Шахрайство

Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами та керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисно неправильній оцінці активів і методів їх списання, навмисному пропущенні або приховуванні результатних записів або документів, незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріальних цінностей, невідповідному відображенні записів в облікових регістрах.

Для визначення шахрайства аудитору необхідно:

- визначити мотиви шахрайства у клієнта;

- ознайомитись із персоналом, особливо з керівним, оцінити умови та порядок оплати його праці, наявність засобів (дорогих автомобілів, приміських котеджів тощо), вартість яких не відповідає одержаним доходам працівника;

- встановити наявність умов, що можуть сприяти можливості здійснення випадків шахрайства;

- виявити ознаки шахрайства шляхом виконання аналітичних процедур;

- провести суцільну та вибіркову перевірку об’єктів із найбільшим ризиком не виявлення порушень.

Існують певні ознаки, що свідчать про можливості здійснення шахрайства на підприємстві. Основними з них є:

- наявність несанкціонованих операцій;

- відсутність первинних документів, облікових регістрів, договірної документації тощо;

- необґрунтоване коливання цін за один і той самий звітний період;

- наявність надмірних повернень реалізованих товарів, анульованих (недійсних) продажів, безнадійних боргів та встановлення необґрунтованих фактів нестач запасів;

- агресивна реакція керівництва на проведення аудиторської перевірки;

- наявність значних матеріальних винагороджень, що пов’язані з досягненням запланованого рівня прибутку або продажу;

- керівництво підприємства та інші співробітники уникають запитань і не хочуть (не можуть) надати документи, що їх вимагає аудитор для перевірки;

- зосередження влади в руках одного або невеликої групи менеджерів.

Шахрайство, в контексті проведення аудиту, означає шахрайські дії, що призводять до викривлення фінансової звітності. З ним пов’язано два види викривлень:

— викривлення, що виникають у результаті шахрайства при складанні фінансової звітності. Як правило, здійснюється керівництвом підприємства;

— викривлення в результаті незаконного привласнення або використання активів. Як правило, здійснюється працівниками підприємства поза інтересами компанії

51. Помилка у фінансовій звітності.

Помилка — це ненавмисне викривлення фінансової звітності.

МСА 240 (Відповідальність аудитора за рогляд шахрайства та помилок під час аудиторських перевірок фінансових звітів) визначає, що обман і помилка можуть виникнути внаслідок тих самих дій, які розрізняються лише за єдиним критерієм – наміром їх виконання. У МСА виділяють такі дії, які належать до помилки: математичні помилки або похибки, упущення фактів або їх неправильна інтерпретація, неправильне застосування облікової політики.

Основними причинами викривлень фінансової звітності є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлен­ня до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Помилки виникають з причин припущення арифметич­ної чи граматичної помилки в записах облікових даних або випад­кового пропуску записів господарських операцій чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту.

Відхилення у ФЗ: від чинного законодавства, від нормат актів, в наслідок недотримання тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку, невідповідність фактичної наявності активів, зобов’язань, капіталу обліковим даним

52. Внутрішній аудит

Внутрішній аудит — сукупність процедур щодо перевірки відповідності фактичного стану об’єкта аудиту нормативному. Мета і завдання внутрішнього аудиту полягає в забезпеченні збереження власності, економному використанні матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, виконанні завдань, нормативів, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності тощо. Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів підприємства. Замовником внутрішнього аудиту є керівництво підприємства.

Основне завдання внутрішнього аудиту — забезпечити ефективність

функціонування всіх підрозділів підприємства на всіх рівнях управління,

також захистити законні майнові інтереси підприємства та його власників.

Внутрішній аудит вирішує наступні завдання:

-визначає систему контролю за активами, зобов’язаннями і власним капіталом підприємства;

-перевіряє відповідність цієї системи політиці підприємства;

-виконує експертну оцінку фінансово-господарських операцій;

-аналізує ситуації ризику тощо.

Об’єктами внутрішнього аудиту можуть бути: організація та ведення бухгалтерського обліку;достовірність складання i надання звітності;стан використання i збереження майна;забезпеченість фірми власними коштами;фінансова стiйкiсть підприємства;платоспроможність;система управління підприємством;якість роботи економічних i технічних служб;оподаткування i виконавча дисципліна;планування i стан внутрішньогосподарського контролю;нормування i стимулювання;організація i технологія виробництва;процеси господарської діяльності тощо;

Для належного виконання покладених на службу внутрішнього аудиту завдань і функцій необхідно керуватися такими принципами:

-незалежність: служба внутрішнього аудиту має бути незалежною від діяльності підрозділів, які вона перевіряє;

-професійна майстерність: аудиторські перевірки мають бути виконані на високому професійному рівні;

-доказовість: висновки аудитора повинні базуватися на основі документальних підтверджень здійснення того чи іншого господарського факту;

-чіткий вираз думки: аудиторський висновок має бути максимально точним і стислим.

Результати внутрішнього аудиту мають знайти відображення в аудиторському висновку, де викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, а також невикористані резерви.

Важливим засобом створення ефективної системи внутрішнього контролю на підприємстві є підтримка взаємовідносин та обмін інформацією між зовнішніми і внутрішніми аудиторами.

53 Обов’язковий та ініціативний аудит: причини проведення

Аудит фінансової звітності поділяється на ініціативний та обов’язковий.

Ініціативний аудит – це вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту ФЗ яке аудитор отримує з власної ініціативи замовника.

Обов’язковий аудит – це завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту ФЗ, яке аудитор отримує від замовника у випадках передбаченим чинним законодавством.

У відповідності до статті 8 ЗУ «Про аудиторську діяльність», проведення аудиту є обов’язковим для:

- Підтвердження достовірності і повноти річної фінансової звітності у тому числі публічних акціонерних товариств(також і закритих), підприємств емітентів цінних паперів, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ, а також інших субєктів господарювання, які зобов’язані оприлюднювати ФЗ.

- Для перевірки Фін стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих ВАТ (крім засновників фіз..осіб), страхових та холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, дочірніх товариств та інших фіз…посередників.

- Емітентів цінних паперів, при одержані ліцензії на здійснення проф..фіяльності на ринку цінних паперів.

54. Завдання аудиту фінансової звітності

Завданням аудиту ФЗ є перевірка її відповідності критеріям:

1) Реальності(фактичної наявності або реальності залишку, реальності надходження або вибуття)

2) Визнання(очікування збільшення або зменшення майбутньої економічної вигоди, а також достовірної оцінки)

3) Ознаки власності(поділ на чужі і свої)

4) Відповідність місця і часу

5) Суттєвості за умов встановлення відхилень

Завданнями аудиту ФЗ в розрізі об’єктів обліку є:

· Перевірка основних засобів

· Перевірка нематеріальних активів

· Фін. Інвестицій за критеріями реальності, визнання, власності і суттєвості

· Перевірка запасів, в тому числі й товарів, а також дебіторської заборгованості за критеріями реальності, визнання, власності та суттєвості

· Перевірка незавершеного виробництва за критеріями реальності, визнання, відповідності періоду і суттєвості

· Перевірка грошових коштів за критеріями реальності та суттєвості

· Перевірка довгострокової заборгованості та кредитів за критеріями визнання, власності та суттєвості

· Перевірка кредиторської заборгованості за критеріями реальності, визнання, власності та суттєвості

· Перевірка власного капіталу та прибутку за кр. Реальності та власності

· Перевірка доходів і витрат за усіма критеріями

Дата добавления: 2015-04-24