Конструктивні схеми та принцип дії ВОУ

План

ТЕХНОЛОГІЇ ДОКОТЛОВОЇ ОБРОБКИ ВОДИ

Практичне заняття 1

Одеса – 2014

ТА ПРИСТРОЯХ

В СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВКАХ

РОБОЧИХ РЕЧОВИН

ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРСТАННЯ

Предприятий нефтяной и газовой промышленности

Анализ финансово-хозяйственной деятельности

Учебное пособие

Редактор К.В. Коптяева

Технический редактор Ю.Е. Саматова

План 2007 г., позиция. Подписано в печать

Компьютерный набор. Гарнитура Times New Roman.

Формат 60x84 1/16. бумага офсетная. Печать трафаретная.

Усл. печ. л. 20,5 Уч. изд. л. Тираж 150 экз. Заказ №

Ухтинский государственный технический университет.

Лицензия серия ЛР № 020827 от 29 сентября 1998г.

169300, г. Ухта, ул. Первомайская, 13.
Отдел оперативной полиграфии УГТУ.

Лицензия ПД № 00578 от 25.05.2000.
169300, г. Ухта, ул. Октябрьская, 13.

(Методичні вказівки

до практичних занять)

Затверджено

на засіданні кафедри ТЕФ

судномеханічного факультету ОНМА

«___» _________ 2014 р.

протокол № ___

Занько О.М., Демідова Н.П., Царьов Л.М. Технологіi використання робочих речовин в суднових енергетичних установках та пристроях: методичні вказівки до практичних занять / Одеса: ОНМА, 2014. – с.

Методичні вказівки до практичних занять призначені для курсантів та студентів, які навчаються за спеціальностями: «Експлуатація суднових енергетичних установок» та «Автоматизоване управління технологічними процесами».

Бібліогр.: назв., табл., рис..

Одеська національна

морська академія, 2014

ЗМІСТ

Практичне заняття 1. Технології докотлової обробки води
Практичне заняття 2. Обробка технологiчноi води хімічними реактивами фірми UNITOR
Практичне заняття 3. Корозійні процеси в елементах СЕУ та пристроях
Практичне заняття 4. Розробка технологіi очистки котла від накипу
Практичне заняття 5. Правила прийому, обліку та зберігання палива і мастил. Журнал нафтових операцій
Практичне заняття 6. Традиційні способи обробки палив
Практичне заняття 7. Стабільність, сумісність та змішуванiсть палив
Практичне заняття 8. Технологіi очистки робочих поверхонь cуднового енергетичного обладнання
Практичне заняття 9. Системи технічного кондиціонування суден для перевезення рідких вантажів
Практичне занняття 10. Технологii пiдготовки стиснутого повiтря до роботи в суднових пневмосистемах
Література

1. Конструктивні схеми та принцип дії водоопріснювальних установок

2. Живлення та продування ВОУ

3. Фактори, що визначають якість дистиляту, отриманого у ВОУ

4. Накипоутворення на поверхнях нагріву ВОУ

5. Особливості експлуатації ВОУ

6. Контрольні питання

Сучасні водоопріснювальні установки (ВОУ) будують в агрегатованому вигляді з розміщенням усіх елементів на загальній фундаментній рамі або каркасі. У верхній частині каркасу розміщена блочна конструкція «випарник-конденсатор», а знизу – насосне обладнання, арматура, прилади автоматики та контролю / 18 /.

На теплоходах застосовують утилізаційні глибоковакуумні ВОУ поверхневого типу серії Д (Росія), «Aтлас APGU» (Данія) з трубчастими теплообмінниками та з пластинчатими теплообмінними апаратами.

Датська фірма «Нірекс-Компакт», французька фірма «ФЕБ Ексцельсіор-Верке», японська «Сасакура» випускають адіабатні утилізаційні вакуумні ВОУ для турбоходів. На них же використовують і російські адіабатні ВОУ серії М.

Розглянемо конструктивну схему ВОУ серії Д,що показана на рис. 1.1 /18/.

Рис. 1.1 – Водоопріснювальна установка серії Д

1 – корпус, 2 – конденсатор, 3 – сухопарник, 4 – жалюзійний сепаратор, 5 – відбійник, 7 – гріюча батарея випарника, 8, 24 – ротаметри, 10, 12, 14 – незворотно-запірні клапани, 11 – розсільно-повітряний ежектор, 13 – відцентровий насос, 16 – дросельна діафрагма, 17 – кришка-відстійник, 9, 18, 26, 27, 29 – трубопроводи, 19 – збірник дистиляту, 20 – дистилятний насос, 21 – реле тиску, 22 – дросельна діафрагма, 23 – електромагнітний клапан, 25 – солемір, 28 – відвідна труба, 30 – вирівнювальна трубка.

