Аудит неприбуткових організацій

Фінансово-господарський контроль в неприбуткових організаціях здійснюється в формі аудиту.

Необхідність проведення аудиту в неприбуткових організаціях зумовлена рядом чинників:

по-перше, некомерційні організації прибігають до послуг аудиторських організацій для ініціативного аудита з метою установити правильність постановки бухгалтерського обліку, оптимізації оподатковування, для складання бюджету проектів, консультування по податкових і інших питаннях;

по-друге, деякі грантодавці вимагають підтвердження бухгалтерської (фінансово) звітності тих некомерційних організацій, що одержали від них гранти, як правило, це стосується закордонних грантодавців;

по-третє, аудит допомагає виявити ефективність структури керування в неприбутковій організації з метою її оптимізації й удосконалювання по напрямках;

по-четверте, аудит у неприбуткових організаціях покликаний до виявлення шляхів оптимізації і зниженню витрат, а так само пошуки альтернативних джерел фінансування, тобто підвищенню доходів.

Мета аудиту неприбуткової організації - досягнення розуміння кола статутної діяльності неприбуткової організації, планування перевірки, включаючи розрахунки істотності помилок, оцінка аудиторського ризику і застосування процедур експрес-аналізу, порядок проведення аудиту видаткової і дохідної частини бюджету, оцінка правильності ведення обліку майна і розрахунків, у тому числі з податковими органами.

Задачею аудиту неприбуткових організацій є робота зі статутними документами і бюджетом некомерційної організації.

Загальна схема аудиту неприбуткових організацій наведена на рисунку 9.3.

Аудит неприбуткових організацій

Аудит реєстру неприбуткових організацій

Аудит установчих документів

Аудит видатків неприбуткової організації

вступних і членських внесків

благодій ної допомоги

надход ження грантів

заробіт ної плати

коштів

оподаткування

Аудит доходів неприбуткової організації

Аудит кошторисів

Рис.9.3. Схема аудиту неприбуткових організацій

Аудит неприбуткових організацій здійснюється за наступними напрямами:

Перевірка кошторисів неприбуткових організацій. Основною особливістю ведення фінансово-господарської діяльності неприбуткових організацій є те, що згідно чинному законодавству неприбуткові організації здійснюють витрати в межах затверджених кошторисів. Кошториси неприбуткової організації умовно можна розділити на два. вигляду:

кошториси витрат на зміст неприбуткової організації;

кошториси на проведення певних заходів, програм, проектів.

Спеціальних нормативно-правових документів, що регламентують порядок і процедуру складання кошторисів в неприбуткових організаціях, на сьогодні поки не існує. Кожна неприбуткова організація, виходячи з особливостей виду діяльності, яким вона займається, складає кошторис доходів і витрат, зважаючи на специфіку їх надходження і витрачання.

Перед складанням кошторису неприбутковою організацією проводиться аналіз надходження передбачуваних доходів і попередніх витрат за наступними основними ознаками:

види доходів і витрат;

суми доходів і витрат;

терміни надходження доходів і здійснення витрат.

При складанні кошторису неприбуткова організація може скористатися одним з трьох методів.

Метод 1. При цьому методі визначається сума доходів і вже з суми доходів плануються витрати неприбуткової організації. Наприклад, неприбуткова організація одержує грант на проведення досліджень в рамках діяльності неприбуткової організації.

Метод 2. При цьому методі визначається сума фактичних витрат, які необхідно здійснити для змісту неприбуткової організації або проведення конкретного заходу, потім плануються джерела, суми і терміни надходження доходів.

Застосування цього методу є можливим тоді, коли у неприбуткової організації немає постійного джерела доходів. Це може бути добродійна організація, що здійснює свою діяльність за рахунок добродійної допомоги і пожертвувань. Також цей метод можна використовувати для здійснення деяких проектів.

