Прокурор. 2 страница

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року. // Хрестоматія з курсу «Кримінально-виконавче право» / Упор. Іваньков І.В. – Донецьк: “Донецький меморіал”, 2000. – С. 8-20

Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. — К.: Українсько-Американське бюро в справах захисту прав людини, 1996. — С. 47-62.

Основні принципи поводження з в'язнями / Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / упор. Т.Яблонської.— К.: Сфера, 1999. — С. 188-191.

Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій.— К.: Українсько-Американське бюро в справах захисту прав людини, 1996. — С. 71-82.

Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме / Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / упор. Т.Яблонської.— К.: Сфера, 1999. — С. 31-37.

Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове дослідження): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / А.Х. Степанюк / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 34 с.

Допоміжна

Уголовно-исполнительный кодекс Российской Федерации. – М.: Ассоциация авторов и изданий «ТАНДЕМ». Издательство «ЭКМОС», 2002. – 96с.

Кримінальні кодекси України 2001 та 1960 років: порівняльні таблиці / Упорядники: Є.В. Фесенко, Я.Є. Фесенко. – К.: Істина, 2001. – 272 с.

Добровільна відмова при співучасті: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ю.В. Гродецький / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 20 с. — укp.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням за кримінальним правом України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.О. Книженко / Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 19 с.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.О. Житний / Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 20 с.

Зворотна дія кримінального закону в часі: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ю.А. Пономаренко / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 20 с.

Алферов Ю.А., Петков В.П., Соловьев В.П. Социальная адаптация освобождаемых из мест лишения свободы: Учебное пособие. - Домодедово: РИПК работников МВД РФ, 1992, - 70 с.

Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 року N 264/94-ВР // Відомості Верховної Ради – 1994. – №52 - Ст. 455.

Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16 вересня 1997 року N 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради – 1997. - N 46 - Ст. 292.

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 року N 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради – 1995. - N 34 - Ст. 266.

Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України від 23 червня 2005 року N 2713-IV // Відомості Верховної Ради – 2005 - N 30 - Ст.409

Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України: Закон України від 6 лютого 2003 року № 487-IV. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 20.— Ст.151.

Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII // Відомості Верховної Ради – 1992 - N 48 - Ст.650

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради України.— 1991.— №4.— Ст. 20

Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року N 2460-XII // Відомості Верховної Ради – 1992 - N 34 - Ст.504

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року N 2135-XII // Відомості Верховної Ради – 1992. - N 22 - Ст.303

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України 30 червня 1993 року N 3341-XII. // Відомості Верховної Ради – 1993 - N 35 - Ст.358

Про попереднє ув'язнення: Закон України від 30 червня 1993 року № 3352-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1993.— № 35.— Ст.360.

Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР // Відомості Верховної Ради – 1996. - N 39 - Ст. 181

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 року N 987-XII // Відомості Верховної Ради – 1991. - N 25 - Ст.283

Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 10 липня 2003 року N 1104-IV // Відомості Верховної Ради – 2004 - N 6 - Ст.39

Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня 2001 року N 2558-III // Відомості Верховної Ради – 2001. - N 42 - Ст.213

Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ: Указ Президента України від 12 березня 1999 року № 248.

Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 31 серпня 2000 року № 1370

Про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань: Указ Президента України від 31 липня 1998 року №827

Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року № 1572.

Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань: Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 344.

Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року №1378

Основні напрями реформи кримінально-виконавчої системи України: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 1991 року №88.

Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2005 року №356

Про додаткові заходи щодо фінансування видатків на утримання кримінально-виконавчої системи: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1999 року № 1303.

Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 року № 653.

Про невідкладні заходи щодо залучення до праці осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 року № 454.

Про особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні" до підприємств установ виконання покарань і лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту з питань виконання покарань: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. N 352

Про першочергові заходи щодо забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи та державну підтримку її подальшого реформування: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 року № 73.

Про поліпшення діяльності установ кримінально-виконавчої системи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року №446.

Програма подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002-2005 роки: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002р. №167.

Програма приведення умов тримання засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а також осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях у відповідності з міжнародними стандартами: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1994 року № 1.

Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 р. N 1494

Міжвідомчі та відомчі акти органів виконавчої влади України

Інструкція про взаємодію кримінально-виконавчих установ з підрозділами пожежної охорони: затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 27 квітня 2000 р. №77.

Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні: введена в дію наказом Державного митного комітету України N 181 від 20.06.1995

Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04 листопада 2003року N 1303/203

Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі: затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 N 261.

Положення про відділення соціально-психологічної служби установи виконання покарань: затверджене наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 року № 33

Положення про відомчу пожежну охорону: затверджене наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 27.04.2000 р-№76

Положення про інспекцію пожежної безпеки Державного департаменту України з питань виконання покарань: затверджене наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 27.04.2000 р. № 74

Положення про порядок реалізації у виправних та виховних колоніях програм диференційованого виховного впливу на засуджених до позбавлення волі: затверджене наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17.06.2004 року № 116

Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12. 2003 № 275

Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: спільна інструкція Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України, Національної гвардії України, Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/2-90-442 від 10.08.94

Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12 грудня 2003 № 250 /1562/342

Про порядок передачі оперативної інформації: Наказ Державного митного комітету України N 80 від 21.04.92

Про типові штати та штатні нормативи установ кримінально-виконавчої системи України: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 травня 1999 року №50.

Інформаційний бюлетень № 1. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи України.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 1998.— 110 с.

Інформаційний бюлетень № 2. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у 1998 році.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 1999.— 83 с.

Інформаційний бюлетень № 3. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у І півріччі 1999 року.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 1999.— 77 с.

Інформаційний бюлетень № 4. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у 1999 році.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 2000.— 84 с.

Інформаційний бюлетень № 5. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань України у І півріччі 2000 року.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 2000.— 57 с.

Інформаційний бюлетень № 6. Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань у 2001 році.— К: Державний департамент України з питань виконання покарань, 2002.— 109 с.

Информационный бюллетень № 8. Оперативно-служебная и производственно-хозяйственная деятельность учреждений уголовно-исполнительной системы за 1992 год.— К.: ГУИН МВД Украины, 1992.— 83 с.

Информационный бюллетень № 10. Оперативно-служебная и производственно-хозяйственная деятельность учреждений уголовно-исполнительной системы за 1993 год.— К.: ГУИН МВД Украины, 1993.— 88 с.

Інформаційний бюлетень № 15. Оперативно-службова і виробничо-господарська діяльність установ кримінально-виконавчої системи у І півріччі 1995 року.— К: Головне управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, 1995.— 74 с.

Договір між Державним департаментом України з питань виконання покарань та Дирекцією з питань розвитку і співробітництва Швейцарії стосовно фінансового та технічного співробітництва за проектом “Установа-модель в Білій Церкві". Берн, 11 липня 2001. // Інфодиск. “Законодавство України”

Прокурор — суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст, 121 Конституції України покладаються:
- представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках;
- нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, дізнання та оперативно-розшукової юрисдикції;
- підтримання державного обвинувачення в суді;
в нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов'язаних з обмеженням свободи громадян,
Представництво прокурором інтересів громадян чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів держави та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, у разі неспроможності ними самостійно їх захищати, Частково функція представництва може здійснюватись і в стадії досудового розслідування.
Формами представництва є: звернення до суду з позовними заявами, участь, у судовому розгляді справи і використання при цьому своїх повноважень обвинувача та представника, внесення апеляційного та касаційного подання на судові рішення або заяви про перегляд справи в порядку виключного провадження за ново-виявленими обставинами,
Письмові вказівки прокурора органам дізнання та досудового слідства є обов'язковими для виконання. Оскарження отриманих вказівок вищому прокурору не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст, 114 КПК України.
Прокурор підлягає відводу за тими самими підставами, що й суддя, Проте, якщо прокурор брав участь у проведенні досудового слідства у справі, підтримував обвинувачення в суді або робив висновок при розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.
Відвід, заявлений прокурору при розгляді справи в суді, розв'язується судом, а при розслідуванні справи — вищим прокурором.

11. Слідчий.

Слідчий —, уповноважений провадити досудове слідство. Досудове слідство у кримінальних справах провадиться слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими податкової міліції, слідчими органів Служби безпеки України.

Слідчими органів Служби безпеки України провадиться розслідування злочинів проти основ національної безпеки.

