КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Класифікація видів фінансового контролю
1. За організаційною приналежністю державний фінансовий контроль підрозділяється на зовнішній та внутрішній. Державний зовнішній фінансовий контроль за використанням коштів Державного бюджету здійснюється відповідно до статті 98 Конституції України та Бюджетного кодексу Рахунковою палатою України. До недавнього часу під внутрішнім фінансовим контролем розуміли контроль, який організовує орган управління з метою підвищення ефективності своєї фінансово-господарської діяльності. Внутрішній фінансовий контроль здійснюється в межах виконавчої ланки державної влади. Внутрішній контроль, який здійснювався в рамках окремого господарчого суб'єкта, мав назву внутрішньогосподарчого, а в рамках окремого міністерства або відомства - внутрішньовідомчого. 2. За джерелами інформаційних даних, що перевіряються, фінансовий контроль поділяють на документальний та фактичний. Документальний контроль як основна форма фінансового контролю - це контроль достовірності господарських операцій, який здійснюється за даними первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності. Фактичний контроль - це контроль, який проводиться безпосередньо на об'єкті контролю. 3. За методами здійснення розподіляють наступні види контролю: Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Перевірка - це контроль за окремими ділянками фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, або за окремими операціями, в процесі якого визначається законність використання фінансових ресурсів, виявляються порушення фінансової дисципліни. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою. Обстеження - це оперативне виявлення положення діл на підконтрольному об'єкті з метою виявлення позитивних та негативних сторін фінансово-господарської діяльності та визначення доцільності пророблення даної проблеми і необхідності проведення детальної перевірки. Експертиза - метод контролю, який передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обгрунтованих висновків і пропозицій для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження. Аудит - це незалежна експертиза аудиторськими фірмами стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів та балансів, яка здійснюється з метою підтвердження достовірності показників звітності відповідно до чинного законодавства. 4. Система державного внутрішнього фінансового контролю в Україні. З метою оптимізації організаційних структур контролю, забезпечення їх ефективної діяльності, запобігання дублювання функцій управління, та удосконалення правового поля у сфері державного фінансового контролю відповідно до норм і правил Європейського Союзу Міністерством фінансів України спільно з Голов КРУ розроблено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, яку схвалено розпорядженням Кабі-тету Міністрів України 24 травня 2005 року № 158-р. Державний внутрішній фінансовий контроль - це система здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, інспектування, провадження діяльності з їх гармонізації з метою забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності та прозорості.
Класифікація державного фінансового контролю за основними видами наведена на рисунку 5. Внутрішній контроль - це управлінський контроль, який здійснюється в самому органі державного сектору на постійнійоснові з метою підвищення ефективності та результативності діяльності, а також зниження витрат. Внутрішній контроль дає змогу керівництву органу державного сектору перевірити стан виконання завдань відповідно до своїх повноважень. За впровадження системи внутрішнього фінансового контролю відповідає керівництво органу державного сектору. І Внутрішній аудит - це контроль, який забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору. Централізований внутрішній аудит - це державний внутрішній аудит, що проводиться Головним контрольно-ревізійним управлінням (ГоловКРУ), спрямування та координацію діяльності якого здійснює Міністерство фінансів. Децентралізований внутрішній аудит - внутрішній аудит, що здійснюється уповноваженим самостійним підрозділом (посадовою особою), підпорядкованим безпосередньо керівництву органу державного сектору, але функціонально незалежним від нього, в самому органі державного сектору або в межах системи його управління. Інспектування - подальший контроль за дотриманням законодавства органами державного сектору при використанні і розпорядженні фінансовими та матеріальними ресурсами, формуванні бюджетних зобов'язань, веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності, що здійснюється у формі ревізій і перевірок. Розподіляють централізоване інспектування, яке здійснюється органами Державної контрольно-ревізійної служби, та децентралізоване інспектування, яке проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів в межах системи діяльності (управління) кожного з цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів. В Україні переважає централізована модель державного фінансового контролю з поступовим удосконаленням у напрямі децентралізації систем контролю, інтегрованих з управлінням програмами та діяльністю.
