Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів

За останні 20р. у теорії виховання з'явилось нове, маловідоме раніше поняття "підхід до виховного процесу". Його розуміють як виділення головного в педагогічних явищах. Одним із таких підходів є творчий підхід - умова, фактор. Успіху в спільній діяльності педагогів і учнів, де на перший план висувається учнівська творчість, як результативний компонент їх навчання творчості з боку педагогів. Педагогічна творчість є запорукою успішного розвитку і здійснення на високому рівні навчально-виховного процесу.

Творчий підхід педагогів-новаторів привів до появи педагогіки співробітництва, яка оформилась у 1985р. Кожен з новаторів педагогіки співробітництва являє собою взірець педагогічної творчості, запровадивши нову систему в навчально-виховному процесі.

В.Ф. Шаталов - опорні сигнали для унаочення матеріалу, які учні переносили в зошити, маючи саморобні наочні посібники для кожного уроку.

С.М. Лисенкова - випереджаюче навчання першокласників шляхом задавання їм на з тижні наперед матеріалу для самостійного опанування, щоб коли вони до нього доходили на уроці, він ставав давно відомим і засвоювався легко.

Е.М. Іллін - викладач російської літератури, будував уроки класики, як уроки моральності, досвіду життя.

М.П. Щетинін - спробував вивільнити навчальний час за рахунок поглибленого вивчення окремих предметів (хімії, фізики, історії) і цей вивільнений час від тривалого вивченого матеріалу за стандартною програмою використовував для естетичного, гармонійного розвитку учнів.

І.П. Волков - викладач праці і малювання. Зумів зацікавити і прилучити учнів до різноманітної творчості - всі учні мали індивідуальні творчі книжки, куди занотовували (разом з вчителем) свої вироби, доробки, навіть вірші і оповідання. Цим створив в школі атмосферу творчості - від першокласників до 11-класників.

Ш.О. Амонашвілі - створив свою систему радісного навчання для першокласників.

27. Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу. Характеристика принципів національного виховання.

Принцип – основополагаючі керівні ідеї, вимоги (правила), на основі яких потрібно здійснювати процес виховання для підвищення його ефективності.

принципи виховання: 1) природні, 2) соціальні, 3) духовні.

1. Принцип природовідповідності: здійснювати розвиток дитини відповідно до вікових та індивідуальних природних сил та зачатків (обгрунтовано Коменським, Песталоцці, Дістервергом до Ушинського та Сухомлинського). Ідеї (за Духновичем): саморозвитку; вдосконалення людини; визнання того факту, що у всіх людей і в кожної зокрема закладено природні задатки; впевненість, що розвиток дитини відбувається за певними законами; вимогу вивчати вікові та індивідуальні особливості дитини; вимогу враховувати природні особливості дітей. Принцип індивідуалізації виховного процесу, єдності виховання і самовиховання. Цей принцип є похідним від принципу природовідповідності. Пізнання світу "на дотик" використання природних факторів у процесі формування особистості. Принцип різновіковості (А.С. Макаренко) - передача досвіду старших поколінь молодшим.

2. Соціальні умови - школа. Принцип соціалізації -"входження" дитини в суспільство. Принцип гуманізації та демократизації (будує стиль взаємин). Забезпечує сприятливий мікроклімат, співпрацю педагогів і школярів, старших і молодших дітей. Принцип наступності і спадковості поколінь -кожне покоління ніби стоїть на плечах попереднього. Принцип родинно-шкільної гармонії - педагогізація сім'ї, громадськості, одна із провідних функцій школи). Принцип цілісності процесу виховання - досягнення цілісності на основі комплексу школа -сім'я - громадськість.

3. Принцип народності - народознавчий підхід до здійснення виховного процесу. Принцип науковості - формування наукового світогляду на основі сучасних досягнень науки і техніки. Принцип культуровідповідності - враховувати рівень розвитку окремої людини і рівень культури, на якому перебуває народ Принцип європеїзму - звернення до джерел класики, науково-мистецьких досягнень європейських народів, шедеврів світового мистецтва, духовних надбань і цінностей всіх поколінь.

