Клас (3 бали)

16. Із тлумачного словника дізнаємося про значення та стилістичне забарвлення слова; з орфоепічного – про вимову та правильне наголошення. В інверсійному словнику слова розташовуються з урахуванням алфавіту не від початку слова до кінця, а від кінця до початку; такий словник може стати в пригоді при вивченні словотвору або може використовуватися як словник рим. Орфографічний словник підкаже, як правильно написати слово, а етимологічний розкаже про його походження та первинне значення. Відповідь: б.

17. У повідомленні є дві помилки – граматична (неправильно утворено іменник від кількісного числівника – має бути п’ятдесятип’ятиріччя) та лексична (замість стан (‘обставини, умови, у яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами’ чи ‘сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін.’) слід було використати статок (‘матеріальні засоби, доходи’). Помилка з’явилася, мабуть, при перекладі слова состояние з російської мови. Відповідь: б.

18. До нечистих належали всі воронячі й нічні хижаки. До чистих – голуб, ластівка, жайворонок, журавель, лебідь, дрізд, чайка. Відповідь: а.

19. Свої повісті Т. Г. Шевченко підписував псевдонімом «Кобзар Дармограй». Спершу через те, що не міг виступати під своїм власним прізвищем, а згодом – аби відмежувати свою прозу від поезії. Проте за життя письменника не було надруковано жодної повісті. Відповідь: б.

20. «Живописна Україна» – серія офортів Т. Г. Шевченка, яку він задумав під час подорожі Україною 1843 року як художнє періодичне видання про історичне минуле, народний побут, звичаї та фольклор, природу й історичні пам’ятки України. Над цією серією продовжував роботу протягом усього 1844 року. Сам працює над виготовленням гравюр, у процесі роботи освоюючи складну техніку. Т. Г. Шевченко прагнув видавати по 12 естампів щороку, але через матеріальну скруту цей грандіозний задум реалізувати не вдалося. Замість того було видано лише один альбом, до якого увійшло 6 робіт:
«У Києві», «Видубицький монастир», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині». Цей альбом знайшов відгуки в тогочасній пресі. Відповідь: г.

21. Історично склалося так, що поля раніше поділяли на клини – частини земельного угіддя, що виділялося за певною ознакою (наприклад, за родом посіву). Тож, коли хтось хотів узяти собі шматок поля, змушений був дивитися, чи його ще не поділили на клини. Відповідь: б.

22. Це ілюстрація Т. Г. Шевченка до повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба». Унизу зліва дата й підпис автора: 1842 || Т. Шевченко. Відповідь: б.

23. Історичні пісні – це фольклорні твори, присвячені певній історичній події чи відомій історичній постаті. Назву «історична пісня» вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь. Відповідь: а.

24. Народну пісню-баладу «Мала мати сина, восени женила» дуже любила й часто співала сестра Т. Г. Шевченка Катерина, тож мотив перетворення дівчини на дерево через прокляття поет обрав для свого твору «Тополя». Цей текст є інваріантом відомої балади «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси». Відповідь: б.

25. Прочитаймо ребус (для цього, звісно, треба знати деякі правила розшифровки ребусів): а) ду (б) м (а) ки; б) сло (н) в а; в) в У х (г) а (рбуз); г) в О ро (яль) та (пір); д) (ко) лис (ка) ят(ь) = тя.

У народі кажуть: в одне вухо влетіло, в інше вилетіло, вуха в’януть, вуха розвісили. Відповідь: в.

7–8 клас (5 балів)

26. Цимбали (1) – струнний музичний інструмент. Складається з дерев’яного корпусу, прямокутної, частіше трапецієвидної форми з натягнутими над ним струнами. