Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання

Незбалансоване харчування як причина порушень обміну речовин.

Вітаміни та мінеральні речовини, їх значення для нормального функціонування організму людини. Вода як розчинник, значення її для здоров’я людини. Авітамінози, гіповітамінози та гіпервітамінози, їх причини та шляхи попередження.

Вітаміни – це органічні речовини різноманітної хімічної природи, які необхідні для нормальної життєдіяльності людей та тварин у невеликих кількостях. Вітаміни та їх похідні є незамінними учасниками обміну речовин і потрібні для забезпечення нормальних функцій і будови організму.

Під авітамінозом розуміють стан глибокого дефіциту того чи іншого вітаміну з розгорну­тою клінічною картиною його недостатності (цинга, рахіт, бері-бері, пелагра та ін.).Авітамінозу звичайно передує стан гіповітамінозу. При цьому в організмі спостерігаються загальні (неспецифічні) ознаки захворювання: знижується працездатність людини, спостерігається порушення загального стану: головні болі, апатія або, навпаки, дратівливість, погіршення апетиту, знижується опір до інфекцій і стійкість до нервових перевантажень. Стан, який розвивається внаслідок вживання надмірної кількості вітамінів, називається гіпервітамінозом.

Для нормального функціонування організму необхідні мінеральні речовини, які поділяються на макро- та мікроелементи: Na, К⁺,Са²,S,Fe ^{2+ /},Си ²⁺,Мg²⁺ - магній,С1,,Р²⁺ - фосфор, Zn²⁺ ,Se²⁺ -селен,Мо²⁺ - молібден,Mn²⁺ -марганець,Cr²⁺ - хром,Со²⁺ кобальт,Br ²⁺ ,Pb –свинець,Fr²⁺ - фтор,Kr- кремній,Ванадій,А1- алюміній,І -йод.

Для збереження здоров”я, високої працездатності і реалізації генетично запрограмованого довголіття людині необхідно правильно харчуватися. Від складу їжі та правильного режиму харчування школярів значною мірою залежить їх фізичний розвиток і здоров”я. Збалансованим – РАЦІОНАЛЬНИМ - вважається фізіологічно повноцінне харчування з врахуванням характеру праці, статі, віку, індивідуальних особливостей людини і кліматичногеографічних умов. Раціональне харчування повинно поперед усе задовольняти потребу дитину у пластичних речовинах, з яких будуються клітини і органи.

Йодна недостатність характеризується порушенням функцій щитоподібної залози, серцево-судинної та нервової систем, різних видів обміну речовин. Хворіють тварини різних видів у біогеохімічних зонах і провінціях.

Етіологія Найчастіше розвивається абсолютна йодна недостатність. Дефіцитними щодо вмісту йоду є грунти й водні джерела західної та північно-східної зон. Рідше спостерігається відносна йодна недостатність, зумовлена наявністю антагоністів йоду, зокрема кальцію, марганцю, свинцю, фтору, брому.

Патогенез Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози — тетрайодтироніну (тироксину) та трийодтироніну, які регулюють основні види обміну речовин в організмі, ріст і розвиток тварин. Тому патогенез при недостатності йоду залежить від функціонального стану щитоподібної залози.

Симптоми У великої рогатої худоби йодна недостатність проявляється здебільшого гіпофункцією щитоподібної залози й рідше — її гіперфункцією. При гіпотиреозі тварини низькорослі, характерні енофтальм, брадикардія, мікседема, сухість і підвищена складчастість шкіри, затримка линяння, своєрідна кучерявість, ріст грубого довгого волосу на шиї, холці, між рогами у вигляді гриви й чубка, алопеції в ділянці шиї, попереку.

Діагноз Діагноз ставлять з урахуванням біогеохімічної ситуації, аналізу раціонів на вміст йоду, йогосинергістів і антагоністів, клінічних симптомів та результатів лабораторних досліджень. У сироватці крові визначають вміст загального та зв'язаного з білками йоду (ЗБИ), гормонів щитоподібної залози.

Лікування Використовують препарати йоду: кайод, амілойодин. Добові дози кайоду (таблетки) на одну тварину, коровам сухостійного періоду і лактуючим — від 2 до 5, бугаям-плідникам на 200 кг маси тіла — 1. Гормональні препарати застосовують залежно від функціонального стану щитоподібної залози.

Профілактика Раціони приводять у відповідність з потребами тварин у йоді та його синергістах — кобальті, міді, цинку, марганці. На 1 кг сухої речовини корму в раціонах корів і бугаїв-плідників має бути 0,3—0,6 мг йоду, молодняку до 6-місячного віку — 0,3—0,6; свиноматок — 0,4—0,5; поросят — 0,2—0,3; овець дорослих — 0,2—0,6. У раціони включають йодовану сіль, у 1 т якої міститься 25 г калію йодиду.

Дата добавления: 2015-04-30