Слідчі прокуратури розслідують справи про найбільш тяжкі злочини проти життя, прав і свобод людини, проти правосуддя, встановленого порядку несення військової служби, про злочини у сфері службової діяльності, бандитизм та деякі інші злочини, визначені в ст. 112 КПК України, Слідчим прокуратури виходячи із суб'єкта злочину підслідні справи про злочини:
• вчинені службовими особами, які займають особливо
відповідальне становище, відповідно до частини першої
статті 9 Закону України "Про державну службу" та особа
ми, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад;
• вчинені працівниками правоохоронних органів.

Слідчі органів внутрішніх справ розслідують справи про злочини проти власності та в сфері господарської діяльності, злочини проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки.

Слідчі податкової міліції розслідують справи про злочини проти податкової, а з певній мірі і валютної та фінансової системи держави.

Незалежно від відомчої належності всі слідчі мають під час розслідування у кримінальній справі однакові процесуальні права та обов'язки, проводять розслідування в одному і тому самому процесуальному порядку.
Слідчий зобов'язаний у кожному випадку виявлення ознак злочину порушити справу та прийняти її до свого провадження, провести об'єктивне розслідування та вжити заходів до розкриття злочину, встановлення об'єктивної істини, захисту прав та законних інтересів громадян, відшкодування заподіяної злочином шкоди, виявлення й усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, забезпечення правильного застосування закону.
Слідчий вправі самостійно провадити всі слідчі та інші передбачені законом процесуальні дії в межах своєї компетенції.

Для реалізації своїх прав та обов'язків слідчий має широкі процесуальні повноваження.
Під час провадження досудового слідства всі рішення про напрям слідства та проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли щодо цього законом передбачено рішення суду чи отримання санкції прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення.

Слідчий не може брати участі у розслідуванні справи та підлягає відводу в таких випадках:
1) якщо він є потерпілим, свідком, цивільним позивачем,цивільним відповідачем або родичем будь-кого з них, а також родичем обвинуваченого;
2) якщо він брав участь у спразі як експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або був представником інтересів потерпілого,цивільного позивача або цивільного відповідача;
3) якщо він або його родичі заінтересовані в результатах справи;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви в його об'єктивності.
За наявності вказаних підстав для відводу слідчий повинен заявити самовідвід, За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід обвинуваченим, захисником, а також потерпшим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками. Питання про відвід розв'язується прокурором протягом двадцяти чотирьох годин.
Чинне кримінальне законодавство передбачає кримінальну відповідальність за втручання в діяльність слідчого з метою перешкодити виконанню ним своїх функцій.

12. Орган дізнання і дізнавач як учасники кримінального процесу, співвідношення їх повноважень.

Органи дізнання — це органи, уповноважені кримінально-процесуальним законом порушувати та розслідувати кримінальні справи у зв'язку з інформацією, що надійшла про вчинення злочину, та відсутністю можливості у слідчого приступити до провадження слідства.

Сутність дізнання полягає в доказуванні, здійснюваному невідкладно після отримання повідомлення про злочин чи при безпосередньому його виявленні (збиранні, закріпленні, дослідженні та перевірці доказів), а також в попередженні злочинів та запобіганні продовженню злочинних дій та спроб підозрюваних протидіяти встановленню істини.
Органи дізнання — це державні органи і посадові особи оперативно-розшукової чи адміністративної юрисдикції, які наділені правом провадження кримінально-процесуальних дій за відсутності можливості їх проваджувати слідчим, виконують процесуальну функцію розслідування, забезпечуючи виконання завдань кримінального процесу і досягнення мети правосуддя.

Органами дізнання є: міліція; податкова міліція; органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх відання; командири військових частин, з'єднань, керівники військових установ та Військова служба правопорядку у Збройних силах України — щодо злочинів, які вчинені військовослужбовцями та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних сил України під час виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах; митні органи — у справах про контрабанду; керівники кримінально-виконавчих установ, слідчих ізоляторів, лікувальних та трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні вказаних установ; органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі та порушення протипожежних правил; органи прикордонної охорони -у справах про порушення державного кордону; каштани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Дата добавления: 2015-05-10