Чому необхідно уникати абортів

Вагітність. Умови нормального перебігу вагітності. Планування сім'ї як основа народження здорової дитини, зменшення кількості дітей-інвалідів і дітей-соціальних сиріт. Генетичне консультування. Поняття про контрацептиви та способи контрацепції. Аборт та його наслідки.

Фізіологічна та соціально-психологічна готовність до статевих стосунків. Статеві стосунки - біологічна основа створення сім’ї. Фізичне здоров’я чоловіка і жінки як необхідна умова повноцінних статевих стосунків у сім’ї. Особиста гігієна жінки, чоловіка.

Функції сім’ї в суспільстві. їх характеристики: створення позитивного психоемоційного фону, формування матеріальної бази сім’ї, реалізація сексуальної функції, народження, виховання та матеріальне забезпечення дітей, дотримання здорового побутового режиму тощо. Рівноправні взаємовідносини статей як основа запобігання проявам насильства в сім’ї та суспільстві. Визначення готовності до створення сім’ї і прогноз сімейного благополуччя. Соціально-економічні та психофізіологічні причини розлучень.

Біологічні, психологічні та соціальні основи формування сім’ї. Еволюція статевих стосунків у людському суспільстві. Шлюб і закон. Взаємне прагнення до збігу інтересів чоловіка та жінки - основа психоемоційного комфорту в сім’ї.

Сім’я - одна із найбільш стародавніх форм соціальної спільності людей. Через різноманітні канали і за допомогою повних механізмів вона є пов’язаною зі всіма сферами діяльності людини. Змінюючись та розвиваючись разом із зміною та розвитком суспільства, сім’я сприяє вирішенню багатьох важливих як економічних так і соціальних задач.

Одночасно сім’я задовольняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них потреба подружжя в довірливому спілкуванні, співпериживанні, співучасті. Іншими словами, шлюб сьогодні набуває самостійного значення яке важливий інститут організації особистого та сімейного щастя. На зміну традиційним ролям прийшла гнучка, еластична кооперація стосунків і діяльності, заснована на спільності, цілей, потреб, поглядів, емоцій. Така діяльність стає не стільки ідеалом, але і реальністю для все більшої кількості сімей та важливою характеристикою сімей нового типу.

Сучасні тенденції у функціонуванні української сім’ї:

- Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сім’я.

- Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов’язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім’ї.

- Дошлюбна поведінка молоді характеризується активними сексуальними пробами на фоні недостатньої психосексуальної обізнаності.

- Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом заключення шлюбів яких було “народження дитини”. За нашими даними значна доля таких сімей (до31%) розпадається протягом трьох років.

- Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

- В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сім’ї і самоактуалізації особистості в професійній діяльності.

- В установках на лідерство і керівництво в сім’ї значна частина чоловіків (72%) віддають перевагу чоловіку, більша частина жінок орієнтована на демократичну сім’ю. Але в сімейному житті багато молодих жінок виявляють тенденцію до домінування і маніпуляції партнером, дітьми.

- Сучасні сім’ї і вступаючи в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сім’ю.

- Більшість пар (з різним сімейним стажем) не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально-психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

- Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій, особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сім’ї, наближає їх до розлучення.

- “Хвороба сім’ї” понижує її психотерапевтичну функцію і здатність самостійно долати труднощі і переборювати кризові періоди.

- Сучасна сім’я характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами.

- Аналізуючи якісні показники сімей, відмічено, що середню сучасну сім’ю відрізняє: закритість, консервативність, дисгармонійність, корпоративність у відносинах.

- Прослідковується зростання кількості розлучень людей похилого віку.

- Збільшується кількість жінок незадоволених сексуальними відносинами з чоловіком.

- Збільшились скарги подружжя на сексуальні дисфункції, які детерміновані психологічними факторами.

- Погіршуються батьківсько-дитячі відносини. Відомий американський дослідник D.Bradshowрахує, що джерелом кризи сім’ї виступають батьківські норми, які, не дивлячись на розвиток суспільства, залишаються незмінними вже протягом 150 років.

Нормам, які вкоренились, характерні авторитарна, домінантна поведінка батьків, подавлення дитячих потреб, заборона прояву емоцій і почуттів, використання дітей для задоволення своїх незадоволених потреб, що в комплексі формує співзалежну поведінку і веде до дисфункційного розвитку особистості.

- Значна частина молоді орієнтована на повторний шлюб і позашлюбні зв’язки (у випадку, якщо шлюб невдалий).

- До сімей, які включені в “групу ризику” можна віднести:

1. По стажу шлюбу - молоду, літню сім’ю.

2. По віку подружжя - 17-20-річні, 38-42-річні, 50-64-річні.

3. Різниця в віці подружжя - 1-3 роки, 10-20 років.

4. Шлюби заключені по “вагітності нареченої”.

5. Сім’ї військовослужбовців, бізнесменів, безробітних.

- На фоні описаних тенденцій відбувається зниження цінності сім’ї, її значення для особистості.

- В умовах економічної нестабільності, зниження матеріального достатку сім’ї, подружжя вимушене шукати інші форми заробітку (бізнес, інндивідуально-торгівельна діяльність), що вносять зміни в життєві плани сім’ї і її функціонально-рольову структуру.

- Неузгодженість функцій і ролей збільшує незадоволеність шлюбом.

Встановлено, що багато з молодого, середнього і літнього подружжя незадоволені життям (біля 63%). 48% опитаних мають позашлюбні зв’язки, які їх влаштовують, це основні психологічні проблеми сімей.

Задоволеність чи незадоволеність шлюбом залежить від багатьох складових, в яких людині іноді дуже важко розібратись. Найбільш складна сторона задоволеності сімейним життям заключається в тому, що людина може бути глибоко незадоволена сама собою. Ця прихована незадоволеність може переноситись на членів сім’ї (дружину, чоловіка, дітей). Роздратування, злість, викликані власними лінощами, слабкістю волі, неорганізованістю, невихованістю, можуть відбитись на взаєминах з оточуючим людьми. В таких випадках людина хворобливо реагує на критику власних недоліків.

ШЛЮБ - в широкому сенсі - соціально організовані статеві відносини між чоловіком і жінкою. У вузькому сенсі - Б. представляє собою громадянське стан чоловіка і жінки, їх союз для утворення сім'ї народження дітей. Шлюбні відносини в сучасному їх розумінні - це поєднання різних аспектів взаємин двох дорослих представників різної статі. На відміну від інших соціальних відносин Б. включає в себе природно-біологічний елемент - інтимний зв'язок статевих партнерів, сексуальні контакти ("Ваша сексуальна життя.") Крім цього, шлюбні відносини мають економічну, емоційно-психологічну, правову, моральну сторони. У різні історичні часи наявність або переважання однієї з них було обумовлено характером і рівнем розвитку суспільних відносин.

На всьому протязі своєї історії суспільство по-різному регулювало Б. Мораль, релігія, право як соціальні інститути, держава в цілому ніколи не були індиферентні до статевих відносин між чоловіком і жінкою, тому що це пов'язано з людським відтворенням, яким людство було стурбоване завжди. "Таємниця статевої любові, як абсолютна таємниця двох, недосяжна для суспільства (Сексуальний гурман", "Гейша"), але суспільство звикло регламентувати всі, що має відношення до продовження людського роду ". Поняття Б. найбільш близьке до поняття шлюбу, шлюбного життя. Етимологія слова "Б." пов'язана з дієсловом брати, тобто отримувати в "свою власність" (чоловіка, дружину), приймати з якоюсь метою, опановувати кимось (чимось). Проблеми виникнення та розвитку Б. безпосередньо пов'язані з появою на землі людей, з розвитком відносин між чоловіками і жінками.

Дуже багато питань в проблемі появи людей обох статей, до цих пір залишалися без відповіді. Одна з популярних теорій - еволюціоністська - побудована на даних про поступовий розвиток форм життя на землі. У еволюціоністської теорії розвитку людства, заснованої Е. Тайлор і Л. Морганом у середині 19 ст. і розвиненою численними послідовниками, багато прихильників, але достатньо і критиків. Наприклад, американський антрополог Ф. Боас ще на початку 20 ст. критикував ідеї зазначених авторів за прагнення до генералізації пояснення та пошуку загальних і універсальних законів різноманітної людської культури.

Вважається доведеним, що людство мало у своїй історії дошлюбний етап. Б. виник на ранніх етапах цивілізації як спосіб регулювання суспільством статевих відносин і має безліч історичних форм. Проте спочатку він сприймався мислителями як спочатку і незмінно моногамний. В античному суспільстві Б. був моногамним з яскраво вираженим пануванням чоловіка. Цей реальний факт брався як вихідний та єдиний для всіх, хто хотів зрозуміти природу та історію шлюбних та сімейних відносин. У зв'язку з цим в середні століття безроздільно панувала "патріархальна теорія" сім'ї та Б. Це панування грунтувалося і на Біблії, який знав лише таку форму відносин між чоловіком і жінкою, і на вченні Аристотеля, який був у той час незаперечним авторитетом. Крім цього "патріархальна теорія" була зручним засобом для обгрунтування природності монархічної влади. Теорія споконвічності патріархального характеру шлюбно-сімейних відносин використовувалася й ідеологами буржуазії. Проте в епоху великих географічних відкриттів і колоніального освоєння Америки та інших континентів йшло активне накопичення фактів, які вже не вкладалися в прокрустове ложе "патріархальної теорії".

Найважливіші питання шлюбних і сімейних відносин регулюються законом — Сімейним кодексом, який визначає поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого у державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). В Україні не вважається укладеним шлюб, який не зареєстрований в РАЦС, зокрема, з точки зору законодавства не є одруженими особи, які уклали шлюб в церковних установах — до його реєстрації в РАЦС. Умовами дійсності шлюбу є:

1. Шлюб може бути укладений лише між чоловіком та жінкою.

2. Досягення обома особами шлюбного віку.

3. Дієздатність обох осіб.

4. Добровільність чоловіка і жінки на укладання шлюбу.

5. Одна особа може перебувати лише в одному шлюбі одночасно, для укладання нового шлюбу необхідно припинити будь-який ранішне укладений шлюб.

6. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Як виняток, якщо і чоловік і жінка не перебувають в будь-якому шлюбі і проживають спільно, на набуте ними за час спільного проживання майно поширюється право спільної сумісної власності.

Найбільш поширеними факторами, які зумовлюють успіх чи невдачу в шлюбі, є особисті якості подружжя та їх уміння вирішувати різноманітні проблеми, бути в гармонії один з одним. При відсутності цих умінь нерідко виникають конфліктні ситуації як наслідку несумісності будь-яких сил всередині однієї особистості або між подружжям. Важливо враховувати й індивідуально-психологічні особливості кожного з подружжя. Раціональним і комплексним показником їх індивідуальності може служити тип особистості: найбільш поширеною причиною подружніх конфліктів, а також розлучень є «відмінність характерів», несумісність подружжя.

Як соціальний інститут сім’я повинна виконувати наступні загальні функції у суспільстві:

1. Забезпечення соціальної та культурної безперервності розвитку суспільства. Певні традиції, звичаї суспільства, перш за все, зберігаються у сім’ї, будь-які здобутки у праці, побуті, життєві навички і т.п. передаються від батьків дітям, і таким чином всі досягнення пе­редаються від покоління до покоління, зберігаючи безперервність розви­тку. А діти до знань і умінь, отриманих від батьків, додадуть ще свій досвід, щоб передати його своїм дітям – наступним поколінням.

2. Відтворення населення як біологічне, так і соціальне. Дітона­родження – це одна з головних біологічних функцій сім’ї – функція про­довження роду. До неї додається функція соціального відтворення насе­лення, бо саме у сім’ї відбувається первинна соціалізація індивідів, саме тут з них формуються особистості.

3. Виховання нового покоління. Ця функція є складовою частиною первинної соціалізації індивідів і відіграє визначну роль у становленні особистості. Саме від виховання більшою частиною залежить формування індивідуальності людини. Від того, яка індивідуальність сформується у конкретного індивіда (а вона більшою частиною формується у сім’ї), за­лежить і наступна її соціалізація, вміння вибирати між добром і злом, самовдосконалюватися і сприяти соціалізації і вдосконаленню інших членів суспільства. Від виховання багато в чому залежить соціальна мобільність, соціальна активність особистості, її громадянська позиція, моральність відносно до себе особисто, інших людей.

4. Економічна, матеріально-виробнича, господарсько-побутова функція, функція накопичення матеріальних благ та передачі соціального статусу. Деякі з перелічених вище функцій у сучасній сім’ї поступово зникають або, принаймні, відходять на другий план. Це пов’язано з тим, що в сучасних розвинених країнах дещо змінюється роль сім’ї. Головним її призначенням залишається турбота про нащадків, причому з дитиною пов’язують більш психологічні, ніж матеріальні цінності. Зростання благополуччя, високий рівень життя дають змогу одній матері прокормити своїх дітей без батька, що сприяє збільшенню розлучень. Розвиток демократії веде до того, що соціальний статус не обов’язково отримується від батьків у спадок, його можна досягти і без цього. Як бачимо, існує деякий парадокс, коли з підвищенням рівня життя сім’я деякою мірою втрачає свою цілісність.

5. Комунікативна функція забезпечує організацію і використання вільного часу. Переважна кількість людей проводить вільний час у колі своєї сім’ї. Отже щаслива, злагоджена сім’я, в якій існують добрі, основані на взаємній любові і повазі відносини, є основним чинником раціонального і найефективнішого проведення вільного часу людини, його дозвілля.

6. Функція емоційної стабілізації (рекреативна). Або її ще нази­вають психологічною терапією. У наш час з напруженим життям, зі збільшенням психологічного тиску на людину і появою різних стресових ситуацій особливо важливо мати змогу зняття цього стресового навантаження. Сім’я повинна бути таким чинником. Саме у колі сім’ї людина може розслабитись, відпочити душею і тілом і тим самим відновити свої сили до наступного робочого дня, зберегти своє здоров’я. Сім’я – як рідна гавань для моряка-мандрівника, куди він повертається кожного разу, завершивши плавання. Згадки про цей куточок затишку, де є згода і любов, допомагає людині у тривалих мандрах далеко від дому і своєї сім’ї.

7. Піклування один про одного. Навіть важко уявити яке б, крім іс­нуючих, навантаження прийшлось узяти на себе державі у випадку, коли б не було сім’ї. Хвору людину треба доглядати – про це піклуються, головним чином, члени сім’ї. Те ж стосується догляду за старими немічними батьками або дітьми – інвалідами та й взагалі за всіма дітьми. Більшою частиною все це робиться у сім’ї її членами, без втручання держави. Вона лише допомагає в окремих випадках. Навіть високо розвинені країни зараз не змогли б винести цей тягар піклування про людину без сім’ї.

8. Регулятивна функція, яка сприяє і забезпечує моральну регла­ментацію поведінки особистостей. Це функція первинного соціального контролю. Вона формує і підтримує правові і моральні санкції за належну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї, що позитивно відбивається і на їх поведінці у суспільстві взагалі.

Усі соціальні функції сім’ї задовольняють як суспільні, так і особистісні потреби людей. Різнобарвність функцій сім’ї свідчить про її поліфункціональність. Соціологія може розглядати сім’ю під різними кутами зору, виділяючи ті чи інші її аспекти. Економічний аспект буде мати на увазі внесок сім’ї як інституту у сферу економіки, політичний – у сферу політичної діяльності, а духовний – у духовну сферу.

Що таке сімейне насильство?

Ідеальна сім'я уявляється ледь не раєм, в якому можна сховатися від усіх небезпек незнайомого світу. Проте для багатьох сімей реальністю є постійні випадки насильства, а рідний будинок стає небезпечнішим, ніж вулиця. Вірогідність отримати травму від близької людини, іноді набагато вища, ніж від незнайомця. Дуже багато людей стикаються з тим, що удома, за закритими дверима, їх чекає:

- приниження;

- ізоляція від друзів і родичів;

- реальні фізичні ушкодження або загроза їх отримання;

- сексуальне примушення.

Все описане вище – це приклади домашнього насильства, яке включає насильство з боку друга, партнера, подружні образи і биття, жорстоке поводження з дітьми. Сімейне насильство представлене як фізичними і сексуальними образами, так і психологічним тиском.

Сімейне насильство – це ситуації, що постійно повторюються, коли один з членів сім'ї контролює або намагається повністю підпорядкувати іншого. Сімейне насильство є наслідком мінливого розуміння того, що таке влада, яке веде до спричинення психологічного, соціального, економічного, сексуального або фізичного збитку одному або декільком членам сім'ї.

Існує ціла низка закономірностей, які описують проблему сімейного насильства, яке зустрічається в соціальних групах різного рівня доходів, освіти, релігійних поглядів. Зокрема:

- присутність у стосунках одного виду насильства підвищує вірогідність прояву інших форм сімейного насильства;

- сімейне насильство у всіх його формах включає елементи контролю і придушення з боку того, хто його здійснює;

- сімейне насильство є дуже сильним психотравмуючим чинником і веде до значних змін поведінки і психічного стану потерпілих.

В той же час, сімейне насильство неоднорідне і може бути розділено на цілий ряд специфічних категорій: жорстоке поводження з дітьми з боку батьків, бабусь і дідусів, інших родичів, вітчима або мачухи, партнерів одного з батьків (тобто вони не вступали в шлюб, але можуть проживати разом). Поняття "Жорстоке поводження" включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативний вплив, що може проявлятися, наприклад, у ігноруванні дитини або залученні до насильства між батьками або іншими членами сім'ї. Дитина не повинна спостерігати акти насильства. У цьому ж ряду знаходиться ситуація, коли дитина постійно спостерігає за насильницькими відносинами між батьками, хоча сама і не є безпосередньою їх жертвою.

Насильство стосовно пристарілих може проявлятися в фізичному, сексуальному і психологічному насильстві, поганоиу поводженні (включаючи ігнорування) з боку дітей, підлітків або дорослих.

Насильство відносно членів сім'ї з обмеженими фізичними і психічними можливостями, може виглядати як ігнорування їхніх життєвих потреб, створення умов, що перешкоджають (або роблять неможливим) їхній повноцінний розвиток, ізоляцію від інших людей.

Насильство відносно шлюбного партнера, проявляється як фізичне, психологічне, економічне і сексуальне насильство. Насильство в шлюбних стосунках може здійснюватися відносно людини будь-якої статі, але практика показує, що в 95% жертвами сімейного насильства стають жінки.

Методика виміру рівня любові і симпатії З Рубіна

В даний час у закордонній соціальній психології створений ряд методик для виміру рівня любові. Найбільшою популярністю користуються так називані шкали любові і симпатії, створені американським психологом Зиком Рубіним у 1970 р. Він розглядає любов як установку на іншу людину, вважаючи цей підхід більш продуктивним, чим опис любові як емоції, властивості особистості і т. і. Відповідно до традицій психометрики 3. Рубін одночасно з любов'ю проводить і вимір родинного їй явища - симпатії.

Тест виміру задоволеності чоловіка і жінки шлюбом. Г.И. Лаки [71]. Призначений для виміру рівня задоволеності партнерів своїм шлюбом. Підрахунок цього рівня робиться на підставі опитування респондента щодо рівня його задоволеності інтимним життям, якістю виконання сімейних ролей і обов'язків, а також ступеня згоди по основних сімейних проблемах. Досить часто для визначення рівня задоволеності шлюбом за рубежем використовуються також такі тести, як опитувальник про характер сімейних відносин К. Хербста, різні шкали, що характеризують внутрісімейні відносини і задоволеність ними і т.д.

Причинами розлучення можуть бути не тільки напруженість відносин і тривожність у певні кризові періоди, але так само багато й інших як прямих, так і непрямих (здавалося б, не мають до розпаду сім'ї ніякого відношення) проблем. Перелічимо найбільш поширені фактори, що входять до групи ризику розлучень, тобто збільшують ймовірність розпаду шлюбно-сімейних відносин:

· Конфліктні відносини (розлучення) батьків одного з подружжя.

· Спільне проживання з батьками одного з подружжя на їх житлоплощі

· Пізній чи ранній вік вступу в шлюб

· Деідеалізація партнера

· Висока особистісна конфліктність одного з подружжя

· Нерівний рівень освіти та соціального статусу подружжя

· Професійна зайнятість жінки, «бікарьерная сім'я»

· Вимушене окреме проживання подружжя (відрядження роз'їзди так звана «дистантная сім'я»)

· Зради сексуальна незадоволеність у шлюбі

· Відсутність довіри в сімейних відносинах

· Безпліддя одного з подружжя неможливість мати дітей

· Дошлюбна вагітність (так звані «стимульовані» шлюби)

· Народження дитини в перші 1-2 роки шлюбу

· Спільне проживання з батьками і пр.

· Вживання алкоголю і наркотиків

Коли секс дійсно безпечний?

Коли ви повністю вільні від побоювання захворіти венеричним захворюванням? Єдиний шлях повністю оберегтися від хвороб, що передаються статевим шляхом, - це мати одного постійного партнера, якого ви знаєте як такого, що не має захворювань і що не зраджує вам.

Коли ви повністю вільні від побоювання вагітності? Вагітність – природний результат статевих стосунків. Навіть серед пар, що використовують методи контролю народжуваності, вагітність можлива і іноді наступає. Єдиний шлях бути вільними від побоювання вагітності полягає в тому, щоб бути в ситуації, коли вагітності нічого боятися. Якщо ви “не готові” до немовляти, ви не готові і до статевих стосунків.

Коли ви повністю вільні від побоювання бути кинутими? Мова статевих стосунків має на увазі віддану любов назавжди. Єдина можливість говорити це чесно — бути в контексті постійних і відданих стосунків. Ваш партнер повинен повністю покладатися на вас. Для вас він не може бути тимчасовим, “поки семестр не закінчиться”, або “поки не розбіжимося”, або “поки я не знайду для себе відповідну пару”. Але лише Єдиний і Назавжди!

Фізична й статева зрілість у людини настає наприкінці юнацького віку. Ріст і розвиток організму завершуються, всі системи органів практично досягають своєї біологічної зрілості, яка характеризується здатністю статевих органів до копуляції (статевих стосунків) й самовідтворення.

Чоловічі й жіночі статеві органи в цей час інтенсивно продукують статеві клітини: відбувається процес сперматогенезу (в чоловіків) і овогенезу (в жінок), що має чотири послідовні періоди - розмноження, ріст, дозрівання і формування, про що вам відомо з курсу біології.

Сперматозоїди, потрапляючи до піхви під час статевого акту, самостійно рухаються і приблизно через 1,5-2 год досягають маткових труб, де зустрічаються зі зрілою яйцеклітиною. Ядра обох статевих клітин зливаються й утворюють зиготу (запліднене яйце) — відбувається за­пліднення.

Під час статевого дозрівання хлопчикам властива так звана гіперсексуальність, спричинена надмірним викидом у кров статевих гормонів. Виникає статевий (сексуальний) потяг до осіб протилежної статі. Це часто спонукає підлітків до статевих контактів з дівчатками. У дівчат подібна подібна потреба виникає пізніше, їх більше приваблює романтичний бік стосунків з юнаками Однак деякі з дівчат поступаються домаганням під впливом цікавості чи оточення. Здебільшого підлітки вступають у статевий контакт під впливом алкоголю чи наркотиків, які руйнують захисний механізм контролю кори головного мозку над біологічними інстинктами, а отже, над поведінкою людини.

Підлітки повинні знати, що в основі статевого потягу лежить фізіологічна потреба людини до розмноження, а не задоволення своїх природних інстинктів, що з досягненням здатності до статевих сексуальних стосунків справжня статева зрілість ще не настає.

Визначення біологічної, юридичної та соціальної зрілості юнаків і дівчат

Справжня статева зрілість у людини настає тоді, коли вона набуває повної біологічної, юридичної та соціальної зрілості, бо людина не тільки біологічна, а й соціальна істота, їй потрібен досить тривалий час для здобуття відповідних знань, навичок, досвіду, щоб стати повноцінною зрілою особистістю. Ось чому в юнацький період не варто поспішати вступати у статеві контакти. Адже, з погляду фізіології, репродуктивна функція не властива юності та періоду дозрівання. У цей час молода людина формується як особистість і для гармонійного розвитку їй слід мати необхідний запас сил.

Крім того, жіночому організму потрібно досягти достатнього рівня розвитку, щоб винести всі тяготи вагітності, пологів і виховання дитини. До того ж, серед підлітків не поодинокими є шкірно-венеричні захворювання і СНІД. І хвороби, і небажана вагітність — це надто велике навантаження на незрілий організм. А перший аборт у підлітковому віці майже завжди призводить до безпліддя. Ось чому юнакам і дівчатам необхідно стримувати себе від передчасних статевих контактів. Енергію в цьому віці краще використати на навчання, фізкультуру і спорт, збагачення інтелектуального багажу. Адже обмеженість інтересів нерідко призводить до спотворення сексуальних потягів.

Статеві стосунки людей — це не лише ознака їх біологічної зрілості. Культура сексуальних стосунків базується на знаннях про складну репродуктивну систему» сім'ю і виховання дітей, на розумінні психології жінки і чоловіка, засвоєнні певних морально-етичних норм.

Соціальна зрілість досягається тоді, коли людина стає особистістю, здатною відповідати за свої вчинки, вступати у виробничі відносини, дружити і кохати, піклуватися про близьких, рідних і друзів, дотримуватися правил і норм поведінки у колективі й суспільстві, зрештою, створити і забезпечити сім'ю.

Згідно із Сімейним кодексом, затвердженим постановою Верховної Ради від 10.01.2002 р. № 2947-ПІ, в Україні шлюбний вік, тобто право на створення сім'ї, для жінки встановлюється у сімнадцять років, а для чоловіка — у вісімнадцять років.

Проте, за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Здебільшого це право надається неповнолітнім, коли вони народжують дітей і стають батьками. При цьому неповнолітні батьків мають такі самі права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно. Таким чином настає юридична зрілість.

Гігієна жінки

До підліткового віку дівчинка повинна мати повне уявлення про загальні правила особистої гігієни. і освоїти всі необхідні навички догляду за собою. Її необхідно підготувати заздалегідь до появи менструації. Мати або старша сестра, шкільні медпрацівники або вчителька розповідають дівчаткам в доступній формі про анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму, пояснюють, що виділення крові з статевих органів - нормальне явище, яке надалі буде повторюватися регулярно. При відсутності такої підготовки поява менструації у нервово-збудливих дівчаток може викликати психічну травму і як наслідок - розлади менструального циклу. Якщо менструація супроводжується великою крововтратою, покажіть дівчинку лікаря-гінеколога.

Під час менструації полові органи більш чутливі до інфекції у зв'язку з деяким зниженням захисних сил організму і наявністю поверхні рани слизової оболонки матки. Тому в ці дні особливо важливо стежити за чистотою тіла та білизни. Навчіть дівчаток правилами, яких слід дотримуватися під час менструації. При нормальному її плині заняття і спосіб життя не змінюються. Заняття фізкультурою вирішуються, але при цьому слід утримуватися від стрибків і важких фізичних вправ, а також деяких видів спорту (їзди на велосипеді, плавання). Участь у змаганнях не дозволяється. Важливо остерігатися охолодження тіла, особливо ніг і нижньої частини живота. Митися краще під душем. Можна приймати ванну, але вода при цьому повинна бути не дуже гарячою і не дуже холодною, щоб не викликати розширення або звуження судин. Не рідше 2 разів на день треба обмивати зовнішні статеві органи теплою кип'яченою водою з милом, попередньо ретельно вимивши руки. Спочатку обмивають зовнішні полові органи, потім шкіру стегон й в останню чергу - область заднього проходу. Виробляти підмивання безпосередньо в тазі неприпустимо.

При менструації рекомендується користуватися спеціальними гігієнічними прокладками з бинта і вати; їх можна придбати в аптеці або зшити самим з подвійного шару марлі. Довжина пов'язки 30-35 см, ширина 7-8 см. З внутрішньої сторони пов'язки, ближче до одного з кінців, роблять отвір по довжині пов'язки, через який вкладають всередину ватний тампон. Пов'язку слід міняти кілька разів на добу в міру просочування її кров'ю, не допускаючи висихання крові, оскільки при цьому травмується шкіра промежини, що сприяє проникненню збудників інфекції. Крім того, слід мати кілька спеціальних трусів-плавок з бавовняної тканини або трикотажу, які також потрібно часто міняти, не допускаючи засихання на них крові; після прання труси пропрасовують праскою. У підлітковому віці потрібно приділити увагу і питанням статевого виховання дівчаток.

В основі гігієни дорослої жінки лежать ті ж правила. З початком статевого життя потрібно дотримуватися наступних гігієнічних рекомендацій. Після перших статевих зносин протягом 2-3 днів необхідно утриматися від статевого акту, щоб розриви дівочої пліви могли зажити. Слід утримуватися від статевого контакту і в дні менструації, щоб у статеві шляхи не потрапили збудники інфекції і не виникла кровотеча; з цієї ж причини забороняються в цей період вагінальні спринцювання. Під час вагітності протягом перших 2-3 міс. обмежують статеве життя, а в останні 2 міс. перед пологами повністю виключають. Статеве життя забороняється і протягом 6-8 тижнів. після пологів. Якщо жінка з яких-небудь причин не може мати дитину, їй необхідно серйозно продумати разом з лікарем заходи запобігання вагітності, щоб не вдаватися до абортів, які завдають шкоди здоров'ю.

У клімактеричному періоді, крім общегігіеніческіх заходів та ретельного туалету статевих органів, рекомендуються щоденне обтирання всього тіла водою (t ° 36-22 °), заняття фізкультурою, перебування на свіжому повітрі, правильне харчування. Все це сприяє послабленню деяких порушень, пов'язаних з віковою перебудовою ендокринної системи. Слід регулярно, 2 рази на рік, відвідувати лікаря-гінеколога, а при появі навіть незначних виділень з статевих органів відразу ж здатися лікареві.

2. Гігієна чоловіки

У підлітковому віці хлопчик, як і дівчинка, повинен набути навичок особистої гігієни, дотримуватися чистоти тіла, волосся, одягу. Про що з'являються у підлітків мимовільних сім'явиверження, зазвичай відбуваються під час нічного сну, дорослі повинні попередити хлопчика, розповісти про те, що полюції - нормальний прояв статевого дозрівання.

Основна мета статевого виховання в цьому віці - навчити хлопчика керувати своїми почуттями, розвинути правильний погляд на взаємовідносини статей, підготувати його до майбутньої Я статевого життя не тільки в моральному, а й в гігієнічному відношенні. Важливо застерегти підлітка від випадкового статевого зв'язку, делікатно попередити про можливі згубні наслідки.

Кожен хлопчик і дорослий чоловік повинні містити в чистоті статеві органи. Їх слід щодня мити теплою водою з милом, при цьому треба обов'язково розкривати препуциальный мішок, тобто зрушувати шкірну складку (крайню плоть) з головки статевого члена, і змивати що накопичується там жироподобное речовина - смегма. Іноді крайня плоть буває вузької й не дозволяє оголити голівку члена, в таких випадках треба звернутися до лікаря. Після полюції або статевого акту також рекомендується обмити статеві органи теплою водою. Чоловіки повинні знати, що статевий акт в період менструації у дружини може привести не тільки до патологічних відхилень в жіночій статевій сфері, але і до запалення сечівника в чоловіка, що пов'язано з попаданням в канал згустків крові, які можуть містити збудників інфекції.

Вагі́тність у люди́ни — період, коли зародок розвивається всередині матки жінки. Починається із зачаття і закінчується народженням, триває приблизно 40 тижнів. Після зачаття у жінки зазвичай припиняються менструації.

Вагітність людини найбільш досліджена порівняно з іншими ссавцями. Приблизно кожна четверта-п'ята з усіх вагітностей закінчується самовільним викиднем, але це відбувається зазвичай на ранньому терміні, а жінка помічає, що вагітна, пізніше[1]. Жінка може виношувати один або більше (двійня, трійня, …) ембріонів.

З настанням вагітності, тобто з моменту запліднення сперматозоїдом жіночої яйцеклітини, в усьому організмі жінки, особливо в статевих органах, з’являються значні зміни, викликані впливом гормонів, а потім ростом плоду і потребою його у поживних речовинах. Можна без перебільшення сказати, що в організмі жінки немає такого органу, який більшою чи меншою мірою не змінив би своєї функції у зв’язку з вагітністю.

При нормальному перебігу вагітності плід розвивається в матці, яка зазнає в цей час найбільшої зміни. У зв’язку з ростом плоду стає більшою і матка. Якщо до настання вагітності маса її становить 50 г, а довжина – 7 – 8 см, то до кінця вагітності її маса перевищує 1000 г, довжина її тіла досягає 40 см. Обсяг порожнини матки збільшується у 500 разів. Матка за час вагітності переміщується із порожнини малого тазу в черевну порожнину, і до кінця вагітності дно її досягає надчеревної області. Нормально розвинена черевна стінка здорової і добре складеної жінки прекрасно витримує розтяг, пов’язаний з посиленим ростом матки, і дуже добре пристосовується до нових умов, що виникають в організмі жінки з розвитком вагітності.

Значні зміни відбуваються з настанням вагітності в молочних залозах, які з самого початку «готуються» до утворення і виділенню молока. Молочні залози збільшуються в обсязі. Молоко починає вироблятися тільки після пологів.

По мірі розвитку і росту плоду зростають його потреби в різноманітних поживних речовинах. Вони надходять до плоду з материнської крові через плаценту, і в зв’язку з цим всі внутрішні органи жінки відчувають значне навантаження. Помітно збільшується робота легень. Адже вони повинні забезпечувати киснем, крім організму жінки, в організм плоду. Крім того, тиск зростаючої матки на діафрагму ускладнює роботу серця. Навантаження на нього підвищується ще й внаслідок значного збільшення судинної мережі матки і кількості крові в ній в і плаценті, що забезпечує зростаючий плід поживними речовинами. Особливо посилено працюють нирки, так як вони виводять з сечею отруйні продукти обміну речовин не тільки матері, але й плоду.

На шкірі, головним чином на передній стінці живота, стегнах і на молочних залозах, з’являються рубці у вигляді розовато-коричневих полосок різної довжини й ширини. Вони зумовлені розтягненням шкіри в зв’язку зі збільшенням розмірів матки і молочних залоз, посиленим відкладенням жиру на стегнах, а також змінами в нервовій системі і залозах внутрішньої секреції.

У зв’язку з настанням вагітності в яєчниках на місці тріснувшого фолікула утворюється так зване жовте тіло, що збільшується в обсязі та функціонує перші 4 місяці вагітності. Жовте тіло виділяє в кров матері гормони, що викликають фізіологічні зміни не тільки в статевих органах, а й у молочних залозах, придатках головного мозку.

Організм здорової жінки добре справляється з підвищеними вимогами, що ставляться до нього під час вагітності.

Планування сім’ї - надійний спосіб збереження та покращання здоров’я жінок та дітей. Відповідальність за планування сім’ї лягає на обох майбутніх батьків, передбачає оволодіння знаннями про те, з якого віку можна народжувати дітей, скільки мати дітей, яких інтервалів дотримуватись між пологами, а головне - практикувати здорову по відношенню до себе та майбутнього покоління поведінку. Дуже важливо знати методи запобігання небажаної вагітності. Це допоможе уникнути аборту - шкідливої та небезпечної для здоров’я жінки операції.

Кожний із засобів контрацепції спрямовується на виключення однієї з ланок цього процесу. Жоден з засобів не дає абсолютної гарантії запобігання вагітності. Сучасні контрацептиви, такі як гормональні пероральні таблетки, мають дуже високу ефективність.

Методи сучасної контрацепції

• регулярне вживання гормональних протизаплідних фармакологічних засобів.

• внутрішньоматкова контрацепція - введення до порожнини матки спеціальної спіралі або петлі.

• бар’єрна контрацепція - використання презервативів, діафрагм, тампонів, губок.

• хімічні засоби контрацепції - сперміцидні розчини, пінки, аерозолі, пасти та ін.

• пролонгована, тобто «довготермінова» контрацепція - введення до організму препаратів, які запобігають вагітності на термін від трьох місяців до п’яти років

• термінова контрацепція безпосередньо після статевого акту - застосування спеціальних гормональних фармакологічних засобів або введення спіралі в матку не пізніше 3-5 днів після статевого акту.

• метод лактаційної аменореї - грудне вигодовування дитини, як метод запобігання наступній вагітності після пологів• перерваний статевий акт, коли сім’явиверження відбувається поза піхвою

• стерилізація - операції по перев’язуванню сім’явивідних канатиків у чоловіків і маткових труб у жінок

• природні методи уникнення вагітності - утримання від статевого контакту в певні дні менструального циклу.

•Аборт в Україні ще й досі залишається поширеним методом регуляції народжуваності. Штучне переривання вагітності - травматична операція, яка руйнує плід і спричиняє як моральні, так і фізичні страждання, несприятливо діє на загальний стан здоров’я жінки та репродуктивну систему, є однією з причин гінекологічних захворювань з наступним порушенням генеративної функції.

•В ході аборту хірургічними інструментами пошкоджується шийка матки, що нерідко призводить до шийково-перешийкової неповноцінності. При наступній вагітності це може викликати мимовільний аборт або передчасні пологи.

•Аборти впливають на плідність жінок, перебіг наступних вагітностей та пологів, стан здоров’я новонароджених. Більше половини жінок з безпліддям, патологією шийки матки мали в анамнезі аборти. Через рік після штучного аборту порушення в репродуктивній системі проявляються у 15% жінок, а через три-п’ять років - у більш, ніж половини з них. Штучне переривання вагітності може призводити в подальшому до захворювань молочної залози, навіть новоутворень.

При такому ризику абортів для здоров’я матері і дитини планування сім’ї набуває особливо важливого значення, в даний час є об’єктом державної політики.

Дата добавления: 2015-04-30