Догляд за насадженнями різних видів

ЗАКЛАДАННЯ САДОВО-ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Для перенесення проекту озеленення в натуру використовують розбивочний і посадковий плани (масштаб 1:500, 1:200). На них нанесені базові лінії, місця прив¢язок, дорожна мережа, посадкові місця всередині груп і масивів, також розміри ям і котлованів, контури квіткових грядок і газонів.

Перед закладанням садово-паркових насаджень проводять підготовчі роботи: підводять воду і газ, кабельні лінії, видаляють каміння, будівельне сміття, непотрібні рослини. На грунтах з поганими фізичними властивостями сіють багаторічні трави чи сидерати для подальшого їх заорювання. Забур¢янені ділянки очищують від бур¢янів.

Підготовку грунту починають за декілька місяців до посадки дерев і кущів. Вона полягає в глибокій плантажній оранці на 30-40 см., одночасно вносять 30- 50 т/га гною і по 100-150 кг/га д.р. фосфорних і калійних мінеральних добрив.

Після ущільнення грунту поверхню вирівнюють дисковими боронами і починають розбивку території, користуючись робочимипланами-схемами. Місця посадок відмічають кілками.

У лінійних насадженнях відстань між деревами повинна складати 3-4 м при зімкнутих і 5-8 м при розімкнутих кронах. У групових насадженнях деревовидні породи висаджують на відстані 2-3 м один від оного. У захисних і протипожежних смугах проміжки між рослинами в ряду скорочують до 1-1,5 м, а міжряддя залишають шириною 2,5-3 м.

Кущові породи в куртинах та інших групових насадженнях розміщують через 0,5-2 м, в захисних смугах – 0,5-1 м. Живоплоти (в т. ч. бордюри) створюють з двох-трьох рядів кущів. Відстань між рядами – 20-30 см, а між рослинами в ряду – 15-20 см.

У декоративних розсадниках вирощують багаторічний садивний матеріал: 5-7- річний (кущові); 5-10-річний (швидкоростучі деревовидні породи і штамбові кущі); 10-20-річний (повільноростучі дерева). Практикують пересадку дорослих рослин для прискорення ефекту озеленення. Для цього використовують повільноростучі дерева у віці до 30 років, швидкоростучі – до 20 років, викопуючи їх для пересадки з грудою землі.

Для посадки саджанців копають ями діаметром 60-100 см і глибиною 60 см (для кущів 40 см), використовуючи навісні машини: КЯУ-100, КПЯШ-60 ВМ або гідробур БКГМ-62-2.

Кущі і дерева для живоплоту висаджують у траншеї, викопані за допомогою екскаваторів ЭТЦ-161, ЭТЦ-202 або канавокопачами. Для пересадки дорослих дерев готують спеціальні котловани, які копають екскаваторами.

Кращий час для пересадки декоративних дерев і кущів на півдні – осінь, а в районах з суворим кліматом – весна.

Перед посадкою кореневу систему саджанців слабо обрізують, поновлюють зрізи, видаляють поламані корені, а потім вмокають в глиняну бовтанку. Дерева і кущі висаджують до рівня кореневої шийки.

Техніка посадки така ж, як і у плодових культур. Декоративні дерева, як правило, мають високий штамб (1,5-2 м), тому поряд забивають міцний кілок (1,5-2 м), до якого підв¢язують саджанець.

Після посадки саджанець добре утрамбовують, до утворення навколо штамба невеликої лунки і поливають (10 л на одне дерево). Для поливу використовують машини: ЗЖВ-1,8, АНЖ-2.

Після пересадки великих дерев, влітку їх обприскують антитранспірантами, яким зменшують інтенсивність транспірації (на 2-3 тижні), використовують препарати (латекси) БК і ДМ. При цьому підвищується коефіцієнт приживання.

У поодиноких і групових насадженнях деревно-кущових порід догляд проводять за кожною рослиною, створюючи при цьому пристовбурні круги.

