Питання

Маркс

Смит, Тюрго

Фергюсон, Энгельс, Морган

Цивилизация и формация.

Различают 2 подхода к изучению истории:

- стадиально-поступательный (формационный) — история рассматривается в качестве единого поступательного развития, в котором выделяются общие для всех народов стадии.

Вико:

варварство

феодализм

эпоха законов и разума

дикость

варварство

цивилизация

охотничье-собирательский (пастушеский)

земледельческий

торгово-промышленный

см. философия

Тоффлер (волны)

аграрная (доиндустриальная)

индустриальная

постиндустриальная (технотронная0

Ростоу (стадии роста)

традиционное общество

переходное

стадия сдвига

стадия зрелости (индустриальное)

общество высокого массового потребления

Плюсы подхода:

можно увидеть общее в развитии различных народов

выделить закономерности

предложить периодизацию истории

Минусы подхода:

многие народы не проходят все стадии развития

схематичность

личный фактор на заднем плане

навязывание линейного пути развития

спорный вопрос о месте социализма

утопия коммунизма

- цивилизационный- каждая цивилизация воспринимается как уникальная и неповторимая

Тойнби - замкнутые цивилизации проходят определенный кругооборот, а затем исчезают с исторической арены; для цивилизации характерны духовные традиции и географические рамки. Цивилизация- синоним культуры.

Данилевский- первичные(нет ведущего начала - египетская), односновные (1 выраженное начало - еврейская, религия),2хосновные (европа - политика, культура),объединительная (славянская). «Россия и Европа».

Хантингтон - цивилизации различаются по религии, языку, истории, традициям; отношения между цивилизациями потенциально конфликтны, так как невозможно примирить ценности и убеждения.

Выделил волны демократизации:

США, начало 19 века- 1 мировая война- возникновение первых демократических государств, заканчивается возникновением сталинизма и фашизма

конец 2 мировой войны- 60-е годы 20 века- победа над фашизмом, антиколониальные революции

2 половина 70х-настоящее время- падение авторитарных режимов, установление демократии

принесет демократию в восточные страны и бедные регионы страны

Цивилизация (лат)- государственный, гражданский.

Цивилизация:

- определенная стадия в локальном развитии культур (Шпенглер)

- ступень исторического развития (Морган, Тоффлер)

- синоним культуры (Тойнби)

- ступень развития региона или этноса

Цивилизация - устойчивая социально-культурная система, которая характеризуется общностью экономических, политических, социальных отношений, географическими рамками, системой ценностей.

Признаки цивилизации:

географическая среда

система ведения хозяйства

письменность

политико-правовая система

социальная система

религия

духовные ценности

Критерии развития цивилизации:

развитие техники

развитие социально-правовой сферы, которая обеспечивает права и свободы человека.

Главное свойство- менталитет.

Менталитет- образ мышления, мировоззрение, присущее индивиду или социальной группе.

Шпенглер- противопоставлял культуру и цивилизацию, считал, что смерть культуры начинается с возникновения цивилизации. «Закат Европы».

Плюсы подхода:

можно глубоко изучить историю отдельных народов

человек- в центре подхода

изучаются все стороны общественной жизни

Минусы подхода:

нет взгляда на историю как на единый процесс

нельзя выделить закономерности

проповедует изоляцию развития

Исторический процесс и его участники

Исторический процесс - последовательная череда сменяющих друг друга событий в которых проявилась деятельность многих поколений людей.

Социальное развитие - изменения, которые приводят к качественным сдвигам в развитии общества.

Формы социальных изменений:

- эволюция

- реформа

- революция

Типы социальной динамики:

- линейное

- циклическое

- спиралевидное

Субъект исторического процесса - участник ист.процесса, который осознает свое место в обществе, имеет социально-значимые цели.

Народные массы - соцобщности, сложившиеся на определенной территории, имеющие единый менталитет и культуру, сообща создающие материальные и духовные ценности.

