Види добрив, способи і технології внесення їх у ґрунт. Класифікація машин та агротехнічні вимоги до них

Збереження та підвищення родючості ґрунтів в умовах широкого впро­вадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур можливе лише за умови якісного внесення добрив і хімічних меліорантів.

Добрива містять в собі основні елементи живлення рослин: фосфор Р, калій К, азот N і речовини, що покращують фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту.

Добрива поділяють на мінеральні та органічні. Крім того, застосовують також хімічні меліоранти на кислих (вапнякові матеріали) і солонцюва­тих (гіпсові матеріали) ґрунтах.

Промисловість випускає мінеральні добрива у вигляді гранул розміром 1-5 мм, кристалів, порошків або рідин.

Залежно від вмісту поживних речовин мінеральні добрива бувають прості (вміщують один поживний елемент) і складні (вміщують два або три поживних елементи). Рідкі мінеральні добрива, до складу яких вхо­дить кілька поживних елементів, одержали назву комплексних (РКД).

Органічні добрива складаються з речовин тваринного або рослинного походження, до яких відносяться гній (твердий перепрілий, рідкий або напіврідкий), гноївка, торф, компости, сапропелі, рослинна маса, що за­робляється у ґрунт. Гній збирають на тваринницьких фермах із застосу­ванням способів, що забезпечують його знезаражування, збереження по­живних елементів і одержання маси, найбільш придатної для механізова­ного внесення у ґрунт.

Способи внесення добрив визначаються агротехнікою вирощування культур. Залежно від періоду внесення розрізняють передпосівний, при­посівний і післяпосівний (підживлення) способи внесення добрив.

Передпосівний спосіб (його також називають основним, суцільним або розкидним) застосовують для внесення основної маси туків, всіх меліора­нтів і органічних добрив. Рівномірно розподілені (розсіяні) по полю доб­рива при суцільному внесенні заробляють у ґрунт на глибину 10-20 см плугом або культиватором.

Припосівне внесення здійснюють одночасно з сівбою. Вносять добрива у ґрунт разом з насінням або поблизу нього.

Підживлюють сільськогосподарські культури одночасно з культивацією міжрядь; культури суцільного висіву - наземними агрегатами, для пере­сування яких при сівбі утворюють технологічну колію, за несприятливих умов прохідності при підвищеній вологості - авіацією.

Все ширше застосовують передпосівне внутрішньоґрунтове внесення туків, які розміщують стрічками, рядками, гніздами у вологозабезпече-ному шарі ґрунту. Це дозволяє більш ефективно використовувати добри­ва при менших дозах внесення, зменшити змивання добрив стічними во­дами, полегшити керування розвитком рослин.

Для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив складають технологічні комплекси машин. Залежно від виду добрив, від­далі до поля і наявного набору машин застосовують прямопотокову, пере­вантажувальну і перевалочну технології внесення добрив. При прямопо-токовій технології добрива завантажують на складі в розкидач, який транс­портує їх до поля і вносить у ґрунт.

При перевантажувальній - добрива із сховища завантажують у транс­портні засоби, вивозять у поле, перевантажують у польовий розкидач і вносять у ґрунт. При перевалочній технології добрива із сховища виво­зять в поле і вивантажують у купи або в пересувні місткості. У встановле­ні агротехнікою строки добрива з куп завантажують у розкидачі і вносять у ґрунт. Органічні добрива можна вносити також за двофазною технологі­єю, при якій їх вивозять в поле і вкладають у купи, розміщені рядами. Купи розкидаються валкоутворювачем-розкидачем.

Машини для внесення добрив класифікують за такими ознаками:

- за видом добрив - машини для внесення органічних і мінеральних
добрив; за способом внесення - машини для поверхневого внесення (розки­
дання) добрив - тукові сівалки і розкидачі; комбіновані сівалки і садильні
машини для внесення добрив під час сівби; машини для сухого і рідкого
підживлення рослин - культиватори - рослинопідживлювачі та інші;

- за призначенням - для підготовки і навантаження мінеральних доб­
рив, внесення твердих і пилоподібних мінеральних добрив, транспортуван­
ня і внесення рідких комплексних добрив (РКД) та рідкого аміаку, наван­
таження твердих і рідких органічних добрив, внесння твердих і рідких
органічних добрив;

- за способом агрегатування - самохідні, причіпні, начіпні та напівначіпні;

- за кількістю виконуваних операцій - машини для внесення добрив і
комбіновані агрегати.