Наприклад, добродійна організація оплачує навчання трьох талановитих дітей-сиріт, при цьому сума витрат у вигляді платні за навчання відома наперед. Для реалізації даного проекту добродійна організація проводить добродійний аукціон в цілях отримання необхідної суми.

Метод 3. Комбінований метод, при якому неприбуткова організація планує витрати і доходи. При цьому частина доходів і витрат неприбуткової організації є постійною. Даний метод можуть застосовувати організації, що мають як постійні доходи у вигляді членських внесків, так і інші, менш прогнозовані, джерела у вигляді різних видів фінансової допомоги. Найчастіше на практиці при складанні кошторису доходів і витрат використовується комбінований метод.

Кошторис доходів і витрат неприбуткової організації, як і будь-який інший кошторис організації, звичайно складається в певній послідовності з поступовим переходом від дрібніших елементів до крупних.

Наприклад, у разі проведення турніру неприбутковою спортивною організацією окремо може складатися кошторис на здійснення рекламних заходів у складі загального кошторису, передбаченого на проведення турніру. Також при складанні кошторису на рік нерідко відбувається розбиття по місяцях (кварталам) і по декількох видах діяльності, які можуть здійснюватися неприбутковою організацією.

Наприклад, основною діяльністю неприбуткової організації є проведення занять по декількох видах спорту. При складанні загального кошторису на рік така неприбуткова організація враховуватиме надходження доходів і облік витрат по кожному місяцю і кожному виду спорту.

Однією з особливостей складання кошторису є те, що доходи і витрати в кошторисі відображаються по касовому методу, тобто фактично одержані доходи і фактично понесені витрати, а не нараховані, як в бух обліку. Так, в кошторисі безкоштовно одержані основні кошти відображаються у вигляді доходу у тому місяці, в якому відбулося отримання основних коштів, а витрати, пов'язані з їх отриманням, відображаються в цьому ж періоді.

Після складання і затвердження кошторису в наступному періоді або після проведення запланованого проекту проводиться аналіз фактичних сум понесених доходів і витрат на підставі даних бухгалтерського обліку, а також аналіз відхилень.

Однією з особливостей складання кошторису є те, що доходи і витрати в кошторисі відображаються по касовому методу, тобто фактично одержані доходи і фактично понесені витрати, а не нараховані, як в бухгалтерському обліку. Так, в кошторисі безкоштовно одержані основні кошти відображаються у вигляді доходу у тому місяці, в якому відбулося отримання основних коштів, а витрати, пов'язані з їх отриманням, відображаються в цьому ж періоді.

Зверніть увагу Розмір витрат на зміст добродійної організації не може перевищувати 20 % кошторису такої організації в поточному році.  

2. Перевірка установчих документів. Перевірка установчих документів являє собою початковий етап при проведенні аудита будь-якої організації, оскільки вони є основними документами, що відображають особливості її діяльності. Розуміння діяльності, засноване на аналізі установчих документів, допомагає усвідомити економічну політику некомерційної організації, проведену нею облікову політику, ідентифікувати господарські операції, проведені некомерційною організацією, а також визначити правильність застосування нормативно-правових документів, що регулюють її діяльність.

Основний установчий документ більшості некомерційних організацій – устав. Він є строго індивідуальним і залежить від виду організації. У ньому знаходить висвітлення різноманіття видів діяльності організацій. Для некомерційних організацій устав має особливе значення, оскільки даний вид організацій має спеціальну правоздатність, яка полягає в тім, що діяльність некомерційної організації повинна бути спрямована на досягнення основної мети, відбитої в установчих документах.

У зв'язку з цим однією з основних цілей аудита некомерційних організацій є зіставлення напрямків діяльності організації, принципів формування і використання її майна з цілями і задачами, визначеними статутом.