Роль народных масс в истории:

создают материальные ценности

создают культурные ценности

борятся за улучшение жизни

защищают Отечество

Маркс - народ- творец истории

Ключевский - этнографическое и этническое содержание, единство судеб

Герцен - консерватор по инстинкту

Бердяев - не может иметь демократических убеждений

Ортега-и-Гассет -масса людей без особых достоинств

Ясперс -осознает себя в культуре, отличал народ от толпы

Элита - наиболее активные люди, имеющие в обществе высокий статус, обладающие интеллектуальным или моральным превосходством над массами.

Историческая личность- личность, деятельность которой оказывает существенное воздействие на ход и исход крупных исторических событий.

Роль личности в истории. Личность оказывает влияние на историю, деятельность ист.деятеля моет быть оценена с учетом особенности событий эпохи, его морального выбора.

Объект истории - историческая действительность.

Свобода- самостоятельность социальных субъектов, выражающая их способность делать собственный выбор и действовать в соответствии со своими интересами и целями.

Фаталисты - отрицают свободу, считая, что жизнь человека связана с судьбой и роком (Лютер)

Волюнтаристы - человек пользуется неограниченной свободой и может изменять законы природы и общества.

Притча о Буридановом осле.

Марксисты называют свободу осознанной необходимостью.

Необходимость - объективно данные индивиду условия существования.

Жить в обществе и быть свободным от общества нельзя. Полная свобода ведёт к полному произволу в отношении других людей.

Границы свободы:

внешние -законы природы и общества

внутренние -моральные ограничения.

Критерий свободы - возможность самореализации человека в различных сферах деятельности.

Социальные условия реализации свободы:

формы общественной деятельности

уровень развития общества

социализация

социальный статус

социальные нормы

Ответственность- вид взаимодействия между личностью и обществом с точки зрения сознательного осуществления предъявляемых к ним взаимных требований.

Во Всеобщей Декларации прав человека указано, что человек должен подвергаться только таким ограничениям, которые имеют своей целью обеспечить уважение и признание прав других людей.

1. Об'єкти та суб'єкти архітектурно-проектної діяльності.

Суб'єкти архітектурної діяльності: архітектори; змовник (забудовник) проектів та будівництва; підрядники на виникнення проектних та будівних робіт; виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій; власники і користувачі об'єктів архітектури; органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування; інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації для будівництва будинків та споруд, ландшафтних та садово-паркових об'єктів.

Об’єкти архітектурної діяльності

Будинки і споруди житлово-цивільного, промислового, комунального та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального та монументального та монументально-декоративного мистецтва, території (їх частини) населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць (район міста, області).

2. Цілі і завдання архітектурно-проектної діяльності.

Цілі архітектурно-проектної діяльності визначаються державною політикою, вимогами економічного розвитку, регіональними та національними особливостями, інтересами громадських груп, організацій та різних верств населення.

Класифікація цілей:

1. За характером здійснення:

· Необхідні цілі;

· Безумовно важливі або реальні;

· Умовно здійсненні;

· Неможливі або фантастичні.

2. За характером вирішення функціональних завдань:

· Ресурсні;

· Демографічні;

· Містобудівні;

· Архітектурно-планувальні(функціонально-планувальні та просторова організація територій);

· Архітектурні (структурно-конструктивні, композиційні, планувальні цілі на рівні споруди);

· Архітектурно-художні або естетичні;

· Інженерно-технічні;

· Технологічні;

· Техніко-економічні;

· Соціально-економічні;

· Екологічні.

3. Учасники архітектурно-проектної діяльності.

Юридично-правові форми правових організацій.

Всі учасники проектування та будівництва зазвичай діють на комерційній основі та мають наступні форми юридичної особи:

1. Товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю (ТОВ) – створюється одним або декількома засновниками. При цьому установчий капітал розділений на частки у відповідності до статусу (до 1- власників-засновників)

2. Акціонерні товариства. Установчий капітал розділений на певну кількість акцій. При цьому власники акцій не відповідають за зобов’язання товариства та несуть ризик збитків тільки в межах вартості акцій.

3. Виробничий кооператив – це добровільне об’єднання громадян з майновими пайовими внесками для спільної діяльності.

4. Комунальне або державне підприємство.

4. Інформаційне забезпечення процесу проектування

Комплекс вихідної інформації

Особистий досвід архітектора	Загальна інформація	Інформація замовника
1.1 Природні здібності (ум, пам’ять, життєава активність та ін.)	2.1. Стандарти в будівництві та експлуатація будівель і споруд	3.1.Дозвіл на проектування об’єкта на конкретній ділянці
1.2 Освіта, ерудиція (знання «многого о немногом и немного обо всем»	2.2. Тенденції в архітектурі	3.2. Завдання на проектування
	2.3. Результати роботи інших архітекторів (попередній досвід)	3.3.Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) (видається місцевим органом влади)
		3.4. Містобудівні умови. Обмеження забудови відповідної земельної ділянки
		3.5. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури
		3.6. Матеріали інженерних вишукувань та інша інформація.

5. Система нормативної документації в Україні щодо проектної діяльності.

6. Основні закони, що регулюють архітектурно-проектну діяльність в Україні. (см. №5)

7. Сутність та ключові положення ЗУ «Про архітектурну діяльність»

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Ключові положення цьго закону розглядають: розділ II: організація архітектурної діяльності (комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкту архітектури (підготовка початкових даних на проектування, здійснення передпроектних робіт, виконання робочої документації для будівництва, авторський надзор), будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), архітектурно-будівельний контроль, технічний і авторський нагляди при здійсненні будівництва); початкові дані на проектування (містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки; технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкту архітектури; завдання на проектування об'єкту архітектури); архітектурні і містобудівні конкурси; розробка і затвердження проекту; робоча документація для будівництва; будівництво об'єкту архітектури;державний архітектурно-будівельний контроль; авторський нагляд; складання архітектурно-технічного паспорту об'єкту архітектури), розділ III – спеціально уповноважені органи містобудування і архітектури; розділ IV - здійснення архітектурної діяльності (ліцензування і професійна атестація виконавцівархітектурних робіт, згідно порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України з видачею відповідного кваліфікаційного сертифікату на 5 років; також дається перелік проектних робіт, не вимагаючих наявності сертифікату(роботи під керівництвом сертифікованого фахівця відповідно профілю, ескізні проекти, конкурси); описується порядок здійснення архітектурної діяльності іноземцями і особами без громадянства, а також здійснення архітектурної діяльності фізичними і юридичними особами України на території іноземних держав; розділ V – розглядає права і обов’язки суб’єктів архітектурної діяльності (архітекторів, замовників, підрядників, громадян і громадських організацій – власників і користувачів об’єктів архітектури; розділ VI - присвячений авторським правам на твори архітектури; розділ VIII – пояснює аспекти відповідальності за порушення законодавства про архітектурну діяльність, а саме - порушення авторських прав, а також вирішення суперечок, що виникають в процесі здійснення архітектурної діяльності.

8. Основні положення ДБН 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

Загальні положення:

1. Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проекту­вальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

2. При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4.

3. Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіо­нальних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

4. Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4.

У другому розділі (порядок розроблення проектної документації) наголошується, що проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (можуть також укладатися на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту за окрему плату). Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

Подальше проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних (включають у себе архітектурно-планув. завдання (АПЗ), технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ); завдання на проектування згідно з додатком Д;- інші вихідні дані згідно з додатком Г. АПЗ та ТУ виконуються замовником, або проектувальником за окрему плату.

Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує через замовника або за підсумками архітектурного конкурсу чи торгів (тендерів), порядок проведення яких встановлений законодавством.

Далі визначається стадійність проектування залежно від складності об’єктів(в одну стадію – РП для нескладних, або у дві (ЕП –ескізн. Проект+Р –робоча документація), три (П – проект+Р).

Вартість проектних робіт і послуг визначається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д.1.1-7 (сюди входять ТЕО-техніко-економічне обгрунтування (розробляється для об'єктів виробничного призначення) та ТЕР – техніко-економічні розрахнки (застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення), обов’язковий пункт ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище).

Також необхідним є ПОГОДЖЕННЯ, ЕКСПЕРТИЗА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ з місцевими органами міс­тобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченної для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації. Погодженню і обов'язковій комп­лексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва до їх затвердження підлягають ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина). Проводиться визначення місця розташування об’єкта (на основі дозволу місцевих органів містобудування та архітектури).Подання проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов’язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

Проектна документація, розроблена згідно з нормативними документами, не підлягає погод­женню з органами державного нагляду.

Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.

Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації.

Далі керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи уго­дами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об'єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об'єктів виробничого призначення, або обох – для техн. Складних об’єктів.

Після цього розпочинається процес будівництва.

9. Регіональні правила забудови.

Регіональні правила забудови – нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок.

Регіональні правила забудови розробляються на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Регіональні правила забудови після їх походження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховою Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню через регіональні засоби масової інформації.

Регіональні правила забудови є обов’язковими для суб’єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону.

10. Місцеві правила забудови.

Місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування

Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим.

Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради можуть розробляти місцеві правила забудови. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.

Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з регіональними правилами забудови. Місцеві правила забудови складаються із текстової частини та графічної частини - плану зонування.

У текстовій частині місцевих правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.

Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок:

• гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;

• мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;

• вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транс портних засобів;

• вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;

• вимоги до озеленення та впорядкування територій;

• вимоги до утримання будинків і споруд;

• перелік обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних).

На плані зонування встановлюється поділ території населеного пункту на зони з допустимими та переважними видами використання земельних ділянок.

На плані зонування не допускається відображення елементів, які можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.

План зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини.

При розробленні землевпорядної документації враховуються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.

Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розміщення об'єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування.

11. Технологічне забезпечення процесу проектування.

підготовка до проектування

Технологічне забезпечення – це комплекс робіт зі встановлення та опису, складу та послідовності проведення проектних робіт, форм та методів управління технологічним процесом проектування, контролю за його виконанням та методів нормування.

Складання завдання на проектування передує вирішенню питання наскільки обґрунтовано інвестиції в будівництво.

Обгунтування інвестуваня і будівництва	Погодженя затвердження	Передпроектний єтап
Попередній розрахунок необхідних для будівництва ресурсів		Прийняття рішення про проектування та погодження місця розміщення
Розрахунок економічної доцільності	Збір вихідних даних
Вибір принципових об’ємно – планувальних рішень	Погодження та затвердження завдання на проектування
Визначення соц. екологч. та ін. наслідків будів. та експлуат. О об’єктів	Оформлення договору (контракту) на проектні роботи
Інженерні вишукування

Договір на проектні роботи та завдання на проектування – це основні документи які регламентують правові та фінансові стосунки сторін

Початком проектування є дата оформлення договору

Договір на проектні роботи

Завдання на перелік тех..ум довідка про готовність графік роботи коштосисн.проект

проектув. до пл.-ня та проектув. роботи

розподіл кошторису між підрозділами

план розробки проекту

Склад договору на проектну роботу

1. технічна склад. об’єкту

2. природні умови будівництва

3. ступінь підприємницького ризику

4. інтереси замовника та проектної організації

Визначні фактори

Замовник Договір на ПР Проектув. ф- ція

Умови договору

Вільні Обовязкові

1. Стадійність проектування 1. Дотримання держ. норм і правил

2. Склад та зміст проектної в галузі будівництва

документації

3. Склад та термін надання 2. Дотримання умов Держнадзору.

замовнику вихідних даних

4. Тривалість проектув.

5. Вартість проектування та

порядок здійснення платежів

6. Майнова відповідальність

сторін

12. Комплекс вихідної інформації для проектування.

Комплекс вихідної інформації для проектування

Особистий досвід архітектора	Загальна інформація	Інформація замовника
1.1. Природні здібності (ум, пам’ять, життєва активність та ін.)	2.1. Стандарти в будівництві та експлуатація будівель і споруд	3.1. Дозвіл на проектування об’єкта на конкретній дільниці
1.2. Освіта. Ерудиція (знання «многого о немногом и немногого обо всем»	2.2. Тенденції в архітектурі	3.2. Завдання на проектування
	2.3. Результати роботи інших архітекторів (попередній досвід)	3.3. Архітектурно – планувальне завдання (АПЗ) (видається місцевими органами влади)
		3.4. Містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки
		3.5. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури
		3.6. Матеріали інженерних вишукувань та інша інформація

13. Підготовка до проектування (передпроектні роботи).

