Аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій

Інформаційна база для аналізу зовнішньоекономічної діяльності

№ з/п	Група	Джерела інформації
	Первинні документи	Договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, провідна відомість або Саrnet Tir, товаросупровідні документи: транспортні накладні (СМК, залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), комерційні документи (рахунки-фактури, інвойси), виписки банку тощо
	Облікові регістри	Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності
	Дані рахунків бухгалтерського обліку	Рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій
	Фінансова звітність	Ф.№1. ф.№1-м "Баланс", ф.№ 2, ф. № 2-м "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. №5 "Примітки до річної фінансової звітності"
	Податкова звітність	Декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, Розрахунок бюджетного відшкодування, Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна. Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать, резиденту України і знаходяться за її межами
б	Статистична звітність	Ф.№ 1-підприємство "Звіт "про обновні показники діяльності підприємства", ф.№ 8-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) товарів", ф.Х°9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг", ф.№ 10-ЗЕЗ "Звіт підприємства (організації) про інвестиції в Україну", ф. № 14-ЗЕЗ "Звіт про придбання (продаж) товарів, для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу"
	Інші джерела	Бізнес-план, фінансовий, план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень тощо

Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися у товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічній направленості. Дані про експорт за роки, які вивчають, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів.

З цією метою складаються аналітичні таблиці, наводяться суми експорту по країнах, питома вага цих сум у відсотках до загального підсумку та визначається відхилення абсолютні і в пунктах структури.

На обсяги реалізації продукції за експортними контрактами впливають різноманітні фактори.

Факторний аналіз здійснюються за доступною моделлю:

де ТПекс – обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами;

k – загальна кількість експортних контрактів за період;

Ккп – кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період. Розрахунок впливу факторів проводиться способами ланцюгових підстановок.

Аналіз використання плану за експортними операціями дає можливість оцінити наскільки виконано підприємством план та наскільки ефективно прийнято управлінське рішення і правильно оцінено можливість його виконання. Для цього виконання плану поставок по експорту аналізують в територіально-географічному розрізі.

По товарних групах, які включають кількісно і якісно однорідні товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, дизельне пальне, мазут) можна обчислити індекс кількісної структури, що визначаються за формулою:

де q₁ – кількість товарів поточного періоду;

Якщо індекс кількісної структури буде більш одиниці, то це означатиме, що в межах товарної групи підвищилася частка дорожчих товарів за рахунок зниження частка дешевих товарів. При оберненій зміні індекс структури менший за одиницю.

Вплив фактору зміни кількості визначають, розраховуючи індекс кількості:

Визначити відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного, використовують індекс вартості (Ipq):

де р₀ та р₁ – відповідно планові та фактичні ціни продукції товарів;

q₀ та q₁ – відповідно планова та фактична кількість реалізованих товарів.

Вплив фактору зміни цін на обсяги експортованої продукції розраховується за індексом цін (Ір):

Для фактора зміни фізичного обсягу структури реалізованої експортної продукції обчислюється за індексом фізичного обсягу (q₁):

Аналіз динаміки експортних операцій здійснюється у декілька етапів:

- визначається динаміка загального обсягу експортних операцій;

- визначається динаміка експортних операцій у географічному розрізі та в розрізі окремих постачальників;

- визначається динаміка експортних операцій основних видів експортної продукції.

Методика аналізу обсягів, динаміки та структури імпортних операцій аналогічна методиці здійснення аналізу обсягів динаміки та структури експортних операцій. Тому зупинимося на аналізі залежності виробництва від іноземних постачальників.

Аналіз залежності виробництва від іноземних постачальників доцільно проводити у разі застосування підприємством у виробництві імпортної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо. Принципами, що зумовлюють застосування вітчизняними підприємствами імпортних основних і оборотних засобів є:

- відсутність виробництва необоротних матеріалів (комплектуючих виробів) в Україні або недостатність обсягів їх виробництва;

- невідповідність якісних параметрів вітчизняної сировини або матеріалів технічним вимогам;

- нижчі ціни на експортну сировину та матеріали в порівнянні з вітчизняними цінами на аналогічні виробничі запаси;

- необхідність застосування імпортних матеріалів і комплектуючих виробів, що передбачена на контрактом.

При перерахованих причин мають об’єктивну природу, а останній притаманний суб’єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень. Разом з цим застосування імпортних матеріалів за умовами контракту не можна розглядати лише як негативне явище. Існує ряд операцій, що передбачають застосування лише імпортної сировини, крім того, за браком альтернативних постачальників сировини та матеріалів, ризик припинення виробництва є дуже високим.

Наявність альтернативних постачальників потребує проведення порівняльних розрахунків вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків тощо з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Слід мати на увазі порівняльний аналіз доцільно проводити лише щодо основних видів сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, тобто таких, що складають фізичну основу виробів підприємства.

Доцільним є також проведення аналізу якості імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Джерелами для здійснення такого аналізу є вантажно-митні декларації – у разі виявлення кількісної недостачі сировини, матеріалів, товарів; акти, складені в присутності представника торгово-промислової палати, – якщо поставлено неякісні зіпсовані ТМЦ.

Основним показником при здійсненні аналізу якості імпортної сировини є сума рекламацій, виставлених українським підприємством і задоволених іноземним постачальником.