3. Перевірка того, щоб неприбуткова організація була зареєстрована не тільки в Єдиному державному реєстрі як юридична особа, а ще й у Реєстрі неприбуткових організацій. Особливістю є присвоєння коду неприбутковості для таких організацій залежно від видів діяльності, які вона здійснює. Існують особливості при отриманні доходів неприбутковими організаціями. Оскільки для неприбуткових організацій поняття прибутку не існує, то під доходом у даному випадку розуміють усі цільові та нецільові кошти, які отримує організація для здійснення своєї основної діяльності, що засвідчена статутом.

4. Аудит доходів. При отриманні доходу важливим є те, що аудит можна поділити на аудит цільових та нецільових доходів. При цьому особливістю цільових отриманих коштів є контроль грантів – специфічного виду отримання доходу, характерному саме для неприбуткових організацій. Основним тут є перевірка правильності оформлення договору між грантодавцем і організацією та дійсне зіставлення використані кошти саме на ту діяльність, яка була передбачена грантом, а також відповідає статуту організації.

Всі грошові кошти і майно, які поступають неприбутковим організаціям, можна підрозділити на цільові і нецільові.

Цільовими вважаються засоби і майно, що поступає для використання в конкретних цілях, тобто для проведення чітко певних заходів і програм.

Як правило, цілі, на які повинні використовуватися такі засоби або майно, указуються в статуті неприбуткової організації - одержувача засобів чи ж їх визначає особа, яка ці засоби надає.

Цільові засоби можуть поступати неприбутковим організаціям як субсидії, асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески фізичних і юридичних осіб і т.і.

Таким чином, якщо статутом неприбуткової організації передбачено витрачання засобів, що поступили, тільки на конкретні потреби або таку умову висунуто особою, що надала ці засоби, використовувати їх на інші цілі (для фінансування інших програм або заходів) не можна, оскільки це вважатиметься нецільовим їх використанням.

Проте небагато законодавчих актів, регулюючих діяльність неприбуткових організацій, передбачають відповідальність за нецільове використання засобів, що поступили.

5. Контроль добродійної допомоги. Законодавством встановлено, що якщо майно і засоби були передані добродійній організації на конкретні цілі, то вона повинна у обов'язковому порядку надати благодійнику звіт про їх використання. Проте відповідальність за непредставлення такого звіту або використання вказаних засобів не за цільовим призначенням даним Законом не передбачена.

Контроль за цільовим використанням добродійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади і органи податкової служби.

В той же час за використання засобів, що поступили від благодійника, не на ті цілі, які він вказав, неприбуткова організація може нести договірну відповідальність. Адже отримання коштів від благодійника - це не що інше, як укладення договору пожертвування (ч. 2 ст. 729 ЦК). [4]І якщо пожертвування використовується не за призначенням, благодійник має право вимагати розірвання такого договору (ч. 3 ст. 730 ЦК). [4] В цьому випадку організація зобов'язана повернути засоби, одержані від благодійника (ч. 5 ст. 727 ЦК). [4] Крім того, в договорі, підписаному між благодійником і неприбутковою організацією, може бути передбачена сплата штрафних санкцій за нецільове використання засобів, одержаних за договором.

6. Контроль гуманітарної допомоги. Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням спричиняє за собою кримінальну і адміністративну відповідальність згідно діючого законодавства.

Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або за інші види компенсації та виручка за такий продаж конфіскуються у встановленому законодавством порядку.

Єдиним покаранням, передбаченим для одержувачів гуманітарної допомоги, що допустили вказані порушення, може бути виключення з Реєстру одержувачів гуманітарної допомоги на підставі рішення Комісії із питань гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України. А значить, одержувати гуманітарну допомогу вони не зможуть.

Контроль за використанням гуманітарної допомоги за цільовим призначенням здійснюють відповідні комісії із питань гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України і органах державної податкової служби. Залежно від розміру засобів, витрачених не за цільовим призначенням, встановлюється адміністративна або кримінальна відповідальність.

Дата добавления: 2014-12-26