Форми цензури в ЗМІ

Вузьке і широке розуміння цензури в ЗМІ. Слово цензура нині вживається у вузькому (як офіційна суспільна інстититуція) і широкому сенсі -- як будь-які обмеження, які накладаються на авторське волевиявлення. Цензура в найширшому розумінні слова існує на всіх щаблях суспільства та масової комунікації. Власне процес масової комунікації нерозривно пов'язаний з оцінюванням матеріалів, які надходять, з відкиданням одних та схваленням інших. Тобто сенс здобувається завдяки цензуруванню нонсенсу. До такого розуміння цензури великою мірою долучилися концепції соціальних конструктивістів (M. Foucault в епістемології, M. Polanyi у філософії науки). Погоджуючись з тим фактом, що цензура часто була перешкодою на шляху знання, вони акцентували на тому, що цензурування з його намаганням провести межу між добром і злом, між істиною і фальшю є важливою складовою процесу формування нових знань. Разом з тим мусимо виразно усвідомлювати, шо такого роду міркування використовуються для виправдання цензури навіть там, де насправді вона застосовується лише для захисту конретних політичних інтересів правлячої верхівки. Зрештою, демагогічних оправдань застосування цензури більше, ніж достатньо.

Як зауважує автор одного з популярних веб-сайтів, головна мотивація є патерналістською: "Ви не можете дати собі раду з цією інформацією, вона вас поневолить. Тому, заради вашого ж таки блага, ми вбережемо вас від цієї інформації". Варіант: "Ми (ти і я), звісно, маємо від цього внутрішній захист. Але ті бідні неосвічені маси не дадуть собі ради. Тому заради них і країни в цілому ми заборонемо це" (williams.com/books/ain/307.htm).Такі міркування справді сприймаються в демократичному суспільстві як демамогічні. Проте, з іншого боку, хіба намагання вберегти психіку від певної інформації цілком позбавлене сенсу?

Три рівні фільтрації. Рівень особистості (тут йдеться про свідому самоцензуру або неусвідомлені обмеження, які зумовлені особливостями виховання і світоглядної культури автора),

рівень організації; зовнішні чинники. Джон Мільтон - один з найвидатніших виразників ідеї вільної преси. У своїй "Ареопагітиці" (1644 р.) він критикував пуританську цензуру, практику ліцензування й виступив з ідеями вільного ринку ідей та саморегульованого процесу пошуку істини.

Людина у філософії лібералізму - унікальна особистіть, розумна, мисляча істота, вона здатна збагнути і обладнати світ довкола себе так, щоб досягнути щастя і доброботу. У цьому головна відмінність з філософією авторитарною. Людина є найвищою вартістю. Держава - усього лиш корисний і необхідний інструмент.

Цензура в ЗМІ - це будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, власника, редактора або іншого працівника засобу масової інформації, узгоджувати певну інформацію перед її оприлюдненням, заборона її поширювати чи перешкоджання її тиражуванню і розповсюдженню в будь-який інший спосіб.

Мільтон (Аеропагітика) – цензура усуваючи вільний ринок ідей та їх природну конкуренцію спричиняє суспільну стагнацію. Різновиди обмежень: політичні та етичні. Внутрішня цензура – ще одне поняття цензури. Шолохов «ми пишемо за велінням наших сердець, а наші серця належать партії.

Цензура може бути запобіжною (судова заборона публікацій) або каральною(вилучення книги з продажу, якщо характер інформації в ній визнаний дифамацій ним), залежно від того, застосовується вона до чи після оприлюднення висловлювань.

Дата добавления: 2015-05-08