Етногенез та матеріальна культура населення Фіджі та Океанії

Індійські мовні групи Центральної Америки

Германська група народів

Духовна культура народів Меланезії

Релігійні вірування меланезійців складні й різноманітні. У них зустрічалися пережитки тотемізму та розвинуті форми анімізму і магії. Тотемізм відігравав обмежену роль і зберігався лише у зовнішньому поділі племен на екзогамні фратрії, що мали тотемічні назви. Основою всіх релегійних магічно-анімістичних уявлень меланезійців на час приходу європейців була віра в ману — невидиму священну і таємну надприродну силу, що проявляється у щоденних справах і вчинках людини. Сильний розвиток магічно-анімістичних вірувань, обрядів і

ритуалів спричинив розквіт шаманізму, в якому виділялися шамани вузької спеціалізації: знахарі, викликальники духів, ворожбити, провидці, охоронці святилищ і т.ін. Це свідчить, що на окремих островах (Фіджі, Нової Каледонії) почало формуватися

жрецтво.

Меланезійці належать до етносів з розвинутим народним мистецтвом.

Найповніше художні смаки проявлялися в образотворчому мистецтві, яке набрало виразного ужитково-декоративного характеру. Різьбою вони покривали практично всі речі щоденного вжитку, предмети культу, атрибути влади і т.п. Дуже поширене в них нанесення орнаменту природними барвниками на начинні, одязі, оздобах, масках, предметах культу, людському тілі і т.п. Меланезійці створювали також людську скульптуру, скульптури божеств і героїв з дерева і вапняку, скульптурні

маски і т.п.

Германська група. Народи: німці, австрійці, германошвейцарці, лихтенштейнці, ельзасці, люксембуржці, фламандці, голландці, фризи, африканери, євреї Європи й Америки, англійці, шотландці, шотландо-ірландці, англо-африканці, англо-австралійці, англо-новозеландці, англо-канадці, англо-американці США, багамці, ямайці, гренадці, барбадосці, тринидадці, белизці, гайанці-креолы, суринамці-креолы, шведи, норвежці, ісландці, фарерці, датчани.

Найчисленні-шими з індіанських етносів цих територій є навахи, атапаски,

апачі, тлинкіти, хайди, алгокіни, крі, селиші, оджібвеї, монта-

ньє, наскапи, сиксіки, чіппеваї, вакаші, сіу, чіроки, кріки, ірокези,

дакоти, кеди, оседжі, майї, хаустеки, покомчі, цельтали,

чонтали, цимшіани, пополуки, хакальтеки, успантеки, агуака-

теки, сахантини, ацтеки (науа), сапотеки, отомі, міштеки, маса-

теки, чібчі, муїски, мискіто та ін

Тут племена поєднували в собі як етнічні, так і соціально-

політичні риси і ознаки. Етнічні риси проявлялись у наявності

племінної території, власного етноніма і діалекту, в комплексі

племінних культурно-побутових традицій. Соціально-політич-

ні риси проявлялись у наявності міцної, добре організованої племінної

організації з племінною радою, спадковим чи виборним

вождем з чітко означеними владними ознаками. Такі племена

між собою воювали, укладали мир, торгували в прикордонній

смузі. На о. Нової Каледонії налічувалося від 40 до 50 таких племен,

а фіджійські племена європейці безпідставно називали навіть

державами. На острові Віту-Леву (арх. Фіджі) склалася певна

подоба ранньодержавного утворення, що європейцям було відоме

як королівство Мбау. Суспільство цього ранньодержавного

утворення мало виражений кастовий поділ і складалося з населення

панівного племені (ядра), чужорідних — вільних, але вже

адаптованих панівним племенем, добровільно приєднаних, насильно

підкорених і рабів.

Дата добавления: 2015-05-08