Способи зрошення, агротехнічні вимоги і типи машин

Машини для зрошення

Зрошенням регулюють водний і тепловий режими ґрунту, видаляють з ґрунту надлишок солей, вносять розчини добрив тощо. Застосовують такі основні способи зрошення сільськогосподарських культур: дощування, поверхневий, підґрунтовий, краплинний і комбінований.

При дощуванні воду подрібнюють на краплини і розподіляють над зрошувальною площею у вигляді дощу. Розміри краплинок не повинні перевищувати 1-2 мм. Інтенсивність дощу повинна бути не більше 0,1-0,2 мм/хв для важких ґрунтів, 0,2-0,3 мм/хв - для середніх суглинків, 0,5-0,8 мм/хв - для легких ґрунтів. За таких умов краплини дощу не пошкоджують рослини, менше ущільнюють ґрунт і не руйнують грудки, вода встигає всмоктатись у ґрунт, не утворюючи калюж. Дуже важливо рівномірно розподілити воду по зрошувальному полю і забезпечити зада­ну поливну норму. Одночасно з поливом можна вносити добрива.

Поверхневий спосіб поливу найбільш простий і доступний. Вода пода­ється по борознах, смугах, або затоплюють окремі ділянки поля (чеки, лимани). Недоліками поверхневого поливу є значна витрата води, оскіль­ки вона просочується у ґрунт, а при складному рельєфу виникає потреба вирівнювати і планувати поля.

Підґрунтове зрошення передбачає подачу води в ґрунт по трубах з отво­рами, гончарних трубах, кротовинах, розміщених на глибині 40-50 см. По ґрунтових капілярах вода піднімається у верхні шари ґрунту. Цей спосіб не рекомендується на піщаних і супіщаних ґрунтах.

При краплинному зрошенні воду подають по трубах безпосередньо до рослин і випускають краплинами безперервно або з невеликими перерва­ми. При цьому способі досягається значна економія води. Краплинне зро­шення найбільш ефективне при поливі сільськогосподарських культур у захищеному ґрунті, в садах, виноградниках і ягідниках.

Комбінований спосіб забезпечує одночасно дощування і підґрунтове зрошення або поверхневий полив найчастіше по борознах і дощування.

Найбільшого застосування в наші дні набули два основних способи зро­шення: поверхневий полив і дощування.

Розрізняють такі види поливів: передпосівний, вегетаційний, вологоза-рядковий, підживлювальний та ін. Об'єм води, який витрачають на один полив одного гектара (м³/га), називають поливною нормою, а об'єм води, витрачений за весь період росту рослин, - зрошувальною нормою.

Відповідно до способів зрошення машини поділяють на такі групи: дощу­вальні, для поверхневого поливу, для підґрунтового поливу та комбіновані.

Для подавання води на полях будують зрошувальну систему, яка вклю­чає джерело водопостачання, водозабірну споруду з насосною установкою (станцією), транспортуючі, розподільні і робочі канали або труби. На полях споруджують закриті або відкриті зрошувальні мережі. У закритій мережі воду під напором подають через труби і гідранти до поливних машин або установок. Відкриті мережі прокладають у вигляді тимчасових трубопро­водів, каналів або лотків, з яких вода насосами подається до дощувальних установок і поливних машин. Поблизу міст і великих тваринницьких комплексів поля зрошують стічними водами, з якими вносять і добрива.

Дощувальні машини і системи поділяють на стаціонарні, напівстаціо-нарні та пересувні.

Стаціонарні дощувальні системи мають постійно встановлені насосні стан­ції або насоси і розподільні трубопроводи з гідрантами. У них переміщуються з позиції на позицію тільки дощувальні апарати, які підключають до гідрантів.

У напівстаціонарних системах встановлюють постійно тільки насос з двигуном. Інші частини системи - розподільний трубопровід, дощувальні апарати або установки пересуваються по полю.

До пересувних дощувальних систем відносять самохідні дощувальні ма­шини і агрегати, які одержують воду з відкритих зрошувальних каналів.

Залежно від напору в системі дощувальні машини поділяють на далеко-, середньо- і короткоструминні. До далекоструминних машин відносять дощувачі начіпні ДДН-70 і ДДН-100; до середньоструминних - комплекти іригаційного обладнання КИ-50 "Радуга" та КИ-25, дощувальні машини ДКІП-64 "Волжанка", ДКГ-80 "Ока", ДМ і ДМУ "Фрегат" та багатоопорна дощувальна машина ДФ-120 "Дніпро"; до короткоструминних машин -двоконсольний агрегат ДДА-100МА-1, 9ДМФ "Кубань" та ін.

При виборі типу дощувальної машини або установки враховують, що роз­бірні трубопроводи краще використовувати на невеликих ділянках зі склад­ним рельєфом, а широкозахватні пересувні - на великих рівних полях; да­лекоструминні машини досить маневрені при переїздах між поливними ді­лянками, але нерівномірно поливають у вітряну погоду; короткоструминні апарати рівномірно забезпечують полив навіть у вітряну погоду. Крім того, вибір дощувальної техніки залежить від висоти стебел с/г культур, ширини їх міжрядь, ступеня забезпечення території водою, мінералізації води та ін.

До дощувальних машин воду подають насосні станції. Застосовують насосні станції начіпні та причіпні тракторні, пересувні з двигуном внут­рішнього згоряння або електродвигуном і плавучі з дизельним двигуном.

Для поверхневого поливу використовують пересувні поливні трубопро­води, машини або агрегати позиційної дії і стаціонарні системи з полив­ними трубопроводами.

Машини для підґрунтового поливу подають воду у ґрунт при розпу­шенні міжрядь, їх поділяють на два типи: з прохідним і намотувальним трубопроводами.

Дата добавления: 2014-12-27