Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Плата за землю. Порядок сплати. 1 страница




Об'єкт плати - земельна ділянка, та земельна частка (пай), що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Платник - власник земельної ділянки, земельної частки(паю) і землекористувач.

Плата за землю не залежить від результату господарської діяльності.

Плата за землю справляється у двох формах:

· земельний податок;

· орендна плата.

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок та землекористувач (крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції).

Ставки:

· За 1га с/г угідь у відсотках від нормативної оцінки землі:

-для пасовищ, сіножатей, ріллі - 0,1%

-для багаторічних насаджень - 0,03%

· За земельні ділянки встановлюється в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки незалежно від місцезнаходження

· Ставка податку для земельної ділянки для історико-культурного призначення - 5%

Пільги:

Інваліди 1,2ї групи; ф/о,які виховують 3х і більше дітей до 18р; Пенсіонери за віком; Чорнобильці, Ветерани війни

Пільги відносно інших суб’єктів (юр осіб):

Зоопарк, Ботанічний сад, Заповітники, Дослідні господарства науково-дослідних установ, Громадські організації інвалідів, Релігійні та благодійні організації, Дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, Санаторно-курортні та оздоровчі заклади для інвалідів.

47.Права податкових інспекцій.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов’язків надаються такі права:

· проводити перевірки платників податків (крім НБУ);

· виявляти наявність свідоцтв про Державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;

· одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

· викликати посадових осіб, громадян з метою отримання інформації про джерела доходів, методику обчислення і терміни сплати податків, інших платежів;

· здійснювати перевірку достовірності інформації, отриманої від посадових осіб та громадян з питань оподаткування;

· одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції;

· вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

· вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

· зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

· користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом;

Крім того, співробітники податкової міліції мають право безперешкодно заходити у будь-який час доби на територію і до приміщень ю/о (в тому числі митниць) й оглядати їх. На такі дії вони можуть іти з метою припинення злочину чи в процесі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, в період стихійного лиха або інших надзвичайних подій.

 

48.Права і обов’язки платників податків

Платники податків – ф/о (резиденти і нерезиденти України), ю/о (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів

Права:

· безоплатно отримувати в органах держ податкової служби та в Інтернеті, інформацію про податки і збори, права і обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органівта їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

· представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

· обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат;

· користуватися податковими пільгами для деяких платників;

· одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит;

· бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти перевірок, проведених контролюючими органами, подавати контролюючому органу письмові заперечення;

· оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб;

· вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

· на нерозголошення контролюючим органом відомостей про такого платника без його письмової згоди;

· на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів;

· на повне відшкодування збитків,заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів;

Обов’язки:

· стати на облік у контролюючих органах;

· вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

· подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

· сплачувати податки та збори;

· подавати на письмову вимогу контролюючих органів документи(зазначається конкретний перелік документів) з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність,.

· подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг та напрями їх використання;

· виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи;

· не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

· повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення;

· повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юр особи та зміну місця проживання фіз особи - підприємця;

· допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

 

49.Відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове правопорушення - це протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податку, податкових агентів та їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог,встановлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Принципи відповідальності:

· законності;

· соціальної справедливості;

· індивідуалізації покарання;

· презумпції правомірності рішень платника податків;

· невідворотності настання відповідальності;

· рівності (незалежно від расової, національної, релігійної приналежності).

Підстави відповідальності:

· винність;

· протиправність діяння (порушення норм податкового законодавства);

· караність (наявність встановленої законом відповідальності);

· наявність причинного зв’язку (між протиправн. дією і наслідками).

Види відповідальності:

1)Кримінальна

2)Адміністративна – застосовується лише до посадових або ф\о

3)Фінансова - є самостійним видом відповідальності.

Ознаки:

· носить грошовий характер,

· штрафна функція,

· компенсаційна функція,

· застосовується за фінансове правопорушення,

· процедура застосування: як судові органи відповідальності,так і позасудовий характер;

· санкції за фінансові правопорушення: -стягнення до нарахованих сум податків, -штраф, -пеня.

У разі, якщо платник не сплачує податки самостійно, він притягається до відповідальності:

· сплата штрафу 10% при затримці до 30календарних днів;

· 20% при затримці більше 30календарних днів;

· штраф 25% суми податку за порушення правил нарахування,утримання та сплати податків у джерела виплати.

Ті самі дії вчинені повторно протягом 1950 днів – штраф 50% від тієї ж суми. Ті ж дії вчинені втретє протягом 1950днів – 75%.

50. Місцеві податки, їх види, порядок сплати.

Місцеві податки - це обов’язкові платежі ю\о та ф\о до місцевих бюджетів.

