Організаційно структурний монополізм його виникнення та основні форми

Сутність і витоки монополізму. Недосконала монополістична конкуренція.

Кожний господарюючий суб'єкт в будь-якій галузі ринкової економіки прагне до одержання якомога більшого прибутку. Це зумовлюється його статусом приватного власника. Неодмінною умовою одержання такого прибутку може бути лише єдиноосібно опанування кращих
умов господарювання та їх захист комерційної тайни. Отже, кожний господарюючий суб'єкт в ринковій економіці прагне бути монополістом. Монополізм – це своєрідна економічна атмосфера; це тенденція у об'єктивному прагненні кожного господарюючого суб'єкта до єдино осібного володіння кращими умовами вир-ва і збуту відповідної товарної продукції Прагнення всіх господарюючих суб'єктів стати монополістами зштовхуються на ринку. Між ними виникає суперництво, тобто конкурентна боротьба навколо кращих умов господарювання. Тільки переможці в такій боротьбі можуть стати монополістами. Отже, монополізм породжує конкуренцію, а конкуренція породжує монополізм. Недосконала монополістична конкуренція. Економічний монополізм історично і логічно виникає перш за все на товарних ринках галузей, які виробляють товари народного споживання одноманітної групи. Фірми в кожній галузі з метою ухилення прямих конкурентних врахувань на ринку маніпулюють асортиментом вироблених товарів. Вони оперативно видозмінюють, поновлюють їх конструкції, моделі зовнішнє оформлення своєї продукції тим самим фірми створюють собі особливі товарне асортиментні сектори або ніші на відповідних товарних ринках і стають монополістами. Такий монополізм е однак дуже обмеженим це його перша зародкова приступка. Монополізм тут має місце лише стосовно до окремих не визначальних рис товарів того ж самого призначення. Тут продовжує панувати лише дещо обмежена конкуренція. Вона через це є недосконалою монополістичною конкуренцією, її учасники є в не великій кількості дрібних і середніх підприємств в економічно розвинених країнах у сфері недосконалої монополістичної конкуренції функціонують біля 75% всіх підприємств. Серед них немає підприємств лідерів, які б справляли істотний вплив на функціонування відповідних галузей.

Організаційно структурний монополізм - існування в народних господарствах різних країн виробниче господарських об'єднань, в яких беруть участь крупні підприємства однієї чи кількох галузей з метою усунення між ними конкурентної боротьби та налагодження узгодженого, сумісного функціонування. Виникнення таких об'єднань розпочалось в останню третину 19ст. в США, Зах Європі, Канаді, Японії, Росії. Їх виникнення спричинили: 1)2-га промислова електро-технічна революція коли на перше місце в економіці замість легкої і харчової пром. Вийшли важка, ел.-тех., хімічна пром., маш. буд... які за самою своєю природою є висококонцентровані, крупні підприємства 2)внутрішньогалузева конкуренція, яка зумовила високу концентрацію в інших галузях економіки. Монополістичні об'єднання Централізують ряд ключових виробничо-господарських функцій своїх учасників, зокрема вивчення ринків збуту відповідних товарів та визначення загальних обсягів вир-ва. Це розробка єдиної політики цін та створення продукції, розробка єдиних купівельних цін на сировину. Вони узгоджують також умови найму робочої сили та оплати їхньої праці. В залежності від міри централізації виробничо-господарських ф-ій існують різні організаційні форми монополістичних об'єднань. Основні з них: *картель ( вивчають загальні обсяги вир-ва відповідних товарів і квоти (частки) для їх самостійних у вир-госп відношенні учасників) *синдикат *трести, *концерни. Картелі, по друге здійснюють територіальний поділ ринків збуту відповідних товарів між своїми учасниками створюють єдину цінову політику; Синдикати корегують ф-і картелей тим, що відповідно до встановлених квот вир-ва вони централізують, ще й реалізують продукцію своїх учасників через сумісні збиткові контори запобігають можливій внутрішньо картельній конкуренції. Трести централізують майже всі вироб-госп функції і є галузевими і міжгалузевими об'єднаннями типу акц. тов, їх учасники є лише держателями акцій. В структурі тресту відрізняється головне підприємство та його філії. Концерни є багатогалузевими об'єднаннями різнопрофільних синдикатів, трестів, які функціонують під загальним фінансовим контролем головної фірми базується на володіння нею як материнською компанією, контрольними пакетами акцій дочірніх компаній, за так званою
системою участі. Концерни - надбудовна зверхмонополістична структура над монополістичними структурами.

Дата добавления: 2015-05-08