Показники оборотності оборотних коштів

Аналіз джерел оборотних коштів, тис. грн.

Оборотні активи	На початок року	На кінець року	Зміни	Джерела покриття оборотних активів	На початок року	На кінець року	Зміни
1. Оборотні активи:				1. Власні джерела:
1.1. Виробничі запаси			-308	1.1. Використані на покриття оборотних активів (табл. 4.4)
1.2. Незавершене виробництво				2. Поточні зобов'язання:
1.3. Готова продукція			-86	2.1. Короткострокові кредити банків
1.4. Товари	-	-		2.2. Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях		-	-120
2. Грошові кошти, розрахунки та інші активи:				2.3. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги			-104
2.1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги				2.4. Векселі видані	-
2.2. Дебіторська заборгованість по розрахунках	-			2.5. Поточні зобов'язання по розрахункам та інші пасиви
2.3. Інша поточна дебіторська заборгованість				3. Доходи майбутніх періодів
2.4. Поточні фінансові інвестиції	-
2.5. Грошові кошти
2.6. Векселі отримані
2.7. Інші оборотні активи		-	-32
3. Витрати майбутніх періодів
4. Разом				4. Разом

До зовнішніх факторів відносяться:

- сфера діяльності підприємства,

- галузева належність,

- масштаби виробництва,

- економічна ситуація в країні та ін.

Власний оборотний капітал (ВОК)

=

оборотні активи (А1)

–

поточні зобов’язання (П4)

(5.2)

тобто

ВОК = р. 260 ф. 1 – р. 620 ф. 1

або

ВОК = (А2 + А3) – (П4 + П5) (5.3)

тобто

ВОК = (р. 260 ф. 1 + р. 270 ф. 1) – (р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1)

Цей показник свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. У разі наявності на балансі довгострокових кредитів їх теж слід врахувати, адже довгострокові кредити спрямовуються на капітальні інвестиції і не повинні брати участі в поточній господарській діяльності.

Отже, формула може виглядати так:

ВОК = (А2 + А3) – (П3 + П4 + П5) (5.4)

тобто

ВОК = (р. 260 ф. 1 + р. 270 ф. 1) – (р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1)

Для оцінки оборотності оборотного капіталу використовуються такі показники:

1) коефіцієнт оборотності Коб:

Коб = В: ОК, (5.5)

де В – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), тис. грн.;

ОК – середній розмір оборотного капіталу, тис. грн.

Розмір коефіцієнта оборотності показує кількість оборотів, які здійснює оборотний капітал за визначений період часу.

Тривалість одного обороту розраховується за формулою:

О = (ОК ´ Д): В, (5.6)

де О – тривалість періоду обороту оборотного капіталу, дн;

Д – звітний період, дн.

2) коефіцієнт закріплення (Кз) оборотних коштів:

Кз = ОК: В (5.7)

Цей коефіцієнт показує розмір оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції.

Розраховані показники оборотності обігових коштів подано в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Показники	Попередній період	Звітний період	Відхи-лення
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), тис. грн.	4 234	4 718
2. Середні залишки всіх оборотних коштів, тис. грн.	3 815	4 383
3. Коефіцієнт оборотності	1,11	1,08	-0,03
4. Тривалість одного обороту, дн.	324,4	334,4
5. Коефіцієнти закріплення оборотних коштів	0,9	0,93	0,03

Як видно з даних табл. 5.2, оборотність оборотних коштів сповільнилася на 0,03 обороту і склала в звітному періоді 1,08 обороту або відповідно 334,4 дн. Тривалість одного обороту збільшилася
на 10 дн.

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі, приросту обсягів продукції і збільшенню одержуваного прибутку. В результаті цього зміцнюється фінансовий стан підприємства.

Вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності можна розрахувати за формулою:

∆ОК = ОК₁ – ОК₀ ´ Кв, (5.8)

де ∆ОК – розмір економії (–) або залучення (+) оборотного капіталу;

ОК₁, ОК₀ – середній розмір оборотного капіталу підприємства відповідно за звітний і базисний періоди;

Кв – коефіцієнт росту обсягу продукції.

Отже,

∆ОК = 4383 – 3815´ (4718: 4234) = 131 тис. грн.

Але існує інша формула розрахунку вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності:

∆ОК = (О₁ – О₀) ´ В₁одн, (5.9)

де О₁, О₀ – тривалість одного обороту оборотних коштів, дн.;

В₁одн – одноденна реалізація продукції в звітному періоді, тис. грн.

ΔОК = (334,4 – 324,4) ´ 13,1 = 131 тис. грн.

На підприємстві, яке аналізується, за рахунок уповільнення оборотності було додатково залучено в оборот 131 тис. грн.

Розмір приросту обсягу продукції за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів можна визначити за формулою:

ΔВ = (Коб₁ – Коб₀) ´ ОК₁, (5.10)

де Коб₁, Коб₀ – коефіцієнти оборотності оборотних коштів, відповідно за звітний і базисний періоди.

Отже,

ΔВ = (1,08 – 1,011) ´ 4383 = -131,5 тис. грн.

У даному прикладі за рахунок уповільнення оборотності оборотних коштів втрати у реалізації продукції склали 131,5 тис. грн.