Технологічне забезпечення - це комплекс робіт зі встановлення та опису складу та послідовності проведення проектних робіт,форм та методів управління технологічним процесом проектування,контролю за його виконанням та методів нормування.

Складанню завдання на проектування передує вирішення питання – на скільки обґрунтовано інвестування в будівництво.

1Обґрунтування, погодження, інвестування і затвердження

2 Передпроектний етап будівництва

1.1попередній розрахунок необхідних для будівництва ресурсів.

1.2 розрахунок економічної доцільності

1.3 вибір принципових об’ємно-планувальних рішень

1.4 визначення соціально-екологічних та інших наслідків та експлуатаціі об’єктів

2.1 прийняття рішень про проектування та погодження місця розміщ.

2.2 збір вихідних даних

2.3погодження та затвердження завдання на проектування

2.4оформлення договору на проектні роботи

2.5 інженерні вишукування

14. Договір на проектні роботи.

Договiр на проектнi роботи:

Склад договору на ПР:

1.технiчна складнiсть проекту

2.природнi умови будiвництва

3.ступiнь пiдприємницького ризику

Вiльнi:

-стадiйнiсть проектування

-склад та змiст пректної документацii

-склад та термiни надання замовником вихiдних матерiалiв

-тривалiсть проектування

-вартiсть проектування та порядок здiйснення платежiв

-майнова вiдповiдальнiсть сторiн

Обов’язковi:

1)дотримання державних норм i правил в галузi будiвництва 2)дотримання норм держнадзору

15. Якість проектування та вимоги до якості проекту.

Якість проекту (проектної документації) – це результат творчого самовираження архітекторів та інженерів-конструкторів та, по-друге, - якість виконавчих операцій під час розробки проекту.

Показник якості встановлює міру відповідальності результатів проектування до встановленої мети.

Якість: -за змістом (якість творчих ідей, як ступінь відповідальності архітектурно-будівельних та технологічних рішень вимогам, що висувалися завданням). - За формою( якість технічного оформлення документації).

Оцінка технічного рівня та якість проектної документації проводиться шляхом співставлення проектних показників та тих, що встановлені в завданні на проектування, а при їх відсутності – з нормативними.

Якість можна визначити за наступними критеріями:

- Доцільність та економічна ефективність будівництва, а також достовірність визначення їх кошторисної вартості;

- Дотримання вимог його конструктивних рішень;

- Відповідність основних рішень проекту в затвердженому генеральному плану міста;

- Відповідність нормативним вимогам охороні праці та техніки безпеки;

- Ступінь раціонального використання природних ресурсів та достатність засобів попередження забруднення.

16. Розрахунок вартості проектних робіт

Економність проектування – збереження ресурсів, що використовуються при розробці проектів (використання людської праці).

Вартість розробки проектної документацii визначаться на пiдставi ДБН Д.1.1-7-2000 (правила визначення вартості проектних робіт для будівництва, що здiйснюэться на Украiнi)

В загальну вартість проектно-вишукувальних робіт входять наступні витрати:

1. Оплата праці виробничого персоналу

2. Витрати на матеріали

3. Витрати на роботи, що виконуються іншими органiзацiями

4. Накладні витрати (оплата праці допоміжного персоналу та управління)

5. Прибуток (визначається розрахунковим шляхом з урахуванням якості робіт i кон’юнктури ринку, або за нормативами)

На вартість може впливати додатковий перелiк інженерних послуг проектних органiзацiй:

1. Консультацiйнi послуги з підготовки кадрів

2. Iнформацiйнi та рекламні послуги

3. Розробка технологii виготовлення конструкцій та інженерна допомога при їх монтажі

4. Видача експертних висновків на право виконання робіт

17. Стадії проектування.

Стадійність

Стадійність проектування ТЕО – техніко-економ. обгрунтування

ЕП – ескізний проект

Середньої складності  

Складні

Складні

РП – робочий проект

ТЕР – техніко-економічний

Дві стадії

Дві стадії

Одна стадія

Три стадії

розрахунок

П - проект

Р – робоча документація

РП Цивільні промислові П цивільні промислові

ЕП ТЕР Р ЕП ТЕО

Дата добавления: 2015-05-06