Запитання

1. Охарактеризуй повноваження України у складі Радянського Союзу.

2. Які завоювання українського народу були закріплені Конституцією УСРР 1924 р.?

3. Охарактеризуй адміністративно-територіальний устрій УСРР у 20-ті роки.

4. Яке місце в ньому займали національні райони?

5. Чому в Україні у 20-ті роки не було відвертого незадоволення утворенням СРСР?

6. У чому суть критичних виступів О. Шумського?

7. Які аргументи використовував М. Волобуєв для критики економічної політики більшовиків?

8. Якою була мета націонал-комуністів у 20-ті роки?

§45. Відбудова промисловості.

1. Відбудова Донбасу і початок електрифікації.

Перехід до нової економічної політики поклав початок відбудові народного господарства. Особливої уваги в 20-х роках надавалося налагодженню ефективності роботи Донбасу. Цей промисловий район України називали «всеросійською кочегаркою». Від його успішної роботи залежало подолання транспортної кризи, функціонування всіх галузей промисловості СРСР. На початку 1922 р. становище з паливом дещо поліпшилось, і країна почала виходити з паливної кризи. У 1925/26 господарському році (господарський рік починався з 1 жовтня і закінчувався 30 вересня наступного року) басейн дав 20 млн т вугілля, або 78 % проти рівня 1913 р. Лише у 1928 р. вугільна промисловість України вперше перевершила довоєнне виробництво.

Іншою важливою передумовою економічного відродження було налагодження електроенергетичного господарства. 2 січня 1922 р. створено Комісію у справах електрифікації України (КЕУ). На кінець 1926 р. виробництво електроенергії перевищило довоєнний рівень. Розпочалося будівництво великих енергетичних об’єктів згідно з планом ГОЕЛРО — Дніпровської гідроелектростанції, Штерівської ДРЕС, Чугуївської ДРЕС.

2. Стан металургії.

Відбудова металургійної промисловості — основи індустрії України — була пов’язана з подоланням великих труднощів. Унікальне устаткування, цінні машини, на той час виведені з ладу або безнадійно застарілі внаслідок хижацької експлуатації в роки війни, слід було замінити. Для їх ремонту чи налагодження виробництва потрібна була складна технічна база. Лише у 1926 р. стали до ладу Дніпровський (Кам’янськ), Костянтинівський, Макіївський та Єнакіївський металургійні заводи. Але в 1925/26 господарському році було досягнуто рівня 1913 р. з виплавки чавуну лише на 58 %, а з виробництва сталі — на 63 %. На відбудову чорної металургії України було виділено понад 60 % усіх капіталовкладень у чорну металургію СРСР. Така щедрість центру пояснювалася просто: металургійна промисловість України працювала в цілому на Союз.

Дата добавления: 2015-05-23