Понятгя соціально-культурної сфери

Соціальна політика держави - це цілеспрямована діяльність відповідних державних органів по управлінню соціально-культурною сферою суспільства - утворенням, наукою, культурою, охороною здоров'я, соціальним забезпеченням, фізкультурою, спортом і туризмом, спрямована на максимальне забезпечення його потреб, підвищення благоустрою народу й дотримання основних принципів соціальної справедливості.

Соціально-культурна діяльність Української держави - складна й багатогранна сфера громадського життя. До основних функцій державного управління соціально-культурною сферою відносять: створення сприятливих умов для відтворення населення країни; збереження здоров'я й працездатності населення; організацію професійної підготовки кадрів для народного господарства; зміцнення родини й турботу про підростаюче покоління; збереження й збільшення культурного надбання; організацію відпочинку, дозвілля населення; створення сприятливих умов для заняття наукою, туризмом, спортом і т.п.

Характерною рисою соціально-культурної сфери є те, що вона зв'язана не тільки з матеріальними цінностями, але й у значній мірі з духовними потребами громадян. Законодавство в цій сфері покликано забезпечити естетичне й моральне виховання людини, його навчання, охорону здоров'я, задоволення соціально-культурних потреб. Спільність галузей законодавства в сфері соціально-культурного будівництва проявляється в єдності мети, принципів, методів правового регулювання, у єдиній їхній службовій ролі в суспільстві.

У структурно-функціональному плані соціально-культурне будівництво можна охарактеризувати як систему, що поєднує в собі різні напрямки державної діяльності. Це - діяльність щодо збереження й зміцнення здоров'я людей, задоволення їх інтелектуальних, естетичних і інших духовних потреб, їхній соціальний захист, формування особистості, її навчання й виховання, підготовка й перепідготовка кадрів для різних сфер економіки й т.п.

В організаційно-правовому аспекті різняться галузі (підгалузі) управління соціально-культурною діяльністю: загальною середньою освітою, вищим утворенням, професійно-технічним утворенням; мистецтвом і культурно-просвітньою роботою, кінематографією, телебаченням і радіомовленням; видавничою справою, поліграфією й книжковою торгівлею; охороною здоров'я, фізичною культурою й спортом, туризмом, соціальним захистом населення.

Зміст державного управління розвитком у соціально-культурній сфері полягає в регулюванні за допомогою адміністративно-правових важелів соціально важливими процесами в цій сфері.

Дата добавления: 2015-05-10