Рівень життя та його показники

Рівень життя – відображає рівень розвитку та задоволення потреб людини у суспільстві. Основним показником рівня життя є – ВНП на душу населення.

Рівень життя — характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний доход на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народжунні. Часто терміну протиставляється термін «якість життя», що також приймає до уваги різноманітні неекономічні показники.

Система показників рівня життя, що рекомендується ООН, включає широке коло характеристик умов життя.

Виділяють 12 груп показників.
1. Народжуваність, смертність і інші демографічні характеристики.
2. Санітарно-гігієнічні умови життя.
3. Споживання продовольчих товарів.
4. Житлові умови.
5. Освіта і культура.
6. Умови праці і зайнятість.
7. Доходи і витрати населення.
8. Вартість життя і споживчі ціни.
9. Транспортні засоби.
10. Організація відпочинку.
11.Соціальне забезпечення.
12. Свобода людини.
Перераховані показники розглядаються як основні. Поряд із ними для оцінки і обрахування рівня життя виділяють ряд інформаційних показників, що не є, на думку експертів, безпосередніми характеристиками рівня життя. У число інформаційних показників входять національний доход і валовий внутрішній продукт на душу населення з урахуванням середньорічних коефіцієнтів їхнього росту і ряд інших.

Аналіз і прогнозування рівня життя здійснюється за такими показниками:

1. Розподіл сімей за величиною доходу на сім’ю.

2. Розподіл сімей за доходом на одного члена сім’ї.

3. Розподіл за душовим доходом.

Диференціація доходів визначається рівнем продуктивних сил і виробничих відносин і залежить від економічних, демографічних і соціальних факторів. Диференціацію доходів можна наочно показати через співвідношення рівнів матеріальної забезпеченості найбільш і найменш забезпечених груп населення.

На формування доходів впливають такі фактори:

· нівелюючі – складання заробітків сім’ї, пенсії пенсіонерів, які живуть у сім’ї і вносять свою пенсію у бюджет сім’ї, допомоги, що одержують члени сім’ї;

· диференціюючі – наявність непрацездатних членів сім’ї, їхня кількість у сім’ї, співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім’ї.

Залежно від джерел формування доходи можуть бути:

· трудові;

· нетрудові – надходження від діяльності, що ведеться з відхиленнями від прийнятих у суспільстві державних правових норм, норм моралі і поведінки громадян.

Для характеристики рівня життя використовує такай показник як «індекс розвитку людського потенціалу».

Він включає в себе:

• тривалість життя населення;
• рівень освіти;
• обсяг ВВП на душу населення;
• ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб людини.

Основною причиною низького рівня життя є:

· відсутність оплачуваної роботи для частини працездатного населення,

· низька оплата праці працюючим громадянам,

· існування певних диспропорцій в заробітній платі,

· важкі умови праці, тощо.

Дата добавления: 2015-04-24