Правосуб'єктність – це визнана законом можливість, здатність особи бути суб'єктом цивільного права, існування у нього правоздатності та дієздатності

Правосуб'єктність юридичної особи

Цивільна правоздатність юридичної особи – це її здатність мати цивільні права та обов'язки, яка виникає при її створенні з моменту державної реєстрації та припиняється з моменту виключення з єдиного державного реєстру юридичних осіб. Не мають цивільної правоздатності структурні підрозділи, цеха, групи та інші утворення.

Цивілістика розрізняє загальну (універсальну) та спеціальну правоздатність юридичних осіб. Як правило, правоздатність юридичної особи є універсальною, оскільки юридична особа здатна мати такі само цивільні права і обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (наприклад, бути спадкодавцем).

Загальна правоздатність – цеможливість суб'єкта права мати будь-які цивільні права та обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів не ліцензованої діяльності, це можливість діяти за принципом загального дозволу: дозволено усе, окрім того, що обмежено або заборонено законом.

Приватні комерційні організації не можуть мати загальну правоздатність, якщо:

· засновники встановили будь-які статутні обмеження відповідно до мети створення юридичної особи;

· обмеження правоздатності можуть бути встановлені законом для окремих видів юридичних осіб;

· здійснення деяких видів діяльності потребує отримання від держави спеціальних дозволів (ліцензій).

Причому загальна правоздатність юридичних осіб, які отримали ліцензію на здійснення ліцензованих видів діяльності, як правило, не втрачається, а установлюється порядок легітимації правоздатності, яка вже мається, державне підтвердження прав, якщо при цьому не забороняється займатися іншими будь-якими видами діяльності.Загальна правоздатність юридичних осіб є повною порівняно із спеціальною правоздатністю, яка є обмеженою.

Спеціальна правоздатність юридичних осіб – це здатність бути наділеними такими правами та обов’язками, що відповідають цілям та завданням її діяльності, це можливість діяти за принципом загальної заборони: заборонено усе, окрім прямо дозволеного. Як правило, таку спеціальну правоздатність мають юридичні особи публічного права, некомерційні організації, юридичні особи, які займаються виключними видами підприємницької діяльності, (наприклад, банківською) і не можуть займатися іншими видами діяльності. Той обсяг прав та обов’язків, якими наділили юридичну особу засновники, не може перебільшувати спеціальну правоздатність, зазначену законодавством.

В зміст правоздатності юридичної особи входить також поняття «дієздатність», оскільки вони виникають у юридичної особи одночасно, у момент держреєстрації. Цивільна дієздатність юридичної особи – це її здатність набувати власними діями цивільні права і приймати на себе цивільні обов'язки. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють в інтересах юридичної особи відповідно до закону та установчих документів. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється законами та установчими документами. Кожен учасник повного товариства має право діяти від імені товариства. Орган юридичної особи може бути одноособовий (директор), так і колегіальний (голова правління, правління). Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичної особі (ст. 92 ЦК).Державні підприємства, установи не мають дієздатності щодо відчуження, здачу в оренду майна як цілісного майнового комплексу. Місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

4. Класифікація юридичних осіб

Окремі види юридичних осіб мають особливості правового регулювання. З метою вивчення цих особливостей здійснюється правова класифікація юридичних осіб.

Юридичні особи поділяють:

Ø залежно від способів об'єднання осіб та/або майна, на:

1. юридичні особи, створені шляхом об'єднання тільки осіб (об'єднання громадян, політичні партії, благодійні організації);

2. юридичні особи, які об'єднують осіб та майно (виробничі кооперативи);

3. юридичні особи, які об'єднують майно (ТОВ, ТДВ, АТ);

Ø залежно від способів створення та функцій, на:

1. юридичних осіб приватного права, які створюються на підставі установчих документів за ініціативою приватних осіб, юридичних та фізичних, для отримання прибутку та задоволення приватних потреб;

2. юридичних осіб публічного права, які створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади тощо, та виконують певні функції держави, АРК, територіальної громади: управління, забезпечення правопорядку тощо.

Ø залежно від способів створення, на:

1. юридичні особи, засновники яких мають право власності на її майно (державні, комунальні);

2. юридичні особи, засновники яких мають лише корпоративні права (зобов’язальні та організаційні) щодо майна створеної ними юридичної особи (господарські товариства).

Ø залежно від організаційно-правової форми, на:

· господарські товариства;

· установи;

· об'єднання громадян;

· об'єднання юридичних осіб.

Специфічними видами юридичних осіб за правовим регулюванням є біржа (організаційно-правова форма оптової торгівлі) та банки (установи, функцією яких є кредитування за рахунок залучених коштів, касове, розрахункове обслуговування тощо).

Дата добавления: 2014-12-25