Теоретичні відомості. Послідовність виконання роботи

Техніка безпеки

Лабораторна робота №11

Завдання до звіту

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з загальною будовою доїльного апарату.

2. Розібрати колектор, пульсатор, доїльний стакан.

3. У зворотній послідовності зібрати їх.

4. Після перевірки соскової гуми зібрати доїльний апарат.

5. Підключити доїльний апарат до вакуумної апаратури.

6. Включити його та відрегулювати пульсацію (100 пульсів/хв).

7. Заповнити звіт.

1. Описати процес роботи доїльного апарату.

2. Зарисувати такти доїння.

Питання для самопідготовки

1. З якою метою виготовляють колектор двотактного доїльного апарату із нержавіючої сталі?

2. Як можна переробити тритактний доїльний апарат на двотактний?

3. В чому полягає принцип роботи доїльного апарату.

4. Як підключається соскова гума?

Література

1. Ревенко І.І. Механізація тваринництва: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - С. 153-171

2. Белянчиков М.М. Механізація тваринництва.: Посібник для сільськогосподарських технікумів. – К.: Вища школа, Головне в-во, 1980. -
С. 184-200

3. Ревенко І.І. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай. 1989. - С. 201-213

Після виконання роботи студент повинен

Знати: Будову та робочий процес доїльного апарату.

Вміти: Підготовляти до роботи і регулювати режим роботи доїльного апарату.

Тема: Вивчення будови і робочого процесу доїльної установки.

Мета: Набути вмінь та навиків по підготовці до роботи доїльної установки типу «Молокопровід.»

Обладнання і інструменти: доїльна установка АДМ - 8 (фрагмент), набір інструменту.

1. Електродвигун, щиток повинні бути заземлені.

2. Вакуумний і молочний привід повинні мати надійні з'єднання.

3. Включення доїльної установки проводиться лише з дозволу викладача.

Є стаціонарні доїльні установки для доїння корів у переносні відра, у молокопровід при прив'язному стійловому утриманні і для доїння в молокопровід у спеціальних доїльних приміщеннях при безприв'язному та прив'язному утриманні. Усі доїльні установки обладнані вакуум-силовими агрегатами та ва­куум-трубопроводами з арматурою.

Установка АД-100 для доїння корів у стійлах в переносні відра має в комплекті десять доїльних апаратів «Волга» та устат­кування для їх миття, її застосовують для доїння корів у стан­ках корівника і в родильному відділенні.

Після модернізації цю установкувипускають під маркою АД-100А. До її складу входять також десять апаратів «Волга», вакуум-трубопровід з арматурою та приладами, уніфікована ва­куумна установка УВУ-45, установка для промивання та дезинфекції апаратури, візки для перевезення бідонів, шафа для збе­рігання деталей, комплект миючих пристроїв і запасні частини.

Для доїння корів у стійлах використовують також установ­ки типу «Молокопровод», обладнані скляними молочни­ми трубопроводами, устаткуванням для циркуляційного миття та дезинфекції апаратури, вакуум-силовою апаратурою, вакуумними трубопроводами, приладами для контрольних доїнь, лічиль­никами молока та переносними доїльними апаратами. До складу установок входять охолодники молока, молочні насоси, танки для зберігання молока і допоміжне устаткування (холодильна установка МХУ-8С, водонагрівник, пароутворювач, бойлери та ін.).

Зараз є в експлуатації доїльні уста­новки «Даугава»у варіантах для корівників на 100 і на 200 голів.

Молокопровід установки виконаний у вигляді замкнутих петель з окремих скляних труб, з'єднаних гнучкими патрубками та гумовими з'єднувальними муфтами. Вакуум-ре­гулятори 10 закритого типу розміщені в центрі кожної петлі, що поліпшує умови проходження молока в молокопроводі в ре­зультаті надходження невели­ких порцій зовнішнього повіт­ря, що створює достатню для транспортування молока різни­цю тисків у системі. Молоко­провід і вакуум-трубопровід у корівнику розміщені паралель­но. Установлений між ними диференціальний вакуум-регулятор 11 забезпечує вирівнювання величини вакууму в обох системах із збереженням різниці в 3 кПа. Вакууму молокопроводі підтримується на рівні 51 кПа, а в вакууммагістралі – 48 кПа.

Згідно з технологічною схемою установки «Молокопровод» видоюване молоко надходить з доїльного апарата 17 в молокопровід 13 і, пройшовши охолодник 2, збирається в цистерну 1, де зберігається до відправлення. Якість молока залежить від робо­ти мийного устаткування. Пристрій для миття складається з ванни для миючої рідини, колекторної труби, системи трубопро­водів, випорожнювача, пульсопідсилювача з пульсатором і крон­штейнів для підвішування доїльних стаканів.