Підсумковим показником якості імпортної сировини, матеріалів комплектуючих виробів є коефіцієнт задоволених рекламацій (Кз.р.):

де Р з.р. – сума задоволених рекламацій, виставлених іноземним постачальникам;

Рімп – фактурна вартість імпортної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів у періоді.

Якщо за результатами аналізу виявлено постачальників, яким виставлено значну кількість або на значну суму рекламацій, то доцільно розпочинати переговори щодо постановок з альтернативними постачальниками.

Контракт купівлі-продажу є основним комерційним документом, що визначає права та обов’язки учасників зовнішньоторговельної операції. Укладаючи контракти купівлі-продажу товарів, підприємство бере на себе зобов'язання стосовно своєчасності постачання товарів, відповідності товарів умовами якості та кількості, вказаних в укладеному контракті. Аналіз рівня виконання зобов'язань за експортними та імпортними контрактами доцільно проводити в трьох розрізах:

Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати та аналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісний, так і в якісний оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних угод у їх загальному обсязі, за якісний – суму і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.

Якщо протягом звітного періоду мали місце значні порушення термінів експортних постановок, то додатково необхідно проаналізувати суми перед явленних і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Відповідним показником може бути питома вага сплачених штрафних санкцій у порівнянні з сумами конкретної експортної угоди.

За даними звітності підприємства обчислюється узагальнюючий коефіцієнт прострочених зобов'язань (Кпз) за формулою:

де SКпр – експортна вартість товарів за всіма контактами, простроченими виконанням протягом року;

SКе – сума всіх контрактів по експорту, належних до виконання за звітний рік.

Коефіцієнт прострочених зобов'язань визначається за всім експортом за рік, за країнами експорту й товарами. При цьому показники за звітний рік порівнюються з показниками за попередній рік.

Аналіз використання в строк імпортних контрактів здійснюють аналогічно аналізу виконання в строк експортних контрактів.

Результати аналізу, своєчасно доведені до виконавців, повинні запобігати таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (відома від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками).

Аналіз рівня виконання зобов'язань за якістю продукції є важливою умовою нормальної діяльності підприємства.

Якщо підприємство постачає товари заниженої якості, то іноземний покупець висуває претензії до якості. Вони, як правило, задовольняються, що приносить збитки та підриває конкурентні позиції підприємства як експортера. У якості узагальнюючого критерію оцінки роботи підприємства по якості товарів можна використовувати показник відсоткового відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім цього вивчаються й самі рекламації.

Якість товарів, які експортує підприємство, визначає конкурентоспроможність товарів і підприємства в цілому на зовнішніх ринках. Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і реалізовуватись відповідно за цінами не нижчими за середні ринкові.

Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних техніко економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та строки поставки і транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів з покупцями, престиж виробника та продавця ("ціна" фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами тощо.

Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговою фірмою, повинен супроводжуватися з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам – вітчизняним виробникам товарів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності товарів. Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах передусім організувати їх облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж (купівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов’язані з реалізацією (покупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступний послідовності:

- розраховується беззбиткова зовнішньоторговельна ціна експортного товару (при відомих витратах відповідно до базисних умов постачання);

- розраховується максимально прийнятні витрати на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

- розраховується економічна ефективність експорту товару.

При визначенні економічної ефектності імпортної діяльності підприємства доцільно виділити дві групи:

- показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення;

- показники ефективності імпорту товарів народного споживання.

Визначення економічної ефективності та ефекту імпортної діяльності підприємства можна проводити у наступній послідовності:

- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни імпортного товару народного споживання відповідно до базисних умов постачання(при відомій його внутрішній вартості);

- розрахунок мінімально допустимою вартісної оцінки імпортного товару народного споживання (при відомій зовнішньоторговельної ціни відповідно до базисних умов постачання);

- розрахунок економічної ефективності імпорту товару народного споживання;

- розрахунок економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення.

Показники ефективності ряду імпортних угод доцільно використовувати на підприємстві: при закупівлі продукції на зовнішньому ринку; аналізі імпортної діяльності за попередні роки; плануванні імпортної діяльності; визначенні імпортної політики підприємства – технічної або соціальної.

Аналіз виконання витрат за експортно-імпортними операціями передбачає оцінку доцільності й обґрунтованості витрат з перевезення продукції, її зберігання і реалізації з урахуванням курсів валют.

Першим етапом при здійсненні такого аналізу є визначення узагальнюючого показника відносно рівня накладки витрат у грошових одиницях (Рнв) за формулою:

де Вн – накладні витрати по експорту за рік;

С – собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік.

Аналогічно розраховується вказаний показник щодо імпорту товарів. Причому, розраховані показники відносного рівня накладних витрат щодо експорту та імпорту порівнюють з аналогічними показниками за попередні роки і дають оцінку відносній зміні величини накладних витрат. Наступним етапом є вивчення факторів, які визначають зміни кожної статті абсолютного рівня наприклад витрат.

Аналіз накладних витрат доцільно проводити в розрізі окремих видів продукції (робіт, послуг, товарів). Повну ж картину всього товарообороту можна одержати шляхом узагальнення чинників.