Способи розмноження декоративних рослин

Квіткові і декоративно-листяні рослини розмножуються двома основними способами: вегетативним і насіннєвим.

Насіннєвий спосіб розмноження.

Розмножуючись насінням, рослини мають можливість пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Нові форми рослин є гібридними, успадковують біологічні і морфологічні ознаки від обох батьківських форм. При такому розмноженні неможливо отримати дві абсолютно однакові рослини. Насінням розмножуються всі одно- і дворічні рослини, які з огляду на їх короткий життєвий цикл недоцільно розмножувати вегетативно.

Після запилення пилком зав¢язі квітки розвивається насінина. Вона складаєть-ся із зародка, запасу поживних речовин та оболонки. При вирощуванні декоратив-них рослин з насіння слід мати на увазі, що насіння одно- і дворічних культур має добру схожість і добре проростає, тоді як у багаторічних – сходить довго і не дружно. Так, насіння чорнобривців сходить на 6-8 день, а деякі види лілій – через рік і більше.

Оптимальною температурою для проростання насіння є температура, при якій добре розвивається материнська рослина. Насіння рослин, які походять з країн з холодним кліматом, добре проростає при температурі 5-10⁰ С, з країн з помірним кліматом - 10-15⁰ С і з тропічних країн – 20-30⁰ С.

Цінність насіння і придатність до посіву залежить від його сортової чистоти та посівних властивостей.

Контроль за сортовою чистотою здійснюється державними організаціями – насіннєвими інспекціями, які проводять польові апробації, лабораторний сортовий і грунтовий контроль.

Основний метод контролю за сортовою чистотою насіння – польова апробація, яку проводять в період масового цвітіння.

Для насіння більшості елітних квіткових рослин допускається вміст не більше 2-5 % нетипових для сорту насінин, для насіння І категорії - цей показник становить 5-10 %, і для насіння ІІ категорії – 10-25 %.

До внутрішньогосподарського сортового контролю відносяться сортові прополювання, при яких видаляють всі слаборозвинуті і хворі рослини, а з початком цвітіння – всі домішки.

Життя нової рослини починається з набухання насінини, для чого необхідна достатня кількість вологи.

Передпосівна обробка насіння застосовується для підвищення енергії проростання, запобігання поширенню хвороб і шкідників.

Намочування – найбільш поширений спосіб, що сприяє появі ранніх і друж-них сходів. Намочування проводять кількома способами:

v насіння занурюють у воду і витримують одну добу при температурі 20-30⁰ С, після цього його підсушують і відразу висівають;

v насіння занурюють у воду кімнатної температури і тримають до прокльовування, воду міняють кожні 3-6 годин;

v насіння насипають у нержавіючу посудину шаром 3-5 см, періодично зволожують і перемішують, підтримуючи температуру 25-30⁰ С.

У районах з частими коливаннями температур у весняний період рекомен-дується приморожування насіння, що сприяє підвищенню морозостійкості і прискорює появу сходів.

Дражування насіння. В процесі дражування кожна насінина вкривається захисною живильною оболонкою, яка складається з органічно-мінеральної суміші, може містити деякі фунгіциди та інсектициди. Оброблене таким чином насіння має підвищену енергію проростання, сходи з¢являються дружно. Дражування запобігає також поширенню шкідників і хвороб, забезпечує додат-кове живлення проростків. Для склеювання складників при дражуванні викори-стовують 2 % клейстер з крохмалю. З міндобрив додають: аміачну селітру - 1,1- 2,2 г, сірчанокислий калій - 1,4-2,9 г та суперфосфат - 4-14 г на 1 л клейкого розчину або 1 кг сухого наповнювача (торф, перегній). На 1 кг насіння береться 5-10 кг наповнювача і 3-6 л розчину міндобрив.

Стратифікація. Використовується для тих видів насіння, які погано пророс-тають. Намочене до набубнявіння насіння змішують з вологим річковим піском, тирсою, торфом або мохом в пропорції 1:3 і укладають в ящики. Зволожені до 60% ящики з насінням ставлять у сховище, температура в якому становить 5⁰ С і витримують від 2 до 12 місяців до появи корінців, після чого насіння накривають снігом, присипають тирсою і соломою до настання вегетаційного періоду.