1)на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платники: ф\о чи ю\о, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості

Об’єкт оподаткування - об’єкт житлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування:

· об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіал.громад; гуртожитки;

· об’єкти нерухомості, які належать багатодітним та прийомним (3 і більше дітей) сім’ям, але не більше 1го об’єкта на сім’ю; садовий або дачний будинок; будівлі дит будинків сімейного типу; об’єкти нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного відселення.

Базою оподаткування:

а) для квартири- до 120кв.м б) для житлового будинку- до 250кв.м.

Ставка податку:

а)для квартири 120-240кв м - 1% мінімальної зарплати, перевищує 240 - 2,7%.

б)для будинку 250-500кв м - 1%, перевищує 500 - 2,7%.

Базовий податковий період 1 календарний рік.

Порядок сплати: податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

2)єдиний податок — місцевий податок, що стягується в Україні з підприємств і ф\о — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Ті, хто можуть перейти на єдиний податок (категорії):

1 категорія   · ф/о-підприємці: · без найманих працівників, · річний дохід не більше 150тис грн, · ставка від 1 до 10% мін зарплати.
2 категорія   · ф/о-підприємці · працює не більше 10 осіб, · річний дохід не більше 1млн грн, · ставка 2% — 20% від мін зарплати.
3 категорія   · ф/о-підприємці · працює не більше 20 осіб, · річний дохід не більше 3млн грн, · ставка 3% з ПДВ або 5% без ПДВ до складу єдиного податку.
4 категорія   · ю/о · не більше 50 людей, · річний дохід не більше 5млн грн, · ставка 3% з ПДВ та 5% без ПДВ
5 категорія   · ф/о-підприємці · не більше 20 осіб, · річний дохід не більше 20млн грн, · ставка 7% з ПДВ та 10% без ПДВ.
6 категорія   · ю/о · не більше 50 осіб, · річний дохід не більше 20млн грн, · ставка 7% з ПДВ та 10% без ПДВ.

Не можуть перейти на спрощену систему:

· обмін валют;

· фінансові посередники;

· банкіри, брокери;

· нерезиденти;

· організація та проведення азартних ігор;

· виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів,дорогоцінних металів та корисних копалин;

· проведення гастрольних заходів;

· діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

· здійснення ф/о-підприємцями технічних випробувань та досліджень, а також діяльності щодо надання в оренду нерухомості з великою площею;

· кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, реєстратори цінних паперів, а також представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи ю/о, яка не є платником єдиного податку.

51.Місцеві збори, порядок стягнення.

Місцеві збори – це обов’язкові платежі ю/о та ф/о до місцевих бюджетів.

1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

2. Збір на місцях

3. Збір за місця для паркування машин

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платники:

· cуб’єкти господарювання;

· ю/о та ф/о і іх відокремлені підрозділи, які купують торгові патенти та проводять таку діяльність:

а) роздрібна торгівельна діяльність;

б) діяльність з надання платних побутових послуг;

в) торгівля валютними цінностями;

г) діяльність у сфері розваг;

д) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти.

Патент – це державне свідоцтво, видане на певний строк для проведення деяких видів підприємниціької діяльності. Буває: звичайний торговий патент, пільговий торговий патент (60 міс. на певні види товарів), короткостроковий торговий патент (1-15днів).

Ставки:

Роздрібна торгівля:

· м.Київ,обласні центри - 0,08 – 0,4мін зарплати;

· м.Севастополь, районні центри - 0,04 – 0,2 мін зарплати;

· інші населі пункти--- 0,02 – 0,1мін зарплати.

· Короткострокова – 1день 0,02% мін зарплати.

+ Туристичний збір

Платники: іноземці, громадяни України.

Ставка: від 0,5 до 1% до бази справляння збору.

Хто не платить: постійно проживаючі в місті чи в селі; ті,хто перебуває у відрядженні; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів; ветерани; чорнобильці; особи,що приїжджають в санаторії по путівкам.

Порядок сплати - сума за звітний календарний квартал сплачується у визначений строк за місцезнаходженням податкових агентів.

+ Паркування

Платники: ю\о та ф\о підприємці, які за рішенням рад організовують і проводять діяльність паркування

Об’єкт: земельна ділянка, яка згідно з рішенням рад відведена для паркування; гаражі,стоянки та паркінги.

Ставка: за кожний день за кожний кв.м від 0,03 до 0,15%.

 

52. Державне мито. Об’єкти оподаткування. Порядок встановлення розмірів мита.

Платники державного мита на території України: ф\о та ю\о за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Об’єкти оподаткування (державне мито справляється):

· за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

· за державну реєстрацію актів цивільного стану;

· за видачу нового зразка паспорта громадянина України; за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

· за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

· за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

· за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн;

· за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

· за видачу охоронних документів на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин.

