XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік

(8 лютого – 23 лютого)

Виступало 1272 спортсменів з 49 країни,

розіграли 39 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Зимові Ігри у Сараево – столиці сучасної Боснії та Герцеговини, стали єдиними, що відбулися у соціалістичній країні. Приймаюча сторона поразила всіх своєю гостинністю. Для того щоб забезпечити комфорт спортсменам, офіційним лицям та вболівальникам, працювало більш як 10000 волонтерів. Перед початком Ігор були побоювання, що під час змагань не буде достатньої кількості снігу. Та після церемонії відкриття у олімпійській столиці пройшла така хурделиця, що наприклад, старт змагань з гірськолижного спорту відкладався на протязі чотирьох днів.

Виникли питання і відносно аматорського статусу деяких спортсменів. Так від участі у Олімпійських іграх були відсторонені два гірськолижника, звинувачених в отриманні грошей за участь у ряді змагань, та п’ять хокеїстів, що були задіяні у матчах професійної ліги – НХЛ. Важливо, що у якості демонстративного виду вперше були проведені лижні перегони для людей з обмеженими можливостями.

Під час проведення ігор помер керівник СРСР Юрій Андропов. Тому деякі змагання через траур не транслювалися по радянському телебаченню. Збірна СРСР виступила на цих іграх менш вдало, ніж на попередніх, програвши командну першість атлетам НДР.

Сенсацію створив у ковзанярському спорті Ігор Малков, ставши першим представником Радянського союзу, що переміг на дистанції 10000 метрів. Дві золоті нагороди виборов канадець Гаєтан Буше. У жіночих змаганнях бал правили представниці НДР, які виграли всі чотири дисципліни. А їх лідер Карін Єнке, стала переможцем на дистанціях – 500 та 3000 метрів.

Героями Ігор стали фінська лижниця Марі-Ліса Хамаляйнен, яка перемогла з великим відривом у трьох видах програми – 5, 10 та 20 км та завоювала бронзу у естафеті. А також шведський лижник Гунде Сван, що переміг на дистанції 15 км та у естафеті. Крім того швед виборов срібло на 50 км і бронзу на 30 км. Особливо відомий він тим, що першим застосував на цій Олімпіаді – ковзанярський хід, який давав йому суттєву перевагу над суперниками. Радянський лижник Микола Зімятов на своїх других Іграх переміг у гонці на 30 км, усього – 5 (4,1,0). Перемогу він здобув незважаючи на те, що перед цим майже три роки не те, що не перемагав на престижних змаганнях, а навіть не входив до складу збірної СРСР. І тільки завдяки неймовірному зусиллю волі, Зімятов зміг повернутися на переможну стезю.

У змаганнях біатлоністів весь комплект нагород, золото на 10 км, здобув норвежець Єйрік Квалфосс. А збірна СРСР у п’ятий раз перемогла у естафеті. Бобслеїсти з НДР Вольфганг Хоппе та Дитмар Шауєрхаммер здобули дві перемоги у змаганнях двійок та четвірок. У стрибках з 90 метрового трампліну перемогу здобув фін Матті Нюканен, а німець з НДР Йенс Вайсфлог став другим. На 70 метровому трампліні вони помінялися місцями.

Реноме радянського фігурного катання підтримала пара Олена Валова та Олег Васильєв. Та це було єдине золото представників СРСР на цих Іграх. У спортивних танцях перемогли британці Джейн Торвілл та Кристофер Дін. У жінок своє перше золото отримала спортсменка з НДР Катарина Вітт, у чоловіків американець Скотт Хамільтон.

Хокейна збірна СРСР зуміла реабілітуватися за попередню невдачу. Перегравши у вирішальному матчі свого принципіального суперника збірну Чехословаччини з рахунком 2-0. Склад тої збірної – Владислав Третяк - що четвертий раз, три з яких золоті а одна срібна, став володарем олімпійської нагороди, Володимир Мишкін, В’ячеслав Фетісов, Олексій Касатонов, Василь Первухін, Зінетула Білялетдінов, Сергій Стариков, Ігор Стельнов, Сергій Макаров, Ігор Ларіонов, Володимир Крутов, Микола Дроздецький, Андрій Хомутов, Михайло Васильев, Олександр Кожевников, Віктор Тюменєв, Сергій Шепелєв, Олександр Скворцов, Володимир Ковін, Олександр Герасимов. Цікаво, що майже цим же складом і під керівництвом Віктора Тіхонова, радянська команда за три роки до цього, у 1981, у чудовому стилі виграла Кубок Канади, перегравши у фіналі збірну господарів, складену з кращих гравців НХЛ, 8-1.

