Структура і компоненти процесу навчання. Структура діяльності викладача, майстра виробничого навчання у навчальному процесі

Структура процесу засвоєння

Назвіть складові структурні елементи процесу засвоєння, з’ясуйте специфічні функції кожного з них, їх взаємозв’язки і взаємо переходи.

Сприймання є початковою ланкою процесу учіння. Людина може сприймати явище і процеси оточуючої дійсності безпосередньо за допомогою органів відчуттів чи інформації про них і вигляді вербальної дії чи друкованого тексту, комп’ютерного відтворення. Щоб процес був ефективним, необхідно забезпечити розуміння учням необхідності тих чи інших знань. Важливе місце тут посідає мотивація пізнавальної діяльності.

Наступним етап – розуміння. Це, передусім, проникнення у сутність явищ і процесів, встановлення зв’язків між частинами цілого, з’ясування причин, що зумовлюють те чи інше явище.

Розуміння – важливе сходинка до успішності запам’ятовування. Учнів необхідно спонукати пам’ятати не весь обсяг інформації, а найбільш суттєве, що становить основу оволодіння новим навчальним матеріалом.

Завершується окремий етап учіння узагальненням і систематизацією. Узагальнення передбачає уявне виокремлення певних властивостей, що належать певному класу предметів, перехід від окремого до загального.

Систематизація – мислитель на діяльність, в процесі якої знання про об’єкти, що вивчаються, організуються в певну систему на основі обраного принципу. Та це можливо лише за умови достатньої розумової праці на попередніх етапах навчальної діяльності.

На всіх етапах процесу учіння практика є своєрідним психічним і логічним камертоном пізнавальної діяльності. Одночасно застосування знань, умінь і навичок виступає завершальним етапом певного циклу учіння стосовно конкретної теми.

Навчання, як один з видів людської діяльності, має двосторонній характер, тобто складається з двох взаємозв’язаних компонентів – викладання і учіння. У процесі навчання проходить взаємодія між вчителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня.

Учіння – це діяльність, того хто навчається, яка полягає в системі пізнавальних дій учня, спрямованих на вирішення навчально - виховних завдань.

На учіння – діяльність, того хто навчає, по формуванню знань, умінь та навичок, певних рис особистості.

Розкриваючи питання про сутність навчання виділяють такі його компоненти - цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-дійовий, емоційно-вольовий, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний.

Цільовий компонент навчання являє собою усвідомлення педагогами і прийняття учнями мети і завдань навчання. Стимулююче-мотиваційний компонент припускає, що педагог буде здійснювати міри по стимулюванню інтересу, потреби в рішенні поставлених завдань. Зміст навчання визначається навчальним планом, державними навчальними програмами і навчальним матеріалом по даному предмету.

Операційно-діяльносний компонент найбільш безпосередньо відбиває процесуальну суттєвість навчання.

Контрольно-регулювальний компонент припускає одночасне здійснення контролю за ходом вирішення поставлених завдань навчання з боку педагога і самоконтролю за правильністю виконання учбових операцій учнями, точністю одержуваних відповідей. Оціночно-результативний компонент навчання припускає оцінювання педагогами і самооцінку учнями досягнутих в процесі навчання результатів, встановлення відповідності їх поставленим навчально-виховним задачам. Емоційно-вольовий компонент. Виявляється через напруження волі учня у процесі пізнавальної діяльності. Воля, емоційні процеси інтенсифікують пізнавальну діяльність учнів. Важливими є позитивні емоції, які створюють атмосферу співробітництва, поліпшують умови самостійної навчальної роботи, викликають бажання вчитись.

Діяльність учителя в процесі викладання включає в себе такі елементи:

- планування своєї діяльності (тематичне і позаурочне);

- організація навчальної роботи;

- організація діяльності учнів;

- стимулювання активності учнів;

- здійснення поточного контролю, регулювання, коригування;

- аналіз результатів свої діяльності.

Дата добавления: 2015-03-31