Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлишської середньої школи

Розумове виховання - процес розвитку розуму, пізнавальних здібностей та інтересів дітей, озброєння їх знаннями, вміннями та навичками, формування наукового світогляду.

Розумове виховання передбачає, постійне удосконалення освітнього рівня учнів, розвиток і поглиблення інтересу до обраної галузі науки, техніки, мистецтва, виробництва; удосконалення суспільно-цінних мотивів навчання, прагнення до самовиховання і самоосвіти, уміння логічно обґрунтовувати свої думки, користуватися методами аналізу і синтезу, індукції та дедукції, систематично підвищувати культуру розумової праці.

Задачі розумового виховання: інтелектуальний розвиток (розвиток розумових сил та здібностей учнів); формування наукового світогляду; формування загальнонаукових умінь, навичок, культури розумової праці.

Шляхи розумового виховання: систематичне навчання, побудоване на основі принципів розвиваючого навчання, позакласна робота.

Способи формування пізнавального інтересу: визначення актуальності і новизни змісту навчального матеріалу; розкриття значущості знань; використання наочності; використання творів мистецтва і літератури; порівняння і аналогії; зацікавленість в навчанні, ефект парадоксальності; емоційність викладання; проблемність викладання; навчальні дискусії; пізнавальні ігри; застосування комп'ютерів.

Сухомлинський "Павлишська середня школа".

В центрі проблеми ставить задачу: навчити дітей мислити. У Павлишській середній школі були "уроки думки", на яких досягався зв'язок думки з її першоджерелом - оточуючим світом. У школі практикувались: написання маленьких творів, казок, складання математичних задач. Читання книжок називав засобом активної розумової діяльності. Закликав вчителів створювати проблемні ситуації, які вимагали від учнів самостійного вирішення навчальних задач. Навчання - найголовніший засіб розумового виховання.

Головна мета розумового виховання - розумовий розвиток. Розумове виховання означає постійне збагачення учнів усіма духовними цінностями суспільства; таке збагачення гармонійно поєднує навчально-виховний процес у школі і життя суспільства.

Найважливішим елементом розумового виховання є: продуктивна праця, дослідження, експеримент (при вивченні предметів природничого циклу), самостійне вивчення життєвих явищ, літературних джерел, літературно-творчі спроби (при вивченні гуманітарних предметів).

33. Мета, завдання, зміст, форми і методи естетичного виховання. Використання народних традицій у вихованні.

Естетичне виховання - це процес формування цілісного сприймання і правильного розуміння прекрасного в мистецтві та дійсності. Бажання та здатності змінювати навколишнє за законами краси. Основою, на якій здійснюється естетичне виховання є певний рівень художньо-естетичного освоєння дійсності.

Мета. Оволодіння естетичними знаннями, пробудження естетичних почуттів, пробудження естетичної дія-сті.

Завданням. Розвиток естет. відношення до дійсності; формув здібностей естетичного сприймання прекрасного (по відношенню до природи, мистецтва, дія-сті); Вих.. бажання вносити прекрасне, естетичне в особисте життя, навколишнє, побут.

Засоби. Музика, худ. мистецтво, літератур. спорт, кіно, театр, природа, фольклор.

Зміст. (шляхи естетичного вих). – 1) Урочна, навчальна діяльність: естетична культура вчителя.

§ Створ. естетичних ситуацій на уроках

§ Використ. творів мистецтва

§ оформлення класних кімнат

§ предмети гуманітарного циклу.

2) Навколишнє. побут в сімї, озелененя, засоби масової інформації.

3) Спец. організ. позаурочної діяльності. Факультативи.

Принципи, принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти, принцип комплексного підходу (різні види мистецтв поетапно взаємодіють), міжпредметні зв'язки, принцип творчої самодіяльності учнів, принцип естетизації всього дитячого життя

Шляхи та засоби естетичного виховання: 1. Естетичне виховання в процесі вивчення наук (кожен навчальний предмет дає можливість формувати в учнів естетичні почуття, погляди, переконання). 2. Естетичне виховання в праці (справжня краса людини виявляється в її праці). 3. Естетичне виховання через природу (природа - джерело прекрасного). 4. Естетичне виховання засобами мистецтва (художнє, музичне виховання, виховання засобами літератури, театру).

Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання - навчити людину жити за законами краси і благородства, формування у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя: природи, праці, громадської діяльності, особистої поведінки, мистецтва (виховання у сім'ї); родинне життя (мамина колискова пісня); природа, праця в ній; краса побуту, народний театр, танці, обряди.