5. Порядок планування й проведення ревізій та перевірок органами контрольно-ревізійної служби. ВУкраїні основним державним органом, який здійснює наступний контроль за використанням бюджетних коштів, є Державна контрольно-ревізійна служба України (далі - ДКРС). Основні завдання та функції контрольно-ревізійної служби закріплені в Законі України „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні", в Положенні про Головне контрольне-ревізійне управління в Україні, затвердженому Указом Президента України від 28.11.2000 року № 1265. Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 року № 955 „Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби" та Наказу ГоловКРУ України від 20 листопада 2001 року № 122 „Методичні рекомендації щодо планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби". Планові ревізії та перевірки підприємств, установ та організацій проводяться відповідно до: Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів Державної контрольно-ревізійної служби, який складається на календарний рік. План готує ГоловКРУ і за погодженням зМінфіном подає до 1 грудня поточного року на затвердження Кабінетові Міністрів України. План затверджується до 20 грудня поточного року. До планів роботи органів державної контрольно-ревізійної служби включаються також ревізії та перевірки, які відповідно до законодавства проводяться за зверненнями правоохоронних органів. Планові ревізії та перевірки на підприємствах, в установах та організаціях здійснюються не частіше одного разу на рік. План контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ складається на півріччя. План контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ формується Управлінням організаційної роботи, погоджується з галузевими управліннями ГоловКРУ, затверджується наказом Голови ГоловКРУ та направляється КРУ в регіонах відповідно до 31 грудня і 20 червня кожного року.
Формування та затвердження планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійними управліннями та відділами. Плани контрольно-ревізійної роботи КРУ в регіонах складаються ними на півріччя і затверджуються Головою або першим заступником Голови ГоловКРУ. Плани контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних відділів складаються ними на півріччя і затверджуються начальником КРУ в регіоні. План основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС включає перелік основних напрямів (тем) ревізій (перевірок), ревізій (перевірок) окремих галузей чи регіонів та окремих великих підприємств. Плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, управліннями та відділами складаються за єдиною схемою на паперових та електронних носіях в програмному середовищі Excel. Форма планів доводиться ГоловКРУ. До підконтрольних органам контрольно-ревізійної служби об'єктів належать: підприємства, установи, організації — центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України), інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об'єднання незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, інші державні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залишаються у розпорядженні суб'єктів господарювання в зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів. Ревізії і перевірки підприємств, установ та організацій проводяться на основі піврічних планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, планів контрольно-ревізійних управлінь та відділів. Термін ревізії (перевірки), як правило - не більше 30 робочих днів. Ревізії і перевірки, не передбачені планами роботи, проводяться за дорученнями Президента України чи Кабінету Міністрів України у терміни, зазначені в дорученні, або за зверненнями органів державної влади та місцевого самоврядування чи громадян у терміни, які визначаються з урахуванням планів контрольно-ревізійної роботи. Результати контрольно-ревізійної роботи оформлюються актом ревізії, який: v по-перше, повинен бути об'єктивним, опис виявлених фактів - ясним та вичерпаним; v по-друге, не містити висновків та пропозицій, не підтверджених документами; v по-третє, не давати правову та/або морально-етичну оцінку дій посадових і матеріально-відповідальних осіб об'єкту контролю; v по-четверте, вказувати, які саме господарські і фінансові операції та документи перевірені, за який період і яким способом (вибірковим, суцільним). В акті ревізії (довідці перевірки) вказуються: Ø загальні дані про виконання бюджету, кошторису витрат бюджетної установи, окремих основних виробничих і фінансових показників господарюючого суб'єкта; Ø виявлені факти порушень законів України та нормативних актів; Ø факти неправильних розрахунків з бюджетом, незаконного, неефективного і не за цільовим призначенням витрачання готівки і матеріальних цінностей та інші порушення фінансової дисципліни; Ø факти порушень ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності; Ø виявлені факти безгосподарності; недостач, безпідставного списання й привласнень готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, інших зловживань, нерегламентованого державою виробництва товарів і надання послуг; Ø розміри виявлених шкоди та збитків, причини їх виникнення, посади, прізвища та ініціали осіб, які їх допустили. 