У командному заліку перемогла збірна НДР – 24 (9,9,6), другими стали спортсмени СРСР – 25 (6,10,9), третіми США – 8 (4,4,0).

3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік

(13 лютого – 28 лютого)

Виступало 1423 спортсменів з 57 країни,

розіграли 46 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Після невдалих спроб попередніх років Канада нарешті отримала право провести у себе зимові Ігри. Оргкомітет при підтримці місцевих мешканців зробив усе можливе для того, щоб Олімпіада пройшла на високому рівні. Були реконструйовані та збудовані стадіони, лижні, гірськолижні траси та бобслей ні траси, відкрито новий Міжнародний центр телерадіомовлення. Проте погода внесла свої корективи. Справа у тому, що у цю пору року у цій місцевості майже завжди зберігається плюсова температура з сильним вітром. І цей рік не став виключенням. Тому змагання з деяких видів спорту, стрибки з трампліну, бобслей, гірськолижний спорт, постійно переносились. А у лижному двоборстві стрибкова та гоночна частина, вперши в історії, були проведені в один день.

Програма Ігор була суттєво розширилася. До неї додали командні змагання у стрибках з трампліну та лижному двоборстві, супер гігант та комбінацію у гірських лижах.

Змагання ковзанярів вперши пройшли на закритому катку, завдяки чому було зафіксовано сім світових та три олімпійських рекорди. Головною зіркою тут виступив швед Томас Густавссон, що переміг на дистанціях 5000 та 10000 метрів. Єдине золото для радянської команди приніс Микола Гуляев, який виграв дистанцію 1000 метрів. У жіночих змаганнях відзначилася представниця Нідерландів Івонна ван Генніп, яка здобула три золоті нагороди – 1500, 3000 та 5000 метрів. Своє перше олімпійське золото на дистанції 500 метрів здобула американка Бонні Блєйр. Карін Єнке з НДР, навпаки завершила свою кар’єру двома срібними та однією бронзовою нагородою, усього – 8 (3,4,1). Інша спортсмена з НДР Криста Ротенбургер, яка виграла змагання на 1000 метрів та срібло на 500 метрів, увійшла в історію як єдина представниця, що стала в один рік медалісткою на зимових та літніх Олімпіадах. Через півроку у Сеулі вона виборола срібло у велоспорті.

У гірськолижному спорті по два золота у слаломі та циганському слаломі здобули італієць Альберто Томба та швейцарка Френі Шнайдер. У швидкісному спуску не було рівних великому швейцарцю Пірміну Цурбрігену. Три золоті нагороди у стрибках з трампліну виборов фін Матті Нюканен, усього – 5 (4,1,0). Вперши чемпіонами Ігор стали радянські бобслеїсти Яніс Кіпрус та Володимир Козлов. До речі перший пофарбував свій боб у кольори латвійського прапору, у знак протесту проти захоплення його батьківщини Радянським союзом. А подією змагань став виступ бобслеїстів з Ямайки, які щоправда зайняли тільки останнє місце.

Франц-Петер Рьоч з НДР став першим кому вдалося перемогти у змаганнях біатлоністів на дистанціях 10 та 20 км. Ну а естафетну гонку шостий раз поспіль виграла збірна СРСР, де перші скрипки грали Валерій Медведцев та Сергій Чепіков. Два золота у лижних перегонах завоював герой попередніх ігор швед Гунде Сван – 50 км та естафета, усього – 6 (4,1,1). Радянські лижники Михайло Дев’ятов та Олексій Прокуроров перемогли на дистанціях 15 та 30 км відповідно. У жінок відзначилася ще одна представниця СРСР Тамара Тіхонова, яка виграла дистанцію 20 км, а також у складі команди перемогла у естафеті.

Екатерина Гордеева та Сергій Гриньков у спортивних парах, а також Наталля Бестим’янова та Андрій Букін у танцях, підтримали славу вітчизняного фігурного катання. У одиночників першими були Катаріна Вітт з НДР – друге поспіль золото, та Брайян Бойтано з США.

Змагання хокеїстів у котрий раз виграла радянська команда, де наряду з чемпіонами попередніх ігор відзначилися – Олексій Гусаров, Ігор Кравчук, Ілля Бякін, Валерій Каменський, В’ячеслав Биков, Олександр Могільний, Анатолій Семьонов, Сергій Светлов та Сергій Яшин.

У командному заліку перемогла збірна СРСР – 29 (11,9,9), другими стали спортсмени НДР – 25 (9,10,6), третіми Швейцарії – 15 (5,5,5).

Дата добавления: 2015-05-06