Методи виховання,їх х-тика

Методи вих-ня — це способи впливу вчителів на учнів, шляхи пед-но доцільної організації їхнього життя з метою прищеплення виховуваним рис нової людини. Методи залежать від мети та змісту виховання. МВ спрямовані на формування й удосконалення особистості, тому врахування рівня розвитку вихованців — важлива умова ефектив. викор-ня методів виховання, що залежать також від рівня зрілості колективу.

Використання того чи того методу виховання залежить і від конкретної пед.. ситуації. Цікаві думки про методику постановки вимог висловивМакаренко: він не рекомендував ставити вимоги в тому разі, якщо вихователь не впевнений, що вихованці їх виконають.Виховання х-зується всебічністю змісту та різноманітністю методів. Методика виховання, за влучним зауваженнямМакаренка, не терпить стереотипних рішень і навіть доброго шаблону.Клас-я МВ важлива у тому відношенні, що дає змогу яскравіше підкреслити специфічність того чи того методу, точніше визначити його призначення у вих. процесі.МВподілял. на дві осн. групи:

методи формування сусп. поведінки й організації д-ті школярів — приучування та вправи, наприклад гра, доручення, змагання.методи формув-ня свідомості — бесіди, диспути, лекції, обговорення матеріалів преси, літ-них творів, кінофільмів.У вих.-му процесі методи формування свідомості та організації д-ті виступають у поєднанні. Привчання і вправи.

Метод навчання передбачає певну, до деталей продуману організацію життя учнів, їхньої праці, відпочинку та залучення школярів до виконання норм і правил, щоб сформувати звичні норми поведінки.Привчання особливо в початкових класах розпочинається показу взірця поведінки самим учителем, через демонстрування картин, читання яскравого оповідання.Важливе місце у вихованні посідають різні вправи. Вони як - найбезпосередніше пов’язані з привчанням. У навч-й роботі вправи викор-ть, щоб сформувати в учнів уміння і навички. У деяких випадках вправи у вихованні виконують ту саму роль. Гра.За влучним висловом Макаренка, гра для дитини має «те саме значення, яке в Дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі». Чим менші діти, тим більше значення в їхній діяльності має гра. Доручення. З перших днів навчання учитель намагається залучити дітей у різноманітну діяльність колективу, даючи доручення. 3а своїм характером доручення можуть бути епізодичними і постійними. Основна ф-ція доручень — забезпечити набування дітьми досвіду виконання громадських обов’язків.Змагання. Змагання сприяє розвиткові творчих сил і підвищенню активності учнів у різних видах діяльності (праці, громадській роботі) і передбачає рівняння на передових допомогу відсталим і на цій основі досягнення колективом вищих показників у своїй роботі.

Методи заохочення і покарання давно використовуються у виховній практиці.

Основні методи виховання спрямовані на те, щоб створити нове у вихованні. Заохочення і покарання виступають як регулятор тих дій, які здійснюються за доп. Осн. МВ. До заохочень і покарань вдаються у тих випадках, коли треба посилити позитивні мотиви або, навпаки, загальмувати негативні. Тому до використання заохочення і покарання вдаються не завжди.

41.Ст-ма професійного самовизначення в ЗОШ.Допрофесійна підготовка.

Професійна орієнтація в наші дні стає важливим фактором, що сприяє ефективному використанню трудових ресурсів, вона покликана виконувати роль важливого засобу відтворення кваліфікованих працівників для народного господарства.Під професійною орієнтацією розуміється науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на що навчаються й працевлаштовуються осіби, що сприяє своєчасному залученню їх у суспільне виробництво, раціональному розміщенню, ефективному використанню й закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки й обліку схильностей, здатностей й інших індивідуальних якостей людини.Організація профорієнтації, скл. з д-ох взаємозалежних етапів: профінформації, профконсультації, профвідбору й профадаптації. Профінформація покликана забезпечити постійне й планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, що вчаться, їхніх викладачів і батьків, організацію професійної пропаганди провідних і масових професій, установлення й зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств, професійно-технічних училищ і загальноосвітніх шкіл.Інф-я, важлива для оптимального вибору професії, містить у собі відомості:- про світ професій і вимоги, які вони пред'являють до людини;- про потребі суспільства в кадрах;- про особисті якості людини, істотні для самовизначення;- про систему навчальних закладів (шляхах одержання професії).

Ці 4групи відомостей тісно зв'язані між собою - з ними знайомляться школярі в процесі професійної освіти.Завданнями профконсультації є надання допомоги молоді в оцінці своїх здібностей до різних видів трудової діяльності в сфері суспільного виробництва, видача конкретних рекомендацій про вибір професії й можливих шляхів оволодіння нею (навчання у вузах; технікумах, профтехучилищах, підготовка в міжшкільних учбово-виробничих комбінатах або безпосередньо на виробництві). Профконсультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, що складаються з штату різних підрозділів по профорієнтації молоді. Консультація проводиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психофізіологічних і психологічних досліджень.Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дозволяє знайти більш конкретні форми, бачити етапи цієї роботи, зробити її більше ефективної й цілеспрямованої.В концепції допрофесійної педагогічної підготовки школярів профорієнтаційна функція розглядається як цільова. Особливу увагу приділено співвідношенню професійних здібностей і педагогічної спрямованості старшокласників. Відповідно до цього виділені групи школярів, визначені основні напрямки роботи з ними. Стрижневою ідеєю концепції допрофесійної педагогічної підготовки школярів є положення про можливість і доцільність формування педагогічної культури школярів. Виявлена структура цієї якості і критерії визначення рівня його розвитку. До останніх відносяться когнітивний, ціннісно-емоційний, поведінковий і особистісно-результативний критерії. Допрофесійна педагогічна підготовка школярів не тільки орієнтує їх на далекі перспективи (професія, сім'я), але може бути затребувана вже сьогодні як самими школярами, так і освітнім установою. Ця підготовка може стати дієвим, стимулюючим компонентом виховних систем освітніх установ.

Дата добавления: 2015-05-08