При внесенні добрив необхідно дотримуватись таких агротехнічних ви­мог. Злежані мінеральні добрива перед використанням подрібнювати і про­сіювати. Розмір частинок після подрібнення повинен бути не більше 5 мм, вміст частинок розміром 1 мм допускається до 6%. Під час розтарюван-ня втрати добрив з паперовою мішкотарою не повинні перевищувати 1%, а з поліетиленовою - 0,5%. Вміст шматків мішкотари в подрібнених доб­ривах не повинен перевищувати 3% маси паперових і 0,8% маси поліети­ленових мішків.

При змішуванні добрив вологість вихідних компонентів не повинна відрізнятись від стандартної більше, як на 25%. Відхилення від заданого співвідношення поживних елементів у тукосуміші допускається не біль­ше ±5%, а неоднорідність суміші - не більше ±10%.

Відхилення фактичної дози від заданої при внесенні мінеральних доб­рив допускається не більше ±5%, нерівномірність розподілу добрив по ширині захвату - до 15%, необроблені поворотні смуги і пропуски між суміжними проходами агрегату не допускаються. Розрив між внесенням добрив і їх зароблюванням у ґрунт не повинен перевищувати 12 год.

Глибина стрічкового внесення основних доз мінеральних добрив до сівби становить під зернові культури на суглинкових дерново-опідзолених ґрун­тах 8-10 см; на піщаних і супіщаних ґрунтах - 10-12; на різних ґрунтах посушливої степової зони - 12-15; під кукурудзу і цукрові буряки - 12-15; під бобові і соняшник - 10-12 см.

Плоскорізний обробіток ґрунту з одночасним внесенням основного добрива суцільним шаром проводять на глибину 15-24 см. Внесення туків, як пра­вило, суміщують з основним або останнім паровим обробітком ґрунту.

Основне добриво, що вноситься одночасно з сівбою зернових, доцільно розміщувати на 3-4 см нижче від рядка насіння.

Прикореневе підживлення озимих культур виконують у поперечному напрямі до засіяних рядків на пониженій швидкості, щоб зменшити по­шкодження рослин. При підживленні рослин добрива вносять у ґрунт на глибину 3-5 см стрічками з інтервалами 15 см.

Глибоке внесення добрив особливо ефективне в насадженнях, розміще­них на схилах. Починають глибоке внесення добрив, як правило, на тре-тій-четвертий рік після садіння, коли коренева система виходить за межі садильної щілини. Потім через 5-6 років повторно вносять добрива, збільшу­ючи дозу в 4-5 разів залежно від перерви і результату аналізу вмісту рухо­мих форм поживних речовин методом ґрунтової і рослинної діагностики.

Органічні добрива вносять, дотримуючись заданої дози внесення і рівно­мірності їх розподілу по поверхні поля. Нерівномірність розподілу добрив на полі по ширині внесення допускається до 25%, а по напрямку руху - до 10%. Відхилення фактичної дози від заданої допускається не більше 5%.

Глибина загортання органічних добрив становить 15-25 см, причому на піщаних ґрунтах їх заорюють глибше, що залежить від кліматичних умов.

Машини повинні забезпечувати внесення добрив і їх сумішей в межах 5...60 т/га.

Робочі органи машин для внесення органічних добрив мають забезпечува­ти швидке регулювання дози внесення і не повинні забиватись і залипати.

2.2. Машини для підготовки і навантаження мінеральних добрив

Комплекс машин для підготовки добрив до внесення включає високо­продуктивні машини для розтарювання і подрібнення злежаних мінера­льних добрив, машини для навантажувально-розвантажувальних робіт, тукозмішувальні установки для приготування тукосумішей, машини для транспортування мінеральних добрив, які поставляються незатареними, а також затареними в мішках і контейнерах.

Агрегат для розтарювання і подрібнення влежаних мінеральних доб­рив АИР-20 призначений для розтарювання і подрібнення злежаних та затарених і подрібнення незатарених мінеральних добрив з наступним відокремленням їх від мішкотари і одночасного завантаження підготов­леної маси для внесення в транспортні засоби або бункери машин. Агре­гат може бути використаний для розтарювання незлежаних гранульова­них мінеральних добрив.

