Аналіз власного капіталу

Аналіз власного капіталу підприємства

Аналіз власного капіталу підприємства слід почати з оцінки його наявності, складу і руху за даними звіту про власний капітал (форма №4). Як випливає з даних табл. 4.1, за звітний період здійснилось збільшення власного капіталу підприємства внаслідок зростання статутного і резервного капіталів, а також нерозподіленого прибутку.

На зріст статутного капіталу вплинула дооцінка основних засобів, а на збільшення резервного капіталу – дооцінка незавершеного будівництва.

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів.

Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов'язане. Власний капітал має велике значення для самостійності і незалежності підприємства.

Якщо частка власного капіталу більша, за то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу пояснюється рядом причин:

1) для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обов’язково повинен змістовно обґрунтувати мету. Таким чином, позикові кошти беруться з визначеною метою і сам момент отримання позикових коштів означає, що позичальник (господарюючий суб’єкт) добре продумав це питання і впевнений у досягненні своєї мети та у поверненні боргу;

2) показникові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;

Таблиця 4.1

Стаття	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал	Разом
Залишок на початок
Коригування: зміна облікової політики
Виправлення помилок
Інші зміни
Скоригований залишок на початок року
Переоцінка активів:
Дооцінка основних засобів
Уцінка основних засобів	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)
Дооцінка незавершеного будівництва
Уцінка незавершеного будівництва	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)
Дооцінка немате­ріальних активів
Уцінка немате­ріальних активів	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)	(–)
Чистий прибуток (збиток) за звітний період
Розподіл прибутку:
Виплати власникам (дивіденди)						(–)			(–)
Спрямування прибутку до статутного капіталу						(–)

3) якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання позикових коштів на визначену мету і хід роботи господарюючого суб’єкта щодо виконання поставленої мети;

4) юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;

5) у разі недосягнення поставленої мети господарюючий суб’єкт може просто "проїсти" свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У випадку недосягнення поставленої мети за рахунок "проїдання" позикових коштів власник може стати банкрутом.

Але в окремих конкретних випадках, залежно від ситуації, що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. Може бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів, але з більшим фінансовим ризиком.

Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допомагає багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

На співвідношення власного і залученого капіталу впливають фактори, обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності господарюючого суб’єкта і вибраної ним фінансової стратегії:

- різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди.

Якщо відсоткові ставки менші за дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки;

- розширення чи скорочення діяльності господарюючого суб’єкта на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів;

- накопичення надлишкових або мало використовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів;

- вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додаткового залученого капіталу.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку змінам за аналізований період (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Дата добавления: 2014-12-26