· за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна;

· за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах.

Порядок встановлення розмірів мита:

1. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

· за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, сад будинків - 1% від суми договору

· за посвідчення договорів відчуження зем ділянок, які є у власності громадянина, що здійснює таке відчуження - 1% від суми договору

· за посвідчення договорів купівлі-продажу майна держ підприємств - 0,1% майна, що викуповують

· за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів: дітям, одному з подружжя, батькам - 1 н.м.д.г.; іншим особам - 5 н.м.д.г.

· за посвідчення заповітів - 0,05 н.м.д.г.

· за видачу свідоцтва про право на спадщину - 2 н.м.д.г.

· за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу - 0,03 н.м.д.г.

2. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської,селищної, міської Рад нар депів за місцем надання послуги - у розмірі встановлених ставок за відповідні дії.

3. За вчинення актів цивільного стану:

· за реєстрацію шлюбу - 0,05 н.м.д.г.;

· розірвання шлюбу - 0,5 н.м.д.г.;

· за реєстрацію зміни прізвища,ім’я по-батькові---0,3.

4.За вчинення інших дій:

· за видачу паспорта громадянина замість втраченого – 2 н.м.д.г.;

· за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території Укр – 10 н.м.д.г.;

· за подання заяв про прийняття угромадянство України - 0,5 н.м.д.г.;

· за подання заяв про вихід згромадянства – 6 н.м.д.г.;

· за реєстрацію місця проживання - 0,05 н.м.д.г.

53. Поняття і види податкових правопорушень.

Податкові правопорушення – це протиправні діяння (дія або бездіяльність) платників податку, податкових агентівта їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Види:

1.В залежності від об’єкту правопорушення:

· приховування доходу або об’єктів оподаткування;

· заниження податкових сум(прибутку);

· приховування іншого об’єкта оподаткування;

· несвоєчасна сплата податку;

· неподання документів та інших відомостей, пов’язаних з обчисленням податків, декларації про доходи;

· відсутність обліку.

2.В залежності від міри суспільної небезпеки:

· податкові правопорушення(проступки)

· податкові злочини.

3.В залежності від сфери вчинення:

· податкові правопорушення в сфері будівництва;

· податкові правопорушення в сфері спорту;

· податкові правопорушення в сфері ігор (грального бізнесу).

4.В залежності від характеру санкцій (від галузі права, яка регулює її встановлення та застосування):

· кримінальна відповідальність;

· адміністративна відповідальність;

· фінансова відповідальність.

54.Видатки державного бюджету. Особливості правовідносин у галузі видатків.

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Розподіл видатків за наступними ознаками:

1. Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні й капітальні:

· поточні пов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб.

· капітальні видатки пов'язані з інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів.

2. Функціональна класифікація відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави:

· Управлінська:

· державне управління;

· судова влада і прокуратура;

· правоохоронні органи і служба безпеки;

· фінансові і митні органи;

· міжнародні відносини

· Соціальна:

· соціальний захист і соціальне забезпечення населення

· соціальна сфера

· Економічна:

· економічна діяльність держави

· фундаментальні наукові дослідження

· Оборонна: національна оборона

3.Воснові галузевої класифікації лежить поділ економіки на галузі й види діяльності (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, освіта, охорона здоров'я, культура і т. п.)

4. Програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету дозволяє оцінити й розрахувати ефективність витрачання бюджетних коштів, та забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.

В Україні діяльність держави в соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для життя суспільства. Це зумовлено різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки. Взагалі сьогодні найбільшу питому вагу в бюджетах демократичних країн мають видатки на соціальні потреби.

 

55.Поняття і принципи бюджетного і кошторисно-бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування - це безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів й забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів витрат.

Принципи:

· Плановість

(посилення соціальної спрямованості фінансових планів, відмова від залишкового методу фінансування соціальної сфери).

· Принцип безповоротності та безоплатності фінансування державних видатків

(означає виділення коштів без прямого їх повернення державі та без внесення до державних фондів коштів будь-якої платні за отримання цих коштів).

· Принцип цільового спрямування

(полягає у необхідності суворого додержання цілей та заходів)

· Принципи ефективності використання коштів

(мета - одержання суспільно необхідного або бажаного результату за мінімальних витрат трудових і матеріальних ресурсів).

· Принцип оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних коштів.

· Принцип фінансового контролю

(забезпечує додержання фінансової дисципліни всіма учасниками видаткових відносин)

· Додержання максимуму ефективності при мінімумі витрат; урахування раніше використаних коштів.