6. Контроль ефективності використання бюджетних коштів Рахунковою палатою України Незалежний державний фінансовий контроль є однією з найважливіших функцій державного управління у демократичних країнах світу. В Україні контроль за доцільністю та ефективністю управління бюджетними ресурсами, виявлення відхилень від законності та своєчасне вжиття відповідних заходів здійснюється Рахунковою палатою. Правила та процедури проведення перевірок Рахунковою палатою встановлено Стандартом, затвердженим постановою Колегії Рахункової палати № 28-6 від 27 грудня 2004 року, розробленого у відповідності до Закону України „Про Рахункову палату", Бюджетним кодексом, з урахуванням стандартів аудиту INTOSAI. Рахункова палата здійснює зовнішній контроль у формі ревізії, перевірки (далі - перевірка). Згідно із змінами, внесеними Законом України №3202-IV від 15 грудня 2005 року, Рахункова палата також проводить державний фінансовий аудит у порядку, визначеному законодавчо. Перевірка -це встановлення та аналіз фактів у процесі виконання Державного бюджету України та їх оцінка з точки зору законності, ефективності та доцільності. Мета перевірки -встановлення стану справ щодо використання коштів Державного бюджету України, загальнодержавних цільових фондів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, інших державних коштів пов'язаних з Державним бюджетом України та його оцінка з точки зору законності, ефективності та доцільності, а також оцінка стану внутрішнього контролю об'єкта перевірки, надання пропозицій щодо усунення порушень чинного законодавства України. Предмет перевірки - порядок використання коштів Державного бюджету України, загальнодержавних цільових фондів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, інших державних кош-гів пов'язаних з Державним бюджетом України, їх рух, нормативно-правові акти, розпорядчі та інші документи, пов'язані з діяльністю учасників бюджетного процесу в цій сфері. Об'єктами перевірки Рахункової палати є: Ø Апарат Верховної Ради України; Ø Адміністрація Президента України; Ø Державне управління справами; Ø Секретаріат Кабінету Міністрів України; Ø апарат Ради національної безпеки і оборони України; Ø Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Ø Національний банк України; Ø уповноважені банки та інші фінансові установи, що здійснюють обслуговування коштів Державного бюджету України; Ø апарати Конституційного, Верховного та Вищого господарського судів України, інші судові органи; Ø центральні органи виконавчої влади; Ø апарат Генеральної прокуратури України, інші правоохоронні та контрольні органи України; Ø Вища рада юстиції; Ø Центральна виборча комісія; Ø інші об'єкти в тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України. Суб'єкти перевірки: ü посадові особи Рахункової палати; ü особи, залучені Рахунковою палатою до проведення перевірки як спеціалісти або експерти.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ контрольної роботи для СТУДЕНТІВ заочної форми навчання Перед виконанням контрольної роботи студенту необхідно вивчити рекомендовану літературу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал стосовно його теми. Крім того, слід використати нормативні та інструктивні матеріали, а також відповідні статті періодичних видань. Контрольна робота повинна показати вміння студента логічно, послідовно, стисло і точно викласти суть проблеми по обраній темі, підбирати та використовувати для розгляду питань необхідний матеріал. Механічне компонування тексту з уривків монографій, навчальних посібників без глибокого, логічно послідовного, повного висвітлення питань не зараховується як виконана робота. Контрольну роботу потрібно оформити на стандартних аркушах, зброшурованих в папку. Всі аркуші слід пронумерувати. Обсяг роботи – до 15 сторінок друкованого тесту. На титульній сторінці необхідно зазначити: найменування навчального закладу, назву кафедри, дисципліни, номер навчальної групи, прізвище, ім'я та по-батькові студента, домашню адресу. В контрольній роботі потрібно викласти план, якого слід дотримуватись. В кінці тексту студент подає перелік використаних джерел, який містить прізвище автора, повне найменування монографії, посібника чи статті, міста, видавництва та року видання, кількість сторінок. На останній сторінці повинен бути підпис слухача і дата написання роботи. Контрольну роботу необхідно здати до початку наступної сесії. Робота, яка не відповідає викладеним в даних методичних рекомендаціях вимогам, повертається студенту, як не зарахована. Студенту слід доопрацювати її згідно із зауваженнями рецензента. Студенти, контрольні роботи яких не були зараховані, не допускаються до іспиту.Студент виконує контрольну роботу за основними темами курсу з номерами питань, що відповідають початковій літері його прізвища. Кожний варіант роботи складається з трьох питань.
Дата добавления: 2014-12-26; Просмотров: 1189; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |