Поняття про здоров’язбережувальне освітнє середовище. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів у навчально-виховному процесі

Сучасна дитина значну частину часу проводить у школі. Дбаючи про здоров’я дитини, слід велику увагу приділяти його збереженню саме під час навчального процесу. Питаннями розробки і впровадження здоров’язберігаючих, здоров’язміцнюючих та здоров’яформуючих заходів в навчальні заклади займаються О. Аксьонова, Т. Бережна, Т. Бойченко, Е. Булич, І. Волкова, М. Гончаренко, О. Дубровкіна, О. Міхеєнко, І. Муравов, І. Петренко, В. Оржеховська та інші.

Існує взаємозв’язок між здоров’ям учнів і навчальним процесом, який може сприяти як збереженню здоров’я, так і виникненню різноманітних відхилень у стані їхнього здоров’я. Однак не слід забувати, що навчальна діяльність учнів спрямована на засвоєння учасниками освіти певного рівня освіченості. Таким чином, гостро постає необхідність пошуку компромісу між обов’язковістю вирішення освітніх завдань, пов’язаних, перш за все, з досягненням необхідного рівня освіченості, і необхідністю збереження при цьому здоров’я учасників освіти. Даний компроміс складає основу здоров’язбереження.

Під здоров’язбереженням учнів слід розуміти вирішення освітніх завдань із урахуванням стану їх здоров’я з метою його збереження і, по можливості, зміцнення. Здоров’язбереження, з одного боку, є частиною освітнього процесу, а з іншого - умовою, що забезпечує реалізацію освітніх програм на основі збереження здоров’я учасників освітнього процесу та самореалізації учнів.

Під принципами здоров’язбереження розуміється сукупність всіх умов і складових, що забезпечують освітній процес з позиції здоров’язбереження [1, 5]. Вони характерні для освітнього закладу будь-якого типу. Це такі принципи:

1. Законність у сфері освіти. Цей принцип є універсальним і передбачає суворе дотримання діючих правових норм, що регламентують і регулюють діяльність освітньої установи, а також створення умов для здійснення освітнього процесу на основі дотримання чинного законодавства у сфері охорони здоров’я, охорони праці та техніки безпеки.

2. Обов’язковості виконання рішень та виконання приписів контролюючих органів державної і муніципальної влади та органів управління освітою у сфері здоров’язбереження всіма учасниками освітнього процесу. Під цим принципом розуміється суворе дотримання правових та санітарно-гігієнічних норм, встановлених органами державної і муніципальної влади, всіма учасниками освітнього процесу.

3. Гуманітаризація. Принцип є основоположним у діяльності будь-якого освітнього закладу і також носить універсальний характер. Він передбачає переоцінку всіх компонентів навчально-виховного процесу в світлі людиноутворюючої та професійної функцій.

4. Гармонія стосунків. Під гармонією стосунків розуміється встановлення в освітній установі особливого психологічного клімату, що дозволяє здійснювати рівноправну співпрацю між педагогом, учнями, батьками, а також всередині учнівського колективу.

5. Адаптація. Цей принцип передбачає створення умов для гнучкого оперативного процесу як системи в залежності від фізичного та психічного стану здоров’я учнів і встановлення режиму роботи освітньої установи, що сприятливо впливає на збереження здоров’я і продуктивне навчання.

6. Валеологічність. Принцип спрямований на організацію в освітньому закладі валеологічного виховання учнів, що враховує вікові особливості та підвищує культуру особистості у сфері здорового способу життя. Даний принцип може бути реалізований також через зміст освітніх програм і індивідуальний фізичний розвиток учнів, у тому числі тих, що мають відхилення у здоров’ї.

7. Співпраця. Принцип співпраці передбачає проведення в освітній установі психолого-педагогічного та медичного моніторингу стану здоров’я учнів спільно з психологами, педагогами, медичними працівниками. Принцип співпраці може бути практично реалізований у формі проведення профілактичної роботи серед батьків з питань здоров’язбереження дітей.

8. Відповідальність. Принцип включає в себе формування індивідуальної, колективної відповідальності за стан здоров’я учасників освіти.

Принципи здоров’язбереження не можуть бути реалізовані без обліку найважливіших характеристик освітнього середовища і умов, що забезпечують їх виконання.

Правильна організація уроку, рівень його раціональності – важливі фактори функціонального стану школярів у процесі навчальної діяльності, від яких залежить здатність довгий час підтримувати розумову працездатність на високому рівні й запобігати передчасній втомлюваності.

Не можна забувати і про гігієнічні умови уроку, які впливають на стан здоров’я учнів і вчителя. Критерії здоров’язбереження на уроці та їх коротка характеристика наведені в таблиці.

Аналіз педагогічної спадщини В.Сухомлинського дозволяє зробити висновок про те, що видатним педагогом висловлювалися важливі й цікаві ідеї щодо збереження й розвитку здоров'я учнів.

Дата добавления: 2015-04-30