Квітники та їх Класифікація

Квітники - невід¢ємний елемент озеленення заселених територій. Вони характеризуються сильним емоційним впливом на людину. Розміщення квітників повинно підпорядковуватись єдиному художньому задуму озеленення території і узгоджуватись з її плануванням, формою, стилем і призначенням будівель, споруд і доріжок.

Квітники створюють з однорічних, багаторічних та оранжерейних культур. Їх оформлення може бути односезонним, багатосезонним, змінним чи постійним.

За часом цвітіння квітники ділять на три групи: весняні, літні та осінні. У весняних квітниках основну участь беруть цибулинні і дворічні рослини. Асортимент однорічних рослин підбирають з таким розрахунком, щоб відразу після висаджування вони зацвіли. Розтягнуте в часі цвітіння допускається тільки в міксбордерах.

Типи квіткового оформлення:

Ø клумба – квітник правильної геометричної форми у вигляді овалу, кола, квадрата, трикутника. Невеликі клумби, як правило, плоскі, великі можуть бути дещо підняті до центру;

Ø рабатка – (від нім.: rabatte - грядка), довга смуга квітів шириною 1-2 м. Її влаштовують уздовж доріжок, фасадів будинків, огорож, навколо фонтанів. У рабатках найчастіше використовують два-чотири види рослин. Можуть використовуватися елементи декоративно-прикладного мистецтва: чергування яскравих поперечних смуг, що нагадують домоткані килими, орнамент національної вишивки. Рослини висаджують щільно;

Ø бордюр – (від франц.: bordure – край, межа), вузька, шириною 0,5 м смуга, що облямовує пішохідні доріжки, окремі квітники. Бордюр повинен контрастувати за кольором з рослинами основного насадження. Ефектним є поєднання квітів червоного кольору з сріблясто-сірими, а жовтого з синіми чи голубого кольору;

Ø міксбордер – (з англ.: mix border – змішаний бордюр) – групи квітів, які створюють ефект безперервного цвітіння. Контури квітника мають, як правило, видовжену, мальовничу форму. За композицією - це складний квітник. У ньому чергуються різні за формою і висотою рослини, підбираються гармонійні поєднання кольорів. Особливе значення мають форма і забарвлення листя, оскільки цвітіння кожного виду триває відносно недовго. Фоном для міксбордера є високі листяні чи хвойні кущі, деякі виткі рослини, невисока підпірна стінка, стіна будівлі;

Ø група - найпоширеніший вид квіткового оформлення, в якому основну роль відіграють багаторічники. Групи створюються з одного (прості) чи з кількох (складні) видів або сортів рослин. Рослини розміщуються вільно. В однорічних насадженнях використовують великі трав¢янисті красивоквітучі рослини (півонія, рицина, рудбекія, аконіт, лілійник, юка), на фоні газону, входу в будинок, розвилці доріжок;

Ø арабеска – складна фігурна ділянка, що нагадує обриси квітів, листя, метеликів. Їх створюють в кутах газонів, прямокутних клумб, засаджують килимовими або низькорослими красивоквітучими рослинами.

Ø ландшафтні квітники – великомасштабні квіткові композиції (80- 150 м²), які застосовуються в великих парках. Такі квітники мають гарний вигляд при розташуванні їх на галявині або узліссі, площею 500-1000 м², при віддаленні їх від паркових доріжок.

Створюють квіткові масиви, як правило, з багаторічників і тільки в деяких випадках використовують одно- і дворічники. Найкраще для таких квітників використовувати рослини яскравих, насичених кольорів, оскільки композиційно їх розміщують на певній відстані від оглядових точок. Гарно виглядають масиви, що створюються з одного виду рослин – півоній, нев¢яника, тюльпанів, нарцисів, гіацинтів, хризантем, рудбекії, айстр та флоксів.

Досить ефектно виглядають квіткові масиви з двох-трьох компонентів - можна використовувати білі і фіолетові крокуси, білі нарциси і червоні тюльпани, оранжеві купальниці і фіолетові іриси, рожеві флокси і синій шпорник, фіолетові айстри і золотарник, білу ахілею і синю вероніку. Рослини для масивів можуть бути підібрані як з однаковими, так і з різними термінами квітування.

Кращими для масивів є добре облистнені багаторічники, які довго зберігають декоративні властивості. Ще кращими є рослини, які повторно квітують (люпин, ахілея, мак східний, шпорник).

Групи є найбільш розповсюдженим видом квіткового оформлення у великих і малих садах та парках. Вони формуються з кількох десятків, а то й сотень рослин. Обриси групи, подібні до масиву, вільні і мальовничі. Їх розміри коливаються від 3-5 до 45-50 м². Групи створюються переважно з багаторічників, іноді й з однорічних рослин, наприклад, після відцвітання цибулинних весняних культур.

Дуже привабливими є декоративні групи з рослин одного виду: з білих або оранжево-червоних лілій, вишнево-червоного люпину, жовтих ірисів.

Ефектним є поєднання квіткових груп з елементами малої архітектури і природного ландшафту, скульптурами, стеллами, камінням. Групи розташовують ближче до глядача, ніж масив, тому для них підбираються рослини з оригінальним забарвленням і формою квітки.

Розрізняють прості і складні види груп:

ü прості - формують з одного сорту або виду рослин, що утворюють мальов-ничі пейзажі в різний час вегетаційного сезону. Наприклад: тюльпани в травні, іриси в червні, флокси в червні та серпні, жоржини – вересні-жовтні. Дуже декоративними є великі групи з айстр багаторічних, гладіолусів, жоржин, ірисів, канн, маків, півоній, флоксів, нарцисів, крокусів;

ü складні – створюють із декількох видів багаторічних та однорічних квіткових рослин. Основна увага при цьому надається розміщенню рослин за висотою. Якщо група не симетрична (однобока) і розміщена поруч зі сті-ною, то високі рослини потрібно розміщувати на задньому плані, а низькі, відповідно - на передньому. Якщо групу видно з усіх боків однаково, то високі рослини висаджують в середині, низькі – на краях.

Дата добавления: 2014-12-25