Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Літосфера та здоров'я людини




 

Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору й складається з осадових виверне-них і метаморфічних порід. Особливе значення у складі літосфери Землі мають ґрунти.

Ґрунти — це органічно-мінеральний продукт ба­гаторічної взаємодіяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла та світла і є одним із найваж­ливіших природних ресурсів.

Ґрунти мають велике значення для життєдіяльно­сті людини. Вони є основним джерелом отримання продуктів харчування, очищають природні та стічні води, регулюють рослинний шар (покров) та водний баланс Землі. Близько 3/4 усіх ґрунтів земної кори мають понижену продуктивність. Для підвищення її ефективності необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, поливати або проводити роботи з осушення перезволожених ґрунтів.

У межах літосфери періодично відбуваються різні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають вели­чезне значення для визначення небезпек екологічного характеру у певному реґіоні планети, які іноді спри­чиняють глобальні екологічні катастрофи.

Багато проблем завдає сільському господарству ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оран­ка при освоєнні цілинних та перелогових земель у Ка­захстані на початку 60-х років XX століття призвела до повного вивітрення родючого шару ґрунту, внаслідок чого ґрунт став непридатним для землеробства.

Великою проблемою є і засолення ґрунтів, що при­зводить до осушення землі.

Надмірне застосування мінеральних добрив, отру­тохімікатів також погіршило склад ґрунтів через накопи­чення в них хімічних речовин (азот, фосфор, фтор, солі важких металів, стронцій, цезій, радій, уран тощо).

Основними заходами щодо боротьби із забруднен­ням ґрунту є: досконалість технологічних

Наявність деяких з них спричинена чорнобильською катастрофою. Надлишок у ґрунті сполук азоту, фосфо­ру, сірки, з одного боку, зменшує родючість ґрунту, а з іншого — забруднює сільськогосподарську про­дукцію нітратами, фосфатами та іншими токсичними речовинами. Споживання таких продуктів небезпечне для життя людей.

Забруднення ґрунту — це процес потрапляння в ньо­го різних хімічних речовин, токсикантів, відходів госпо­дарської діяльності людини в розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологіч­ному кругообігу. У зв'язку з інтенсивним і зростаючим забрудненням ґрунтів хімічними речовинами розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких шкідли­вих речовин у ґрунті (табл. 3.7).

Процес концентрації в ґрунті низки хімічних еле­ментів (мідь, свинець, кобальт, олово, цинк, срібло, нікель, хром, ванадій, молібден) характерний для ба­гатьох реґіонів України поблизу більшості великих промислових підприємств.

Посилюється забруднення ґрунтів твердими відхо­дами (пакувальними поліетиленовими матеріалами, непридатною побутовою технікою, папером, консерв­ними банками, склом, будівельним сміттям, старими автомобілями тощо). За даними ООН, такі відходи щорічно становлять 500—600 кг на душу населення. Тому тепер загострилась проблема переробки побуто­вого сміття.

У результаті забруднення ґрунту у рослинах збіль­шується вміст радіоактивного цезію-134 та цезію-137. Як наслідок, його концентрація у рослинах у 70—100 разів більша, ніж у ґрунті, що робить їх абсолютно непридатними до споживання.

Головні джерела забруднення літосфери:

· застосування пестицидів та мінеральних добрив;

· промисловість, автотранспорт;

· стічні води, відходи побуту й атмосферне забруд­нення;

· накопичення у ґрунті радіонуклідів, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

· у виробництві;

· раціональна технологія обробітку ґрунту (зменшення навантаження техніки, дотримання проти­ерозійних сівозмін, використання органічних добрив, безплужний обробіток земель тощо).

Таблиця 3.7. Гранично допустимі концентрації шкід­ливих речовин у ґрунтах

 

Речовина ГДК, мг/кг
Бензпірен 0,02
Свинець  
Хром+6 0,05
Ртуть 2,1
Бензол,толуол 0,3
Нітрати  
Мідь  
Нікель  
Цинк  
Марганець  
Ванадій  
Кобальт  
Кадмій  
Сірководень 0,4
Фтор  
Хлорофос 0,5
Карбофос  
Хлорамін  
Метафос 0,1
Гексахлоран  
Бромофос, метилстирол 0,4
Поліхлорпілен 0,5
Гетерофос 0,005
Атразин 0,01
Кельтін, лідан  
Сірка  

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-06; Просмотров: 313; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.