Схема роботи мийного устаткування - після доїння з молочних охолодників знімають молочні верхні шланги, приєднані до петель молокопроводу (по одному на кож­ну петлю), і підключають їх до колектора мийної установки за допомогою спеціального трійника. Молочний шланг охолодника від'єднують від молочного танка і надівають на вільний кінець шланга 16 випорожнювача 1. Молочні шланги доїльних апаратів підключають до кранів колекторної труби 14, а їх доїльні ста­кани опускають у ванну 15 з водою (298...303 К).

Пристрій включають у працюючу вакуум-магістраль поворо­том крана на патрубку магістралі, підведеного до пульсопідсилювача 2 і пульсатора 5. Відбувається циркуляційний рух води в системі ванна — доїльний апарат — колектор — молокопро­від — охолодник — випорожнювач — ванна. Воду замінюють содовим розчином або розчином миючого синтетичного порошку (А або В), потім систему промивають теплою водою і дезинфі­куючим розчином. Перед доїнням систему молокопроводу про­мивають теплою водою. Конструктивно мийна установка уніфі­кована з аналогічними установками ДАС-2 і АД-100А.

Стаціонарна доїльна установка АДМ-8 для до­їння корів у стійлах є на основі установки «Молокопровод-200» «Даугава». Установка АДМ-8 технічно досконаліша і складається з молокопроводу, доїльних апаратів ДА-2М, вакуум-силової установки УВУ-60/45, установки для напівавтоматич­ного промивання апаратури та лінії молокопроводу, вакуум-трубопроводу з арматурою, групового лічильника надою молока, повітророздільника, пристрою для піднімання кінцевих петель молокопроводу, молочного насоса НМУ-6, приладів для індиві­дуального обліку молока УЗМ-1, охолодника молока, електронагрівача типу ВЗТ, шафи керування, шафи запасних частин і комплектів інструменту, монтажних та запасних частин.

Молокопровід виконаний у вигляді незалежних ліній, закіль­цьованих на групові лічильники молока 14, розміщені в молочному відділенні корівника. Вакуум у молокопровід від силової установки надходить по повітророздільнику-випорожнювачу через групові лічильники. Від вакуум-силової установки відходить магістральний вакуум-провід, від якого йдуть відга­луження до групових лічильників, вакуумної мережі корівника та до мийної установки. Кільця молокопроводу розділені в се­редній частині спеціальним пристроєм — видозміненим молочним краном, у корпусі якого встановлена еластична камера. При до­їнні атмосферне повітря стискає стінки камери, роз'єднуючи мо­локопровід на дві тупикові лінії. При промиванні молокопроводу ручкою крана відключаємо доступ повітря і з'єднуюємо простір між корпусом і камерою з вакуум-проводом. Камера вирівню­ється, і відновлюється закільцьованість петлі молокопроводу, необхідна для циркуляційного миття.Головний вакуум-регулятор 4 змонтований на лінії вакуум-проводу і з'єднується з молокопроводом за допомогою трійників. Повітря в систему надходить крізь фільтр грубої очистки. Дифе­ренціальні клапани установлені на переході від головної ваку­умної магістралі до вакуум-магістралі корівника. Вони забезпе­чують у молокопроводі глибший, ніж у вакуумній мережі корівника, вакуум за рахунок вантажу, підвішеного до клапана. Різниця вакуумів поліпшує умови транспортування молокапо молокопроводу в молокозбіриник повітророздільника.

Під час доїння при зниженні вакууму у вакуум-проводі корів­ника за рахунок надходження повітря через пульсатори апаратів відновлюється різниця вакуумів; підвищення тиску у вакуумній лінії приводить до закриття клапана, і надлишок повітря від­смоктується в головну вакуум-магістраль.

Під час миття доїльної апаратури та молокопроводу викори­стовуємо перемикач, який з'єднує кінці петлі молокопроводу з лічильниками молока. Його переводимо в положення, при якому один кінець петлі молокопроводу з'єднується з колекторною тру­бою мийної установки, а другий — з патрубками лічильників.

Групові лічильники молока монтуємо у молочній лінії між перемикачами і молокозбірником, спільним для всіх петель молокопроводу. На кожну півпетлю молокопроводу ставимо один лічильник. Молоко з молокопроводу надходить у приймальний бачок. Крізь прорізи розподільного диска воно потрапляє в один із ковшів лотока, виконаного у вигляді двоплечого важільного пристрою. Під масою молока, що надходить, ківш опускається, повертаючи весь пристрій на осі, і під струмок мо­лока підводиться другий ківш, розміщений на другому плечі ва­желя. Кожний подвійний хід важільного пристрою відмічається сигналом на блоці лічильного механізму за допомогою вмонтова­них в лотік постійного магніту і магнітокерованого контакту лі­чильного приладу.