34. Мета, зміст, форми, методика морального виховання. Проблеми морального виховання у Сухомлинського "Народження громадянина", "Серце віддаю дітям".

Етика – це філософська наука, об’єктом якої є мораль.

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності людини, які регулюють взаємовідносини людей з метою збереження певної соц. цілісності. Моральне виховання - це цілеспрямована діяльність по формуванню в учнів системи моральних почуттів, оцінок, відносин, що є керівництвом до дії.

Мета. Розкриває вимоги моралі та об’єктивно цілісний характер її змісту.

Завдання: залучення молоді до багатств народної культури; формування морального досвіду; формування моральної свідомості, почуттів і поведінки.

Зміст передбачає формування певних моральних відносин: до суспільства (виховання національної свідомості і самосвідомості, причетності до України, її народу); до людини (любов і повага до старших, до родини, любов до ближнього), до пращ (повага до праці, до людей праці); до природи, до екології (любов до рослин, тварин, розглядати природу як національне багатство); до себе (формування самосвідомості, совісті, чесності).

Форми, інформаційно-масові (лекції, дискусії, диспути, вечори); дійово-практичні (трудові бригади, акції милосердя); синтетичні (клуби, КВК, театри); індивідуальні (консультації, співбесіди).

Методи, репродуктивні; привчання і вправи; проблемно-ситуативні; стимулювання і гальмування.

Норми моральності – вимоги суспільства до поведінки людей в певних типових ситуаціях. Конкретизуються ці норми у

§ Моральних цінностях – Одна з форм виявлення моралі. Тобто ставлення суспільства до абсолютних, соц.,громадських цінностей.

§ Моральному ідеалі – вираження вимог суспільства до людей у вигляді конкретного образу морально-досконалої людини.

§ принципах – Одна з форм мор. свідомості, в якій найбільш узагальнено виражено мор. вимоги.

§ переконаннях – Пережиті та узагальнені моральні принципи та норми.

Шляхи мор. вих.

§ В сімї

§ засоби мас. ін форм

§ позашкільні заклали освіти

§ самоосвіта та самових.

Етапи морального вих.

1) інформаційно-просвітницький(тут вироб. мор. свідомість – суб’єктивно ідеальна форма суп. свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальне відношення і регулює мор. сторону діяльності)

2) Етап особистісного засвоєння – відбув вироблення та закріплення мор. умінь, навичок, звичок вчинків.

3) Етап формув. та закріплення стійких моральних почуттів, відносин, мотивів.(Тут формув. характер

4) Закріплення і постійний розвиток позитивних рис характеру. (самокритичність).

Сухомлинський "Серце віддаю дітям".

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини, задовго до того, як вона зможе усвідомити ту істину, що ідеал - вершина моральної культури людства. Саме в молодшому віці ми розкриваємо перед дітьми норми моральності, вчимо їх азбуки моралі.

Загальнолюдські норми моральності: 1. Ти живеш серед людей Кожен твій вчинок позначається на оточуючих людях. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре. 2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром. 3. Усі блага і радості життя створюються працею. Без праці не можна жити чесно. Навчання - твоя перша праця. 4. Будь добрим і чуйним до людей і допомагай слабким і беззахисним; товаришу в біді. Поважай та шануй батька і матір. 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти нього. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

Закономірності процесу морального виховання' формування будь-якої моральної якості необхідно розглядати комплексно; формування будь-якої моральної цінності вимагає тривалого педагогічного впливу як на свідомість учнів, так і на їх поведінку.

Морально зріла людина – особистість, яка здатна сама на себе впливати: сформовані мор. переконання, принципи, ціннісні орієнтації.

35. Система фізичного виховання, його завдання, зміст, форми, методи.

Фізичне виховання - це: правильний режим та харчування дитини, систематичне використання у вихованні природних факторів (повітря, сонце, вода); широке застосування різних методів загартування; фізична культура і спорт.

Лесгафт (1837 - 1909) - класик фізичного виховання дітей шкільного віку. Вбачав фізичне виховання як один з найважливіших засобів всебічного і гармонійного розвитку дитини Вчені і практики визначають, що фізичний розвиток має безпосередній зв'язок з розумовим.

Фізичні вправи мають свою послідовність, завдяки якій вони впливають й на розвиток здібностей, на формування характеру дитини.

Гармонійно розвинена особистість це ще і фізично здорова дитина.

В наш час спостерігаються тенденції зниження рівня фізичної підготовки. Лише 10-12% учнів є здоровими. 40% учнів і 50% студентів мають низький рівень фізичної підготовки. Кожен четвертий випускник серед хлопців - не призовник.

Дата добавления: 2015-04-24