Корпус 1 агрегату – зварний, мідно-нікелевий, циліндричної форми. Два наглядових вікна служать для нагляду за процесом випарювання, передбачений штуцер для заливки реагентів у випадку чистки випарника. Вбудований у сухопарник 3 конденсатор 2 є двоходовим по охолоджуючій воді теплообмінником з прямими мельхіоровими [сплав міді з нікелем, іноді з добавками заліза (0,8%) та марганцю (1,0%)] трубками діаметром 16х1,5мм, закріпленими у латунних трубних дошках. Корпус сухопарника з конденсатором виконані із нержавіючої сталі, має патрубки для відводу пароповітряної суміші та дистиляту. Гріюча батарея випарника 7 складається з пучка вертикальних прямих мельхіорових труб діаметром 16х1,5мм, розвальцьованих у латунних [сплав міді з цинком (до 50%), іноді з добавками алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, свинцю – міцний матеріал з високою пластичністю і корозійною стійкістю] трубних дошках. Зовнішній корпус випарника виконують із нержавіючої сталі. До нижнього фланця випарника кріпиться кришка-відстійник 17, через яку підводиться живильна вода і відводиться розсіл. Для відділення крапель розсолу від вторинної пари у корпус вставлені відбійник 5 та жалюзійний сепаратор 4.

Внутрішні поверхні корпуса випарника, кришки-відстійника, відбійника та сепаратора покриті оловом (метал для пайки, лудіння) для запобігання заносу міді в отримуваний дистилят.

Забортна вода подається у конденсатор відцентровим насосом 13. Частина води, що виходить з конденсатора, направляється, як робоче середовище, у розсільно-повітряний ежектор 11. Друга частина, що дорівнює приблизно чотирикратній продуктивності ВОУ, надходить для живлення випарника. Незворотно-запірний клапан перекриває доступ живильній воді у випарник у випадку зниження тиску робочої води перед ежектором до 0,1МПа, тим самим захищає випарник від затоплення. Дросельна діафрагма 16 служить для обмеження подачі живильної води у випарник.

Гріюча вода від дизеля надходить у між трубний простір випарника по трубопроводу 26 і, пройшовши між поперечними сегментними перегородками, повертається у цикл суднової енергетичної установки (СЕУ) по трубопроводу 27. Морська вода рухається усередині теплообмінних труб знизу вгору. При необхідності гріючим середовищем у випарнику може бути пара (трубопроводи 18 та 29).

Отриманий у конденсаторі дистилят надходить у збірник 19, який обладнаний поплавковим регулятором рівня для пуску та зупинки дистилятного насоса 20 і вирівнювальною трубкою 30. У збірника дистилят насосом подається до електромагнітного клапана 23. Через глибоке зрідження на всмоктуванні насос 20 встановлюють під збірником дистиляту, чим запобігають явище кавітації у ньому. Клапан 23 керує відводом дистиляту з ВОУ. У залежності від солевмісту дистиляту цей клапан автоматично відчиняє йому доступ або в збірну цистерну, або через дросельну діафрагму 6 назад у випарник. Заміряють солевміст солеміром 25, до якого дистилят надходить завдяки встановленій на відвідному трубопроводі дросельній діафрагмі 22. Реле тиску 21 забезпечує зупинку дистилятного насоса у випадку падіння тиску в нагнітальному трубопроводі нижче 0,05МПа.

Морська вода, яка не випарилась, по відвідній трубі 28, що розміщена усередині пучка теплообмінних труб випарника, надходить до ежектора 11. Сюди ж із конденсатора по трубопроводу 9 надходить пароповітряна суміш, яка разом з розсолом відводиться за борт. Незворотно-запірні клапани 10, 12 і 14 запобігають потраплянню забортної води в установку. ВОУ працює з коефіцієнтом продування, що дорівнює трьом.

Для зменшення інтенсивності накипоутворення ВОУ обладнана системою вводу у випарник протинакипної присадки (на рис. 1.1 не показана). До складу системи входять: витратний бак, присадки, фільтр та дозуючий клапан. Розчин присадки у прісній воді з витратного баку через фільтр, дозуючий клапан і патрубок у кришці 17 надходить у випарник.

Продуктивність ВОУ і витрата живильної води контролюються ротаметрами 24 і 8 відповідно. ВОУ обладнана і другими контрольно-вимірювальними приладами для визначення вакууму у випарнику, тиску нагнітання дистилятного насоса, температури гріючої живильної води. Падіння тиску нагнітання дистилятного насоса нижче припустимого і збільшення солевмісту дистиляту вище паспортного значення сповіщається світловою та звуковою сигналізацією.

ВОУ виводять у режим вручну, після чого потрібен лише періодичний контроль за її роботою.

Продуктивність ВОУ серії Д, як й інших утилізаційних ВОУ, залежить від температури гріючої води t та її витрати V, що ілюструється кривими на рис. 1.2./18/. Коливання температури гріючої води призводить до нестабільності в роботі ВОУ та збільшенню солевмісту дистиляту.

Рис. 1.2 – Залежність продуктивності ВОУ від витрати гріючої води та її температури

Дата добавления: 2014-12-26