Створення юридичної особи

Юридична особа вважається створеною після державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Підставою створення є волевиявлення учасників (засновників), які розробляють установчі документи у письмовій формі та підписують їх, якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

У розпорядчому порядку створюються унітарні юридичні особи, що мають одного засновника, їх волевиявлення є одностороннім (юридичні особи публічного права, що є в державній або комунальній власності, та юридичні особи приватного права з одним засновником – ТОВ, АТ).

У договірному порядку створюються корпоративні юридичні особи (господарські товариства тощо). Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Статут – це локальний акт, нібито як конституція, паспорт, що встановлює загальні засади діяльності юридичної особи та має значення у її відносинах з третіми особами, закріплює її організаційно-правовий статус, майнове становище, порядок створення, управління, контроль, ліквідацію тощо. Засновницький договір – це договір про спільну діяльність між засновниками, що регулює організаційні внутрішні відносини, спрямовані на створення та діяльність юридичної особи. Так, повні і командитні товариства створюються і діють на підставі засновницького договору, а товариство з обмеженою відповідальністю – на підставі статуту. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа несе відповідальність за зобов'язаннями учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі подальшого схвалення їхніх дій відповідними органами юридичної особи.

Після створення юридичної особи його майно, що первісно складалося з номінальної вартості внесків учасників, підвладно змінам, може збільшуватися або зменшуватися залежно від ефективності діяльності, в його активи входять не тільки сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), але й майнові права та права вимоги до третіх осіб, а в його пасиви, що обтяжують активи, входять майнові обов’язки перед третіми особами або борги. Переважним способом створення юридичних осіб приватного права є відокремлення майна у статутний фонд організації, причому об'єднання майна може бути як разом з об'єднанням осіб, так і без цього.

Товариства створюються шляхом виділення майна разом з об'єднанням осіб, які беруть участь в управлінні. Товариства можуть бути підприємницькими, що створюються для отримання та розподілу прибутку (наприклад, акціонерні товариства), так і не підприємницькими, для задоволення соціальних або особистих потреб (наприклад, кредитне товариство).

Установи створюються шляхом виділення майна без об'єднання осіб та його засновники не можуть брати участі в управлінні установою.

Юридична особа може бути створена шляхом:

1. засновування нової особи;

2. реорганізації (поділу, виділу) вже існуючої юридичної особи, яка може бути добровільною або примусовою у випадках, встановлених законодавством (наприклад, коли суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку).

Залежно від порядку легалізації юридичні особи реєструються:

1. у нормативно-явочному (реєстраційному) порядку у випадках, коли юридична особа створена відповідно з умовами, закріпленими у законі і тоді державний орган не може відмовити їй у легалізації за мотивом недоцільності.

2. у дозвільному порядку у випадках, коли законом передбачено отримання дозволу (ліцензії) відповідного державного органу (у сфері освіти, виробництва алкогольних напоїв тощо).

Дата добавления: 2014-12-25