Для забезпечення зоотехнічного обліку застосовуємо лічильник УЗМ-1. Під час контрольного доїння його вста­новлюємо, підвішуючи за дужку на лінію вакуум-проводу, між молочним шлангом доїльного апарата і молокопроводом, під­ключаючи вихідний штуцер приладу коротким шлангом до мо­лочного крана та вхідний — до молочного шланга колектора підвісної частини доїльного апарата.

Загальну кількість доїльних установок n_у для ферми виз­начаємо залежно від кількості дійних корів m та пропускної здатності W_y, голів/год, вибраної установки за формулою:

n_у =

де Т — тривалість одного циклу доїння всіх корів, год.

Відповідно до зоотехнічних вимог час Т повинен cтановити 1,5—2,25 год при доїнні корів у стійлах. Тривалість одного циклу доїння 4—6 год.

Кількість лінійних доїльних установок, які використову­ються стаціонарно в однотипних корівниках, розраховують за формулою:

де m_п — місткість типового корівника, голів; n_п — кількіcть однотипних приміщень на фермі; m₁ — кількість корів, що обслуговується однією доїльною установкою.

Перед початком роботи установки перевіряємо роботу доїль­них апаратів і регулюють їх на частоту пульсацій. Після доїння та промивання апаратури її підготовляємо до наступного до­їння: перевіряємо лінії на відсутність підсмоктувань повітря, підтягуємо, в разі потреби, з'єднувальні муфти трубопроводу, пере­віряють місця ущільнення прокладок, штуцерів, шлангів. Ваку­ум-регулятор і диференціальний клапан регулюють шляхом знімання або встановлення вантажів.

Доїльні апарати в складеному стані регулюють на частоту пульсацій. Як правило, рекомендують встановлювати найменше число пульсацій, яке не викликає негативної реакції у корови і не призводить до спадання стаканів з вим'я.

До початку доїння, за 30...60 с до надівання доїльних стака­нів на дійки, здійснюють санітарну обробку вим'я: його підмива­ють теплою водою, обтирають чистим рушником і трохи маса­жують. Виникає «припуск молока». Перші струмочки молока здоюють вручну в спеціальний посуд. Це молоко забруднене (бактеріальні пробки, які утворюються в каналі сфінктера ді­йок), тому його виливають. Потім надівають доїльні стакани на дійки у певній послідовності при включеному апараті. Після при­пинення молоковіддачі проводять машинне додоювання, відтя­гуючи апарат за колектор униз і трохи вперед та утримуючи йо­го в цьому положенні 15...20 с. Переконавшись у закінченні доїн­ня, відключають апарат і знімають стакани з дійок.

При розбиранні та складанні доїльних апаратів треба ста­ранно виконувати всі операції в установленому порядку. Від яко­сті складання залежать результати машинного доїння. Недбале складання може призвести до затримок у доїнні, що негативно позначається на надої. Надійність дії, довговічність апарата та якість молока залежать від виконання таких правил технічного обслуговування:

· перед доїнням потрібно промивати доїльні апарати гарячою (353...363 К) водою для усунення випадкових забруднень і піді­гріву доїльних стаканів (309...311 К), що поліпшує молоковід­дачу;

· перед доїнням заздалегідь слід старанно відрегулювати ро­боту доїльного апарата на оптимальне число пульсацій; після доїння потрібно промити апаратуру спочатку холодною водопровідною водою, потім гарячою водою (353...363 К), теп­лим дезинфікуючим розчином (323...333 К), а потім знову гаря­чою водою; для промивання застосовують синтетичні миючі за­соби (порошки А і В, що розчиняються у воді), а також 0,5% розчин каустичної соди;

· щоденно слід частково розбирати доїльний апарат та проми­вати колектор; дійкові гуми в стаканах після доїння слід звіль­нити від натягу; після промивання вузли та деталі апаратів по­трібно сушити у підвішеному стані і на стелажах, один раз на тиждень слід виконувати повне розбирання апаратів і ставити змінну дійкову гуму.

Після розбирання апарата гумові деталі (крім мембран пульсатора) витримують для знежирювання в 1% гарячому (343...353 К) содовому розчині протягом 30 хв., потім чистять йоржами і промивають у гарячій воді. Змінну дійкову гуму зне­жирюють кип'ятінням в 1 % розчині соди протягом півгодини і для поновлення її пружності укладають на 2...3 тижні в шафу, де витримують у 5% розчині каустичної соди протягом усього цього періоду.

Тривала експлуатація одного комплекту гуми недопустима у зв'язку з тим, що вона просочується жиром молока та втрачає еластичність.

Найдовше використовується гума доїльних апаратів у госпо­дарствах, де використовують два або три змінних комплекти. Мембрану пульсатора замінюють один раз на місяць у разі по­треби.

Дата добавления: 2015-03-29