56.Правовий режим кошторисно-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безповоротного, безоплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів - кошторисів бюджетних установ.

· За кошторисно-бюджетним методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній (муніципальній) формі власності, тобто вся бюджетна сфера.

· Зокрема, на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають установи та організації, що здійснюють державне управління, міжнародну діяльність, забезпечують національну оборону і правоохоронну діяльність та безпеку держави.

· За рахунок коштів бюджетів відповідного рівня утримуються установи соціально-культурної сфери: освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту тощо. Переважно з місцевих бюджетів утримуються установи житлово-комунального господарства.

· Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

· Такі призначення визначають обсяг повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, наданих йому Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет. Бюджетне призначення має кількісні та часові обмеження і дає змогу надавати бюджетні асигнування.

· Тобто, забезпечення бюджетних установ грошовими ресурсами називається кошторисно-бюджетним фінансуванням, що являє собою систему науково та економічно обґрунтованих заходів щодо визначення критеріїв розподілу коштів і напрямів використання фінансових ресурсів, а також визначення їх оптимальних обсягів для кожного об'єкта, що утримується за рахунок бюджетних коштів.

 

57. Кошторис,його зміст і правове значення

Кошторис - це фінансово-плановий акт, що визначає обсяг, цільове направлення та поквартальний розподіл фінансових ресурсів, передбачених на утримання установ та організацій.

Правове значення кошторису полягає в тому, що він визначає права та обов'язки керівника бюджетної установи по цільовому використанню коштів, що відпускаються з відповідного бюджету, а також обов'язки фінансових органів по виділенню цих коштів та їх права на здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних ресурсів. На підставі відповідним чином затвердженого кошторису у учасників правовідносин по виконанню видаткової частини бюджету - керівників бюджетних установ, з одного боку, і у фінансових органів, які представляють інтереси держави, - з іншого, виникають права та обов'язки.

58. Правовий статус банків в Україні

Банк — це ю/о, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції (ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ГК України):

· залучення до вкладів грошових коштів ф/о і ю/о

· розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик,

· відкриття і ведення банківських рахунків ф/о і ю/о.

Зазначені функції становлять предмет банківської діяльності.

Особливості правового статусу:

· Банки є ю/о.

· Банківська діяльність є різновидом господарської діяльності.

· На них поширюється дія норм ГК України, ЗУ «Про банки і банківську діяльність», норми цивільного законодавства, ЗУ «Про господарські товариства».

· Банки є специфічними суб'єктами ринкової інфраструктури і тому їх правовий статус відрізняється рядом особливостей від правового статусу інших суб'єктів господарської діяльності.

· Піддані досить твердому державному регулюванню та контролю (здійснює НБУ).

· На економічному ринку банки виконують роль особливих фінансових посередників.

· Встановлено особливі вимоги до порядку реєстрації банків, до складу засновників, керівників банку, формування статутного капіталу (не менше 120млн), шляхом встановлення економічних нормативів банківської діяльності, визначення порядку формування обов'язкових фондів і резервів тощо.

· Законом «Про банки і банківську діяльність» чітко визначається перелік видів діяльності, здійснювати які банкам заборонено: це діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування.

· Законом встановлені обмеження і відносно нерухомого майна банку: банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25% капіталу банку.

 

59. Порядок створення комерційних банків

Комерційні банки – знаходяться на другому рівні після державних банків,

- ю/о, яка на підставі ліцензії від НБУ має право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до державного реєстру банків.

Джерела: ЗУ «Про банки та банківську діяльність», «Про акціонерне товариство».

Учасники банківської діяльності:

· ю/о та ф/о,

· резиденти та нерезиденти,

· держава в особі Мін. Фін. та уповноважених нею осіб.

Не можуть бути учасниками:

· ю/о, у яких банк має істотну участь (10-75% статутного капіталу банку),

· інститути цільового інвестування,

· об’єднання громадян (партії),

· релігійні та благодійні організації.

ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ:

· Підготовка документів засновниками

· заява про створення,

· установчий договір,

· статут,

· рішення про створення,

· бізнес план,

· інформація про фінансовий стан учасників, які мають істотну участь та ін..

· Направлення до НБУ.

· погодження\ відмова

Підстави відмови:

· недостовірність інформації,д

· документи не відповідають вимогам законодавства,

· неповний пакет документів,

· невідповідна ділова репутація,

· невідповідність вимогам НБУ,

· відсутність статутного капіталу(120млн)).

Відмова може бути оскаржена в суді.

· Банк вважається створеним с з моменту внесення до Державного реєстру ю/о та ф/о підприємців.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-04-24; Просмотров: 312; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.213 сек.