Порядок виконання державного бюджету

Виконання Державного бюджету України є основною третьою стадією бюджетного процесу і являє собою практичну реалізацію бюджету по всіх передбачених показниках з його доходною та витратною частинами.

Виконати бюджет - це зібрати доходи, мінімальна сума яких встановлена в бюджетних законах.

Забезпечення виконання Державного бюджету (згідно з Конституцією) покладено на Кабінет Міністрів України, а місцевих - на виконавчі органи територій (державні адміністрації).

Мін. Фін. здійснює загальну організацію і управління виконання Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейська система виконання бюджету передбачає акумулювання всіх коштів на єдиному рахунку Державного казначейства. Воно оплачує всі рахунки, які виставляються розпорядниками бюджетних коштів, здійснює контроль за виконанням бюджетних повноважень, здійснює бухгалтерський облік, складання звітності про виконання бюджету.

Фактично виконання всіх бюджетів починається з початком бюджетного року, тобто 1 січня, і закінчується 31 грудня.

Виконання бюджету здійснюється (згідно з бюджетним законодавством) відповідно до бюджетного розпису, який є оперативним планом виконання державного бюджету, на підставі якого відкриваються асигнування, перераховуються кошти, зараховуються кошти на реєстраційні рахунки в установах казначейства, тобто здійснюється весь процес перерахування коштів та фінансування витрат шляхом оплати рахунків, що супроводжується фінансовим контролем. Його показники конкретизують показники бюджету.

Бюджетний розпис затверджується Міністерством фінансів України відповідно з бюджетними призначеннями в місячний строк після того, як Закон "Про Державний бюджет України" вступає в силу.

27. Фінансовий контроль в Україні, його види і методи.

Фінансовий контроль – цілеспрямована діяльність органів публічної влади, а також недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі мобілізації, розподілу і використання фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин.

Класифікація:

· В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль:

· Загальнодержавний

(проводять державні органи влади і управління – Каб.Мін., Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, Державний митний комітет та ін.)

· Відомчий

(застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств)

· Громадський

(здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації)

· Аудиторський

(- це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах; це перевірка бухгалтерської звітності і обліку первинних документів та іншої інформації відносно фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, з метою визначення достовірності іх звітності, обліку та його повноти чинному законодавству)

· Міжнародний

· В залежності від часу проведення:

· Попередній

(здійснюється на етапі розгляду рішень з фінансових питань)

· Поточний

(здійснюється за безпосередньою оперативною діяльністю (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.)

· Наступний

(проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року)

· В залежності від сфери фінансового контролю: - Бюджетний

· Податковий

· Валютний

· Кредитний

· Страховий

· Інвестиційний

· В залежності від критерію плановості: - Плановий

- Позаплановий

Методи фінансового контролю:

1. Ревізія (метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів, достовірності обліку та звітності)

2. Перевірка (одноразова контрольна дія, що полягає у зіставленні фактичних і документальних даних за окремими напрямками фінансової діяльності суб’єкта)

3. Інспекція (перевірка стану фінансів суб’єктів)

4. Обстеження

5. Спостереження (загальне ознайомлення із станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства)

6. Інвентаризація (оцінка основних матеріальних цінностей)

28. Поняття і види витрат.

Державні витрати є однією зі сторін фінансової діяльності держави. Також як і мобілізацію державних доходів, цей процес здійснюють безперебійно, безупинно.

Державні витрати - це планова діяльність органів держави й місцевого самоврядування щодо цільового використання публічних коштів.

Склад: державні витрати, витрати бюджетів.

Класифікація:

· залежно від форм власності:

· державні;

· муніципальні;

· за характером участі в суспільному виробництві:

· основні кошти;

· оборотні кошти;

· резерви;

· за джерелом отримання й використання:

· централізовані (фінансують з державного та місцевого бюджетів і державних позабюджетних цільових фондів);

· децентралізовані (фінансують державні або комунальні підприємства за рахунок власних коштів, залишених у їхньому розпорядженні);

· за цільовим призначенням:

· на заробітну плату;

· на господарські витрати;

· на поточний ремонт тощо;

· за роллю в суспільному виробництві:

· на розвиток матеріального виробництва;

· на нематеріальну сферу.

· за функціональною ознакою, на:

· економіку держави (з виокремленням її галузей: будівництво, промисловість, зв'язок і т.д.);

· національну оборону;

· соціально-культурну сферу;

· науку й освіту;

· державне управління й місцеве самоврядування;

· правоохоронну систему;

· судову систему;

· охорону здоров'я;

· попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій, наслідків стихійних лих;

· обслуговування державного боргу;

· міжнародну діяльність тощо.

29. Неподаткові доходи. Особливості правового регулювання неподаткових доходів.

Неподаткові доходи (надходження) - сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, які використовуються нею для здійснення її завдань і функцій. Є частиною системи державних доходів – складають 20%.

Склад:

· Доходи від власності та підприємницької діяльності

· Доходи отримані від надходження штрафів та фінансових санкцій

· Адміністративні, реєстраційні збори та платежі

· Доходи від використання державного та комунального майна

· Доходи від платних послуг

· Доходи від операцій з капіталом

· Доходи від фінансової допомоги та позик

· Доходи від обов’язкового страхування

· Доходи від державного кредиту

· Митні платежі

· Збори до державних цільових фондів

Особливості правового регулювання:

· Надходять: у бюджети (Державний і місцеві), у державні цільові фонди, на рахунки державних організацій, які вчиняють певні дії на користь платників.

· Цільовий характер

(кошти неподаткових надходжень використовуються за наперед визначеною метою - для виплати пенсій)

· Мають відплатний або компенсаційний характер - державне мито, плата за використання водних ресурсів.

· Не залежать від доходу платника;

· Методи мобілізації - як обов’язкові, так і добровільні;

· Нерегулярність, непостійність сплати

(платіжне зобов’язання суб’єкта виникає лише в момент звернення до державного органу чи установи і припиняється в момент сплати)

· Коло платників вужче

(підприємства та організації, громадяни, які звернулися до державного органу чи установи для задоволення своєї потреби);

· Факт виникнення правовідносин щодо сплати платежу - волевиявлення платника;

· Значна кількість неподаткових доходів (державне мито, різноманітні збори, плати, штрафи тощо) сплачується одноразово при зверненні до держави (уповноважених нею органів) за вчиненням певної дії на користь платника

Дата добавления: 2015-04-24