Восени грунт у пристовбурних кругах перекопують на глибину 10-20 см, одночасно вносять перегній (5-10 кг/м²) і фосфорно-калійні добрива (5-10 г д.р./ м²).

Влітку знищують бур¢яни, застосовують поливи з промочуванням на глибину до 0,6 м в молодих і до 1 м у насадженнях дорослого віку (20-30 і 40-50 л/м²), підживлення азотними добривами (5-10 г д.р./ м²), мульчування торфом, рослинними рештками, піском, проводять післяполивне рихлення грунту.

У паркових насадженнях формування крони у вільноростучих насаджень полягає у видаленні штамбової і прикореневої порослі, гілок, які труться, переплітаються і загущують крону. Однорічні прирости вкорочують тільки в тому випадку, коли необхідно створити компактні розгалуження крони. Складну і сильну обрізку застосовують при виведенні карликових дерев у вигляді орнаментальних класичних форм – пальмет, кордонів, пірамід, ваз.

У дорослих насаджень вирізають хворі, поламані, пошкоджені засохлі гілки, зпилюють гілки, які заважають рухові та ін.

Формуванням (стрижкою) кронам дерев в поодиноких і лінійних насадженнях надають певну геометричну форму – кулі, циліндра, конуса. Вона слугує основою топіарного мистецтва – створення оригінальних садових скульптур. Частіше в парках формують живоплоти (бордюри). Першу стрижку виконують у травні-червні. Секаторами зрізають всі пагони на одному рівні, залишаючи тільки нижню частину довжиною до 5 см. Наступні формування проводять на 2-3 см вище попередніх.

При закладанні паркових насаджень дерева і кущі часто висаджують загущено, щоб ділянка добре виглядала з самого початку, пізніше їх проріджують, видалені рослини використовують для ремонту (заміни) старих екземплярів.

Догляд за штамбом та основними гілками у дорослих насадженнях полягає в замазуванні крупних ран, дупел, боротьбі зі шкідниками, видаленні порослі, побілці штамбів.

Старіючі декоративні рослини омолоджують. Основні гілки вкорочують на 10-15-річну деревину, кущі часто зрізають на пеньок. Пагони, що відростають проріджують, а крону формують заново.

Боротьбу зі шкідниками і хворобами в садово-паркових насадженнях ведуть переважно біологічними і механічними методами: обприскують біопрепаратами, видаляють зимуючі гнізда гусениць, вирізають вражені і хворі гілки, знищують дерева, заселені шкідниками (санітарні рубки), спалюють опале листя, принад-жують птахів. Хімічні методи використовують як крайній захід.

7.4 ДЕКОРАТИВНІ НАСАДЖЕННЯ ЯК ОБ¢ЄКТ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

За сучасною класифікацією садово-паркові насадження поряд із заповідниками відносять до першої важливої групи лісових угідь. Законом забороняється навмисне пошкодження декоративних насаджень. При перевантаженні парків, лісопарків, скверів з¢являються незаплановані доріжки, знищується трав¢яний покрив, підстилка. Це погіршує умови розвитку рослин, призводить до ерозії грунту, знижує декоративність зелених насаджень.

Важливе значення має охорона пам¢ятників природи – багатовікових дерев та інших рослин з унікальною історією та декоративною цінністю.

Охорона природи повинна обов¢язково передбачати і протипожежні заходи. Найбільш пожежонебезпечними є насадження хвойних порід. На сухих і дуже сухих ділянках в жарку і вітряну погоду займання може виникнути і в насадженнях листяних порід дерев і кущів.

При плануванні садово-паркових насаджень передбачають чергування хвойних і листяних порід і влаштування протипожежних розривів шириною до 10 м, не зайнятих рослинами. З декоративних насаджень регулярно видаляють сухі дерева, вирізані при обрізці та сухі гілки, рослинні рештки.

Дата добавления: 2014-12-25