Принципи: цілеспрямованість, зв’язок з життям, єдність свідомості і поведінки, виховання в праці, вих-ня в колективі, повага до особист. з розумною вимогливістю, індивідуальний підхід, єдність вимог школи, сім’ї, громадськості, наступність, системність, систематичність, вкл у різні види д-ті, стимул активності у організ д-ті.

Характеристика принципів національного виховання

Націон. вих.-я- це вих.-ня дітей та молоді на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях, обрядах, багатовіковій виховній спадщині.

Мета його: набуття молод поколінням соц. досвіду, успад-ня дух-их надбань Уюнароду, досягнення високої культури міжнац. взаємин, форкання у молоді незал. від національності особистісних рис громадянина У. держави, розвиненої духовності фіз.. досконалості, моральностї,худ-естетичної, правової, трудової,екологічної культури.Ця мета э науковим обгрунтованим держ стандартом, закрыпленим к законах України.

Фундаментальні Принципи;

народность, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізація, демократизація,безперервність,іетнізація, диференціація та індивідуал вих. процесу; систематичність і варіативність його форм і методів

28. Сутність і основні риси наукового світогляду. Шляхи і засоби його формування Проблема формування світогляду в Сухомлинського "Павлишська середня школа ".

Світогляд - це узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного та соціального середовища. Світогляд особи визначає ідейну спрямованість всього її життя, діяльності та поведінки.

Види світогляду, буденний емпіричний світогляд, заснований на досліді; науковий, який грунтується на наукових позиціях, як принципах.

Основні функції: орієнтаційна; інформаційно-відображуюча; оцінююча.

Структура світогляду: 1. Знання - система наукових істин у вигляді описувально-констатуючого судження особистості. 2. Погляди - точка зору людини на явища природи і суспільства. 3. Переконання - сукупність осмислених і пережитих ідей, які визначають твердість життєвих позицій людини, характер її діяльності і поведінки. 4. Ідеал - це осмислення вищої досконалості, те, що має метою діяльності, життєвим прагненням | особистості.

Шляхи формування особистості: - світогляд формується в процесі вивчення гуманітарних і природничо-математичних предметів, в процесі трудового навчання, - позаурочна діяльність - гуртки, факультативи, форми морального, трудового, естетичного виховання. Акцент робиться на формування знань та їх переведення у переконання.

Психолого-педагогічні умови Формування наукового світогляду: - забезпечення глибокої наукової обгрунтованості знань, емоційності, аналіз, причинно-наслідкові зв'язки, стимулювання кмітливості, допитливості; - врахування принципу історизму; - розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів в процесі навчання, - збудження емоційного ставлення учнів до матеріалу, який вивчається, - зв'язок навчання з життям, практикою, - залучення учнів до суспільної діяльності, -врахування вікових особливостей.

В.О. Сухомлинський "Павлишська середня школа".

Світогляд - це суб'єктивний стан особистості, який виявляється в її думках, почуттях, волі, діяльності. Формування світогляду залежить від того, як учні усвідомлюють провідні ідеї основ наук: взаємний розвиток та обумовленість явищ, можливість і закономірну необхідність перетворення навколишнього світу людиною та інше. Формування світогляду зачіпає всі сфери духовного життя учня - мислення, почуття, волю, діяльність. Науковий світогляд означає активне ставлення людини до того, що вона бачить, пізнає, робить. Переконання -! це особисте ставлення людини до знань, які вона здобуває, до висновків з цих знань. Формування наукового світогляду - це вдумливе проникнення вихователя в душу людини, уміле педагогічне керівництво її мисленням, процесом пізнання навколишнього світу, трудовою діяльністю. Найважливіша умова формування наукового світогляду - процес оволодіння знаннями про живу природу, про середовище, що постійно супроводжується застосуванням знань. Велику роль відіграють дослідницькі роботи. Один з важливих засобів в формуванні і світогляду - художня література.

Дата добавления: 2015-04-24