Скарифікація. Це процес руйнування оболонки товстошкірого насіння меха-нічним, термічним або хімічним способом, що забезпечує вільний доступ води до зародка і прискорює появу сходів. При механічній скарифікації проводять надпилювання, надрізування, надколювання оболонки, перетирання насіння з крупнозернистим піском. При термічній – насіння спочатку приморожують, а потім ошпарюють кип¢ятком, доки на оболонці не з¢являться тріщини. Хімічну скарифікацію проводять шляхом занурення насіння в 2-3 %-й розчин соляної, сір-чаної кислоти або хлорної води (2-3 краплі на склянку води) на 10-12 год.

Протруювання проводять для знезаражування насіння від хвороб та захисту його від шкідників. Для сухого протруювання використовують такі препарати: ТМТД - 2-5 г/кг насіння, Гранозан ^â - 2-4 г/кг. При мокрому протруюванні насіння витримують 5-10 хвилин в 40%-му розчині формаліну. Для термічного знезаражування насіння занурюють у гарячу воду (45-55⁰ С) на 12 годин.

Висівання насіння. Декоративні рослини, що розмножуються насінням, поділяються на дві групи:

v насіння висівають на постійне місце безпосередньо в грунт;

v насіння висівають в парники і розсадники з подальшою

пересадкою на постійне місце.

До першої групи відносяться культури, які не витримують пересаджування: рослини із сильно розвиненим стрижневим коренем (мак, люпин) та з коротким вегетаційним періодом (резеда, настурція); рослини, які добре переносять різке пониження температури навесні та багаторічники, що зимують у відкритому грунті.

До другої групи належать рослини, які добре переносять пересаджування, не витримують заморозків у весняний час, мають довгий період вегетації, рано вступають у фазу квітування.

Залежно від розмірів насіння, декоративні рослини поділяються на:

v з найдрібнішим насінням (бегонія, первоцвіт);

v дрібне насіння (портулак);

v середнє насіння (айстра, левкой);

v велике насіння (бальзамін);

v дуже велике насіння (горошок, настурція).

Від розміру насіння залежить норма висіву і глибина його загортання. Розрізняють три способи висівання квіткових декоративних рослин:

ü рядковий;

ü гніздовий;

ü розкидний.

Дрібне насіння висівають в грунт, припудрений білим піском або крейдою. Глибина загортання повинна бути в два рази більшою за діаметр насінини.

Для вирощування розсади використовують парники, в закритих приміщеннях – стелажі, ящики, горщики і торфоперегнійні кубики. Земляна суміш складається з дернової листяної або торфяної землі, перегною і піску, змішаних в пропорціях, рекомендованих для конкретної рослини.

Терміни висівання залежать від вегетаційного періоду рослин, погодних і кліматичних умов конкретного регіону.

Вегетативне розмноження.

Процес вегетативного розмноження рослин грунтується на їх регенераційній здатності, тобто здатності організму до відновлення втрачених частин і відбудови всіх органів самими втраченими частинами. Вегетативне розмноження може бути:

ü природним – за допомогою вегетативних органів: кореневих і стеблових бульб, кореневищ, цибулин, бульбоцибулин, вусів.

ü штучним – здійснюється неспеціалізованими вегетативними органами: поділом кущів, відсадками, живцюванням, щепленням, окуліруванням.

При вегетативному розмноженні дочірні рослини є ідентичними з бать-ківськими формами, що дозволяє створювати однорідні за кольором, формою та висотою декоративні насадження.

3 ТРАВ¢ЯНИСТІ ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ

Всі квіткові і листяні декоративні рослини за тривалістю життя поділяються на три групи:

v однорічні рослини – цикл розвитку яких, від насіння до насіння, проходить за один рік, після чого вони відмирають;

v дворічні рослини – цикл розвитку проходить за два роки, цвітуть і дають насіння на другий рік після висівання і теж відмирають;

v багаторічні рослини – ростуть багато років, цвітуть і дають

насіння кожен рік.

Дата добавления: 2014-12-25