Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм

Дія цивільних законів в часі, просторі та за колом осіб

Закони України, інші акти ВРУ, акти Президента, Кабінету Міністрів не пізніш як у 15 строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України"; "Відомості Верховної Ради України"; газета "Урядовий кур'єр".

Дія актів цивільного законодавства у часі. Пряма дія - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, з моменту набрання ним чинності. Недопустимість зворотної дії - крім випадків, коли пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Дія цивільного законодавства у просторі - цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Акти цивільного законодавства поширюються на усіх учасників цивільних відносин, що знаходяться на території України. Відповідно до ст.. 2 Цивільного кодексу учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, держава Україна, АРК, територіальні громади, інші суб’єкти публічного права. У випадках передбачених договором або законом акти цивільного законодавства України можуть поширюватися на іноземні держави

Тлучачення норм цивільного законодавства - встановлення і з’ясування їх змісту (сенсу) шляхом усунення виявлених в них неясностей. Неясності можуть виникнути в силу неоднозначності формулювання норми права, її лаконічності, неадекватного відображення в нормі права об’єктивних чинників що впливають на формування даного правовідношення, відставанням норм права від потреб практики, допущених при прийнятті нормативного акту неузгодженостей із іншими нормативними актами, тощо.

В науці права прийнято розрізняти тлумачення за його суб’єктом: легальне, судове і наукове (доктринальне) тлумачення; способу: граматичне, логічне, систематичне, історичне; обсягу: буквальне, обмежене і розширене,

Суб’єктами тлумачення норм цивільного законодавства можуть бути органи, що прийняли відповідний акт, суди загальної юрисдикції, господарські суди, правознавці – вчені і практики, правоохоронні органи, а також інші особи, що застосовують норми права.

При застосуванні норм цивільного законодавства внаслідок відставання нормотворчості від потреб практики виникають прогалини, тобто відсутні норми, які безпосередньо вказують на гіпотезу чи диспозицію стосовно конкретних суспільних відносин. Ці прогалини заповнюються шляхом застосування аналогії закону и аналогії права.

Аналогія закону - (ч.1 ст. 8 ЦК) якщо цивільні відносини не врегульовані кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за містом цивільні відносини.

Аналогія закону має місце, якщо: 1)відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; 2)ці відносини не регулюються якимись конкретними нормами права; 3)є закон, який регулює схожі відносини і який може бути застосований за аналогією, вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише покластися на конкретну норму закону, а й обґрунтувати, чому він вважає за можливе її застосувати.

Аналогія права - (ч.2 ст. 8 ЦК) у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства. При використанні аналогії права необхідно визначити, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим.

Дата добавления: 2015-05-10