Основні показники платоспроможності підприємства

Сутність платоспроможності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану.

Вітчизняна школа називає платоспроможністю здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають визначені терміни сплати.

Згадаємо, як це корелює з фінансовою стійкістю підприємства – певним станом рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Фінансово стійким підприємством вважається таке, яке переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, що вкладені в активи; не має невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і сплачує по своїх зобов’язаннях у визначений термін.

(9.1) відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу, (фінансову стійкість ми характеризували коефіцієнтом фінансової стійкості або відношенням власних і запозичених коштів - 3.2., тобто практично зворотний показник) Очевидно, що цей показник представляє інтерес у першу чергу для кредиторів підприємства і демонструє ступінь ризику у формуванні фінансового леверіджу. Хоча, мається на увазі тільки покриття довгострокової заборгованості власним капіталом.

(9.2) відношення надходження готівки від операцій до довгострокової заборгованості, Цей показник формується від того, що співвідношення між чистою прибутковістю операцій та середнім банківським процентом має бути вище за одиницю. Інакше підприємство не мало б вигоди від запозичення коштів. Для показника немає певного нормативу. Практично має сенс слідкувати за його динамікою. Якщо відношення зростає, це означатиме, що операційна діяльність підприємства (? Це ще слід перевіряти, чи дійсно ріст обумовлено операційною діяльністю) генерує більше готівки. Отже і ризик неповернення довгострокових кредитів зменшується.

(9.3) відношення прибутку до сплати податків і відсотків до виплачених відсотків по кредиту (ЕВІТ/І) – це фактично той же показник, що і у попередньому випадку. Його побудовано на тому ж принципі, коли джерела покриття зобов’язань співвідносяться з обсягом сплат по зобов’язаннях. Для нашої системи оподаткування прибутку підприємств проценти будуть повністю покриватися чистим прибутком, коли (ЕВІТ/І)=2,3. При його зменшенні виникатиме ризик несплати процентів. Якщо показник дорівнює 1, підприємство, звичайно, може покривати проценти по кредиту (оскільки вони сплачуються до визначення бази оподаткування), але це означатиме, що від використання кредитних коштів воно тільки втрачає (прибутковість операцій = 0).

(9.4) відношення суми надходжень від операцій і відсотків по кредиту до відсотків по кредиту, Здається, що цей показник дещо штучний. Якщо підприємство мало користується кредитами, наприклад, через те, що їх йому просто не дають, то цей показник для нього буде порівняно низьким, як і для такого, що працює нормально і користується головним чином або власними коштами або використовує кредиторську заборгованість.

(9.5) відношення чистого прибутку до сплати податків і здійснення постійних витрат до постійних витрат,

З таблиці видно, що показник у звітному періоді зріс на 0,11 пункти. Це слід розцінювати як позитивну тенденцію, оскільки вона означає, що зростає вплив операційного леверіджу. У даному випадку за рахунок випереджаючого росту виручки у порівнянні з постійними витратами. З точки зору платоспроможності це свідчить про збільшення “ запасу фінансової міцності” підприємства і, разом з цим, про здатність покривати власні постійні витрати.

(9.6) відношення суми надходження готівки від операцій до постійних витрат,

Як і попередній, цей показник відображає ситуацію операційного леверіджу. Тенденція зворотна. Це пояснюється тим, що постійні витрати зросли на 27% проти 17% росту виручки. Для попереднього показника позитивна тенденція пов’язується з тим, що прибуток до сплати податків зріс на підприємстві за той же період майже у два рази.

(9.7) відношення стійких активів до довго - і середньострокової заборгованості, Демонструє, наскільки довго – і середньострокова заборгованості покриті тими активами підприємства, щодо яких вони були використані у якості джерел фінансування. Тут застосовано дещо інший принцип формування фінансового показника, а саме – відношення майна підприємства до джерел його формування. Показник також свідчить про ступінь ризику повернення кредитів.

(9.8) співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів, Цей показник оцінює долю капіталізованого прибутку у структурі джерел фінансування активів. Принципово, його динаміка має значення для акціонерів підприємства та інвесторів. Хоча, слід зазначити, що є і більш популярні у практиці аналізу показники, які використовуються для аналізу прибутковості компаній, наприклад, EPS.

(9.9) коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості підприємства за аналізований період.

До складу ліквідаційної вартості пропонується включати:

- готівку та ліквідні цінні папери,

- товарно-матеріальні запаси.

- рахунки дебіторів,

- витрати майбутніх періодів (70%),

інші активи – поточна та довгострокова заборгованість (50%).

Дата добавления: 2015-04-24