Суть попиту на гроші, його компоненти

Як відомо, гроші спочатку виникають і існують у товарній формі. Цей товар, на відміну від усіх інших товарів, виконував особливу суспільну роль, а саме, був загальним еквівалентом. Без цього еквівалента в умовах товарного виробництва рух усіх інших товарів ставав неможливим. Отже, завжди у товарному виробництві для його нормального функціонування всім учасникам цього виробництва необхідна певна кількість грошей як таких. Іншими словами, саме товарне виробництво викликає до життя таке явище, як попит на гроші.

Потреба в грошах - це попит на гроші. Він відносно стабільний, оскільки людей цікавить реальна величина їхніх грошових залишків. Існує вирішальна відмінність між реальними і номінальними змінними величинами. Номінальний попит на гроші - це попит окремої особи на певну кількість грошових одиниць (гривень, доларів тощо). Реальний попит на гроші - це попит на гроші в перерахунку на кількість товарів та послуг, які за них можна купити, і дорівнює номінальному попиту, поділеному на рівень цін.

Попит на гроші в кількісній теорії.

Кількісна теорія стверджує, що існує прямий зв"язок між кількістю грошей і рівнем цін, що ціни визначаються кількістю грошей, які знаходяться в обігу, а купівельна спроможність грошей обумовлюється рівнем цін. Збільшення грошової маси веде до росту цін, і навпаки, скорочення грошової маси зумовлює зниження цін, тобто за інших рівних умов товарні ціни змінюються пропорційно кількості грошей.Тотожність, що відображає відповідність між платіжними засобами та товарно- грошовими операціями називається рівнянням Фішера.Згідно ефекту Фішера, у випадку збільшення грошової маси попит на гроші падає і відсоткова ставка знижується. Але в зв"язку з ростом цін попит на гроші знову росте і рівень ставки підвищується. Подібні коливання приводять в кінцевому рахунку до природної норми відсоткової ставки.Але формула Фішера дещо спрощує картину. Вона не враховує того, що на ціни впливають й інші змінні - рівень доходу, очікування, зміни зайнятості, технологічні зсуви.

Представники неокласичної школи модифікували рівняння Фішера.

З цього рівняння випливає, що величина попиту на гроші залежить від трьох факторів:1) абсолютного рівня цін (більш високий рівень цін вимагатиме більше грошей);2) реального обсягу виробництва (підвищення рівня виробництва підвищить і реальні доходи, а тоді (за інших рівних умов) споживачам треба більше грошей, оскільки наявність більш високих реальних доходів передбачає більший обсяг угод);3) швидкості обертання грошей в руху доходів (кількість обертів в рік, яку в середньому здійснює кожна грошова одиниця з загальної грошової маси на придбання товарів і послуг, що складають реальний ВВП. Відповідно всі параметри, що впливають на швидкість обертання грошей, будуть впливати і на попит на гроші).

Кейнсіанській підхід до грошового попиту.

В своїй книзі " Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей" Д.М.Кейнс відкинув класичну кількісну теорію попиту на гроші. В його власній теорії головну роль грає поняття норми відсотка. Кейнс розглядав гроші як один із типів багатства і стверджував, що та частина портфелів активів, яку господарські агенти бажають зберегти в формі грошей, залежить від того наскільки висока цінність властивості ліквідності. (Активи володіють ліквідністю, якщо їх можна використовувати як засіб платежу, а їх власник впевнений, що номінальна віртість таких активів не зміниться).

Кейнс вважав, що три причини примушують людей зберігати принаймні частину багатства у формі ліквідних грошових активів (таких як готівка, поточні рахунки до запитання), а не менш ліквідних, але тих, що приносять доход (як облігації):

1) транзакційий мотив - люди зберігають деяку частину своїх активів у формі грошей для використання їх як засобу платежу. Щоб вирішити, скільки грошей тримати для транзакційних операційних цілей, особа має зважити, у що обходиться тримання на руках невеликих сум грошей і скільки відсоткового доходу можна одержати, якщо покласти гроші під відсоток.

2) мотив обережності або застережний мотив - зберігання частини портфеля активів у формі грошей може зумовлюватися бажанням забезпечити в майбутньому можливість розпоряджатися певною частиною своїх ресурсів у формі готівки.

3) спекулятивний мотив - виникає від бажання уникнути втрат капіталу, що зумовлені зберіганням активів у формі облігацій (наприклад, у періоди очікуваного підвищення норм позичкового відсотка). Цей мотив формує зв"язок між величиною попиту на гроші і нормою позичкового процента.

Отже, Кейнс розглядав попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших рівних умов збільшення номінального доходу викликає збільшення попиту на гроші, зумовлене існуванням транзакційного мотиву і мотиву обережності. Також, знову за інших рівних умов, зниження норми позичкового відсотка збільшує попит на гроші, обумовлений існуванням спекуляційного мотиву.

Дата добавления: 2015-04-24