Фіксація з допомогою телескопічних коронок

Телескопічні коронки являють собою систему з двох коронок, одна з яких (внутрішня - первинна, або патрична) зацементована на відпрепарованому опорному зубі, інша (зовнішня - вторинна, або матрична) знаходиться в каркасі знімної частини протеза.

Сучасні телескопічні коронки можуть складатися з тих же основних частин, що і опорно-утримуючі кламери і замкові кріплення (мал. 6):

* оклюзійний упор;

* стабілізуюча частина;

* ретенційна частина.

Щільний контакт оклюзійних частин коронок виконує функцію оклюзійного упору. Стабілізація (захист базису протеза від бічних зрушень) досягається вертикальними стінками коронок.

Ретенція здійснюється за рахунок сили тертя між внутрішньою і зовнішньою коронками або за допомогою спеціальних пристосувань. З конструкції телескопічної коронки можна виключити оклюзійний упор.

Це досягається створенням зазору в стані спокою між оклюзійними частинами коронок. При цьому більша частина жувального тиску буде передаватися на слизову оболонку, що може використовуватися при "ослаблених" опорних зубах.

Рис.6. Телескопічна система: а - первинна коронка, б - вторинна коронка. Основні частини телескопічної системи: в - оклюзійний упор, г - стабілізуюча частина, д - ретенційна частина  

Магнітна фіксація Магнітні фіксатори володіють тільки двома функціями (мал. 7): * опорна; * ретенційна.

Мал.7. Магнітний фіксатор

Використання магнітних фіксаторів має наступні переваги:

* постійна ретенція;

* осьове навантаження;

* активація не є необхідною;

* не потрібна співвісність опор;

* нескладна гігієна порожнини рота.

Знімні протези з магнітними фіксаторами розподіляють жувальний тиск на опорні зуби, надійно фіксуються в порожнини рота, але через відсутність стабілізуючої частини нестійкі при горизонтальній навантаженні (можливі бічні зміщення базису протеза).

Тому обмеженням для застосування магнітних фіксаторів є різка атрофія альвеолярних гребенів. Такі фіксатори застосовують в основному як додатковий елемент.

Дата добавления: 2015-05-23