Це напівначіпна стаціонарна машина, яка може поставлятись замовнику у двох варіантах: з приводом від електродвигуна або ВВП трактора. Транс­портування і маневрування машини здійснюють тракторами класу 1,4.

Агрегат складається з бункера 4 (рис. 2.1), встановленого на рамі 15, яка спирається на два пневматичних колеса 12; подрібнювального при­строю (барабани 7 і протирізальні пластини 8); притискних щок 3; сепа-рувального пристрою 10; вивантажувального 11 і відкидного 17 транспо­ртерів; пристрою для видалення мішкотари, що складається з мотовила 1 і решітки 16; механізму привода; блока керування (якщо агрегат приво­диться від електродвигуна).

Рис. 2.1. Схема робочого процесу агрегату АИР-20:

1 - мотовило; 2 - залишки мішкотари; 3 - притискні щоки; 4 - бункер; 5 - мішки з добривами; 6 - решітчасті перегородки; 7 - подрібнювальний барабан; 8 - протирізальна пластина; 9 - знімний бітер; 10 - сепарувальний пристрій;

11 - вивантажувальний транспортер; 12 - колесо; 13 - колісна вісь; 14 - подрібнені добрива; 15 -рама; 16 -решітка; 17 - відкидний транспортер

Робочий процес. Затарені або незатарені злежані мінеральні добрива на­вантажувачем ПКУ-0,8 завантажуються в бункер 4. Живильний механізм здійснює коливальний рух і подає мінеральні добрива до подрібнювального пристрою, що складається з двох барабанів 7, які обертаються назустріч один одному, і підпружинених протирізальних пластин 8. У подрібнюваль ному пристрої грудки мінеральних добрив і мішкотара подрібнюються.

Подрібнена маса надходить на сепарувальний пристрій 10, де відокрем­люється мішкотара та інші сторонні предмети.

Із сепарувального пристрою добрива просипаються на вивантажувальний транспортер 11 і спрямовуються через шарнірно закріплений відкидний транспортер 17 в машини для внесення добрив, завантажувачі сівалок та інші транспортні засоби.

Мішкотара та інші сторонні домішки з сепарувального пристрою над­ходять на пристрій для видалення мішкотари і виносяться з робочої зони машини.

Якщо в подрібненій масі добрив є частинки розміром понад 5 мм, то зменшують зазор між протирізальними пластинками і подрібнювальними барабанами переміщенням корпусів підшипників валів подрібнювальних барабанів в овальних отворах. Зазор між протирізальними пластинами і подрібнювальними барабанами встановлюється в межах 3-5 мм.

Коли ці регулювання не дають бажаного результату, збільшують зу­силля пружин, встановлених на осях протирізальних пластин. Для цього спеціальним ключем виводять хвостовики пружин з прорізів опорних пластин і встановлюють у наступні прорізи.

Продуктивність агрегату при розтарюванні незлежаних туків - ЗО т/год., злежаних - 20, при подрібненні злежаних добрив - 20-30 т/год. Обслуговує агрегат оператор або тракторист.

Установка тукозмішувальна мобільна УТМ-30 призначена для одер­жання дво- або трикомпонентних тукосумішей з одночасним завантажен­ням у транспортні засоби.

Складається з рами 9 (рис. 2.2), трьох бункерів (2, 3, 4), на дні яких встановлені транспортери 7, а задні стінки перекриті заслінками 6, по­здовжнього транспортера 8 і вивантажувального елеватора 1.

Рис. 2.2. Схема роботи ту ко з мішу вальної установки УТМ-30:

1 - вивантажувальний елеватор; 2, 3, 4 - бункери; 5 - рукоятка; 6 - заслінка; 7,8 - транспортери; 9 -рама; 10 - опорно-ходові колеса; 11 - змішувач

Під час роботи в кожний бункер завантажують компоненти, відкрива­ють заслінки відповідно до пропорції суміші і включають привід на транс­портери. Транспортери 7 виносять з кожного бункера відповідну кількість добрив і подають на поздовжній транспортер 8. Далі добрива надходять у змішувач 11 - лопатевий бітер. Положення лопаток бітера по відношенню до напрямку руху потоку регулюють за допомогою гайок і контргайок.