Вплив оборотності оборотного капіталу на прибуток (П) можна розрахувати за формулою:

ΔП = П0 ´ (Коб₁: Коб₀) – П0, (5.11)

де П0 – чистий прибуток базисного періоду.

Вплив оборотності оборотного капіталу на чистий прибуток (ЧП) можна оцінити за допомогою наступної залежності:

ЧП = (5.12)

Чистий прибуток, поділений на чистий доход (виручку) від реалізації представляє собою чисту рентабельність продажу продукції, а чистий доход (виручка) від реалізації продукції, поділений на середній величину оборотного капіталу відображає оборотність оборотного капіталу. Вплив оборотності оборотного капіталу на чистий прибуток розраховується так:

∆ЧП = (5.13)

Крім показників оборотності оборотного капіталу в цілому, аналізують оборотність матеріальних оборотних коштів окремих елементів товарно-матеріальних цінностей.

Коефіцієнт оборотності запасів (Кобз) визначається відношенням чистого доходу (виручки) від реалізації до середньої суми негрошових оборотних (поточних) активів (НПА):

Кобз = В: НПАср, (5.14)

де НПАср – середній залишок негрошових оборотних (поточних) активів (рр. 100 – 140 ф. 1)

Розмір цього коефіцієнта відображає кількість оборотів запасів і витрат підприємства. Його зменшення говорить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. Чим вище цей показник, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначити дещо іншим способом. А саме – замість величини чистого доходу (виручки) від реалізації використати величину собівартості реалізованої продукції:

Кобз =	Собівартість реалізованої продукції (р. 040 ф. 2)	(5.15)
НПАср

Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнюваним з середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись.

Лише таким способом (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію, до середньої величини запасів) можна визначити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, але й отримати дані про середню норму запасів у днях. Наприклад, якщо коефіцієнт оборотності запасів за рік, визначений з використанням у чисельнику величини собівартості, а не доходу з продажу, становить 3, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності отримає запаси на три місяці наперед (12: 3 = 4) і що запаси протягом року поповнювалися 3 рази. Якщо ж використати в розрахунках дані про реалізацію, значення норм запасів буде невиправдано викривленим у бік зменшення.

Коефіцієнт оборотності готової продукції (Кобг) визначається таким чином:

Кобг = В: ГПср, (5.16)

де ГПср — середній розмір готової продукції за балансом, тис. грн.

Зростання цього коефіцієнта свідчить про збільшення попиту на продукцію, а зниження – про затоварення.

Аналіз дебіторської заборгованості особливо необхідний у періоди інфляції, коли така іммобілізація оборотних коштів стає дуже невигідною.

Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути викликане:

- необачною кредитною політикою підприємства стосовно покупців, нерозбірливим вибором партнерів;

- платоспроможністю окремих споживачів;

- високими темпами нарощування обсягів продаж;

- труднощами в реалізації продукції.

Зіставлення кредиторської і дебіторської заборгованості є одним із етапів аналізу дебіторської заборгованості. Доцільно провести аналіз дебіторської заборгованості за періодами утворення, тому що тривалі неплатежі надовго відривають засоби з господарського обороту.

Розрізняють термінову і прострочену дебіторську заборгованість. Термінова дебіторська заборгованість виникає внаслідок форм розрахунків, які застосовуються.

Прострочена дебіторська заборгованість виникає через недоліки у роботі і включає не оплачені в строк покупцями рахунки за відвантажені товари і здані роботи; розрахунки за товари, продані в кредит і не оплачені в строк; векселі, по яких кошти не надійшли в строк, тощо.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовуються такі показники:

1) оборотність дебіторської заборгованості (Кдз):

Кдз = В: ДЗ, (5.17)

де ДЗ – середній розмір дебіторської заборгованості за балансом
[(р. 160 ф.1 пп + р. 160 ф. 1кп): 2], тис. грн.

Цей показник дає можливість визначити, у скільки разів протягом року (або іншого періоду, який аналізують) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю. Кредитного – з боку підприємства, адже, даючи товар з відстрочкою платежу іншим суб'єктам, підприємство фактично їх кредитує;

2) період погашення дебіторської заборгованості:

Тдз = Т: Кдз, (5.18)

де Тдз – тривалість погашення дебіторської заборгованості, дн.;

Т – звітний період.

Чим більше період погашення, тим вище ризик непогашення дебіторської заборгованості;

3) частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів:

Пдз = ДЗ: ОК ´100, (5.19)

де Пдз – питома вага дебіторської заборгованості в оборотному капіталі, %.

Чим вище цей показник, тим менше мобільна структура майна підприємства;

4) частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості (У_СДЗ):

У_СДЗ = СЗ: ДЗ ´ 100, (5.20)

де СЗ – сумнівна заборгованість, тис. грн.

Тенденція до росту цього показника свідчить про зниження ліквідності. З метою управління дебіторською заборгованістю необхідно постійно контролювати стан розрахунків з покупцями, мати широке коло споживачів, щоб зменшити ризик несплати одним або декількома крупними покупцями, стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості.

Усі розглянуті вище коефіцієнти характеризують ділову активність підприємства. Проте ця характеристика буде неповною, якщо не проаналізувати кредиторську заборгованість, ефективність використання основних засобів і нематеріальних активів. Ці питання будуть розглянуті в розділі 9 "Організація і методика аналізу фінансового стану підприємства".

Дата добавления: 2014-12-26