Схему еще одну нужно

Технологічні можливості суспільства.

Споживчі блага	Інвестиційні ресурси

Межа виробничих можливостей – максимальне виробництво благ, яке можна отримати з наявних економічних ресурсів на даному рівні техніки.

Виробничий потенціал суспільства являє собою сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів виробництва, з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості. Він характеризує максимально можливий обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили, підприємницького ресурсу, капіталу і землі.

Екстенсивний тип – збільшення продукції за рахунок все більшого залучення економічних ресурсів.

Інтенсивний тип – більш інтенсивне використання наявних ресурсів, більш ефективне або із залученням НТР.

В основі поняття «ефективність» лежить принцип затрати – обсяг виробництва, або межа ефективності виробництва передбачає найбільші обсяги виробництва за найменших витрат.

Межа виробничих можливостей показує, що за рахунок екстенсивного виробництва неможливе її збільшення, але за рахунок інтенсивного – можливе.

Екстенсивне AF

Інтенсивне – AW

Закон спадної віддачі

Графік межі виробничих можливостей ілюструє той факт, що національна економіка повністю використовуючи наявний потенціал, у короткостроковому періоді не може збільшити виробництво будь – якого блага, не зменшивши виробництво іншого блага. Закон спадної віддачі – закон, згідно з яким, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу(наприклад. праці) до незмінного фіксованого ресурсу (капіталу або землі) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується з розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу.

Так, якщо кількість робітників, які обслуговують певне машинне устаткування, збільшуватиметься, то зростання обсягів виробництва сповільнюватиметься в міру того, як зростаюча кількість працівників залучатиметься до виробництва. Цей закон діє за умови, що кожний додатковий робітник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікацій, трудових навичок, розумових здібностей, тощо.

Згідно з вимогами цього закону для правильного прийняття рішень щодо раціонального вибору необхідно, щоб граничні витрати у кожному окремому випадку дорівнювали граничному доходу. Іншими словами, вкладати ресурси слід доти, поки ефект від вкладення останньої одиниці ресурсу не дорівнюватиме віддачі. Отже інвестиції вигідні лише до того часу, поки гранична корисність або граничний дохід перевищують граничні витрати. Наймати на роботу нового працівника можна у тому разі, коли вартість виготовленого ним граничного продукту перевищує витрати на додаткову заробітну плату.

Дата добавления: 2015-04-24