Змішані компоненти відвантажуються елеватором 1 в кузов розкидача. Продуктивність установки - ЗО т/год. Агрегатують її з тракторами класу 0,9 і 1,4, обслуговує оператор або тракторист.

Змішувач-завантажувач СЗУ-20 призначений для змішування двох-трьох видів мінеральних добрив безпосередньо перед їх внесенням.

Рис. 2.3. Схема робочого процесу змішувача-завантажувача СЗУ-20: 1 - транспортер; 2 - перегородки; З - кузов; 4 - бітер; 5 - вивантажувальний елеватор; 6 - шнек-змішувач

Верхня горловина елеватора обладнана бітером 4, який додатково пере­мішує добрива. Задане співвідношення компонентів суміші регулюють перестановкою перегородок 2 і переміщенням дозувальних заслінок. Про­дуктивність змішувача - 20 т/год.

Навантажувачі добрив. Для навантаження добрив у транспортні засоби і технологічні машини застосовують універсальні (для різних матеріалів) і спеціальні (тільки для добрив) навантажувачі. За принципом роботи навантажувачі бувають періодичної і безперервної дії. Технологічний про­цес перших включає робочий (забір, піднімання, переміщення, виванта­ження матеріалу) і холостий (повернення навантажувача у початкове по­ложення) ходи. Навантажувачі безперервної дії здійснюють у робочому положенні безперервний забір матеріалу і завантаження його в машину.

Навантажувач-екскаватор П9-0.8Б-це гідравлічна машина, начеплена на трактор ЮМЗ-6Л або ЮМЗ-6М. Він призначений для навантажування мінеральних добрив, сипких і малосипких матеріалів, силосу та сінажу, штучних чи упакованих у тару вантажів, а також для проведення екска­ваторних робіт у ґрунтах І і II категорій (рідка глина, суглинок, супісок, ґрунт рослинного шару, чорнозем, шлак, щебінь та ін.) у незамерзлому стані і для бульдозерних робіт.

Робочим обладнанням машини є грейфер 7 (рис. 2.4) для сипких мате­ріалів, грейфер (кігті) 13 для органічних добрив, ківш-лопата 14 для екс­каваторних робіт, гак 15 для навантажування штучних і упакованих у тару вантажів та бульдозер 12. Стріла 4 навантажувача шарнірно з'єднана з верхньою частиною поворотної колонки 3. Виліт стріли змінюють гідро­циліндром 8. Грейфер 7 складається з двох щелеп, з'єднаних між собою втулками.

Рис. 2.4. Навантажувач-екскаватпор П9-0,8Б:

а - загальний вигляд; б - змінне обладнання;

1 - трактор; 2 - підставка; 3 - поворотна колонка; 4 - стріла; 5,8,9 — гідроциліндри; 6 — механізм робочого органа; 7 — грейфер; 10 - домкрат; 11 - рама; 12 - бульдозер; 13 - грейфер для органічних добрив; 14 - ківш; 15 - гак

Щелепи обладнані ножами із зубами для захвату матеріалу. Відкривають і закривають їх спеціальним механізмом б, який приводиться в дію гідро­циліндром. Місткість ковша грейфера - 0,44 м³, ширина захвату - 1,3 м, висота навантажування - 3,6 м. Глибина опускання ковша грейфера -2,2м. Стрілу піднімають та опускають гідроциліндром 9. Окремим гідроцилінд­ром стрілу повертають у горизонтальній площині на кут 270°.

Для навантажування силосу, сіна, соломи, органічних добрив та інших аналогічних вантажів замість ковша кріплять грейфер з кігтями 13, що скла­даються з двох рамок, до кожної з яких приварено по п'ять зубів. Кігті начіплюють на механізм грейфера, яким вони відкриваються і закриваються. Для риття траншей і ям до надставки стріли кріплять ківш 14 (за схемою зворотної лопати екскаватора). Глибина копання 2-2,2 м, ширина - 0,7 м. Для навантажування і розвантажування затарених штучних вантажів до надставки стріли кріплять гак 15. Висота піднімання гака 5 м, вантажо­підйомність - 0,8 т. Ширина захвату полиці бульдозера становить 2 м. Керування полицею здійснюють гідроциліндром. Гідроциліндри приводяться в дію від гідросистеми, яка включає шестеренчастий насос, гідророзподіль-ник, масляний бак та іншу апаратуру.

