М-5.4.3. Визначення результату побічних вимірів

При виконанні побічних вимірів іскоме значення знаходять по відомій залежності між цією величиною і величинами, що визначаються в ході прямих вимірів:

X = f (x₁, x₂,..., x_k)

Результат виміру визначають шляхом підстановки в цю формулу результатів виміру аргументів, отриманих прямими багатократними або однократними спостереженнями:

= f ( ₁, ₂,..., _k)

Основне утруднення полягає в визначенні середньоквадратичного відхилення випадкової похибки вимірюваної величини, оскільки загальні математичні операції отримання закону розподілу функції по законам розподілу аргументів відсутні. Тому користуються двома близькими методами:

Шляхом лініаризації функціональної залежності розкладом в ряд Тейлора і утриманням перших членів розкладу, тоді

За наявністю взаємозалежності між аргументами використовують метод приведення. Згідно цьому методу одержують ряд окремих значень вимірюваної величини шляхом підстановки значень аргументів в формулу, що висловлює залежність величини, що побічно вимірюється, від аргументів. Після цього цей ряд обробляють як сукупність результатів багатократних прямих спостережень.

Для визначення меж НСП використовують композицію НСП аргументів. При знаходженні похибки вимірів D надходять аналогічно прямим вимірам. Основні положення виконання побічних вимірів і оцінювання їх похибок регламентовані методичними вказівками РД 50-555-85 за умови, що аргументи є постійними ФВ, а НСП розподілені рівномірно всередині заданих меж ±q.

Дата добавления: 2015-04-30