Продуктивність при навантажуванні сипких матеріалів - до 100 т/год., при ритті траншей - 30 м³/год.

Автономний навантажувач-екскаватор ПЗА-1,0 призначений для на­вантажування органічних та мінеральних добрив, сипких і малосипких матеріалів, силосу, сінажу, штучних чи затарених вантажів, а також для проведення землерийних робіт.

Навантажувач виконаний на базі трактора ЮМЗ-6Л і обладнується змінними робочими органами, керують якими за допомогою гідросистеми з робочим тиском 10 кПа.

Вантажопідйомність навантажувача - 1,2 т, продуктивність - 152-
163 т/год, висота навантажування -2м.

Універсальний грейферний навантажувач ПГ-0,2 призначений для навантажування в транспортні засоби різних вантажів, а також для робо­ти на тваринницьких фермах і у парниках, його начіплюють на трактор Т-25А або самохідне шасі Т-16М. Навантажувач обладнаний змінними ро­бочими органами: грейферним ковшем, ковшем для бульбоплодів, кігтя­ми, гаком та бульдозерною полицею. Висота навантажування - 3,2 м, гли­бина вивантажування до 1,5 м, вантажопідйомність з грейферним ковшем - 0,22 т, при використанні гака - 0,35 т. Продуктивність - до 40 т/год.

Фронтально-перекидний навантажувач ПФП-1,2 (рис. 2.5) обладнаний ковшем 1, підвішеним на П-подібній рамі 4. Для запов­нення ківш опускають на землю і рухають­ся вперед (положення І). Потім його повер­тають гідроциліндром 2, піднімають гідро­циліндром 3 (положення II) і вивантажують добрива в кузов транспортних засобів або розкидачів. Вантажопідйомність навантажувача – 1,5 т.

Навантажувач безперервної дії ПНД-250 (рис. 2.6, а) призначений для розпушування і навантаження з буртів органічних та органо-мінеральних сумішей, торфу і компостів у високопродуктивні машини для внесення добрив. Він складається із забірного органа, поздовжнього 5 і поперечно­го 6 транспортерів. Забірний орган включає в себе корпус 3 і фрезу, що складається з шнекової 1 і зубчастої 2 частин.

Під час завантаження добрив забірний орган опускають на землю, вклю­чають передачу і починають рухатись вздовж правого боку бурта. Фреза врі­зається в добрива, подрібнює моноліти і переміщує розпушений шар до транс­портера 5, який подає добрива на поперечний вивантажувальний транспортер 6. Далі добрива подаються в кузов транспортного засобу або розкидача.

Рис. 2.5 Схема робочого процесу фронтально-перекидного навантажувача ПФП-1,2:

I, II – положення навантажувача; 1 – ківш; 2,3 – гідроциліндри; 4 – рама

Висота навантажування - 3,2 м. Продуктивність навантажувача при навантаженні гною - 200 т/год., при навантаженні торфу - 150 т/год.

Завантажувач літаків і вертольотів ЗСВУ-3 (рис. 2.6, б) встановлюється на шасі автомобіля ГАЗ-53А. Він складається з бункера 11 з двома поздо­вжніми стрічковими транспортерами 10, поперечного шнекового 12 і похилого стрічкового 9 транспортерів, механізмів привода та керування.

Рис. 2.6. Схема роботи навантажувачів безперервної дії:

а - ПНД-250; б - ЗСВУ-3;

1 - шнекова частина фрези; 2 - зубчаста частина фрези; 3 - корпус; 4 - гідроциліндр; 5 - поздовжній транспортер; 6 - поперечний транспортер; 7 - рама; 8 - верхня головка; 9, 10 - транспортери; 11 - бункер; 12 - шнековий транспортер

Добрива з бункера спрямовуються транспортерами 10 у шнек 12, який подає їх на транспортер 9. Останній завантажує добрива на висоту 4,5 м у бункер авіаційних розкидачів. Продуктивність навантажувача - 60 т/год., вантажопідйомність -Зт. Навантажувач використовують також для за­вантаження сівалок насінням або мінеральними добривами.

Дата добавления: 2014-12-27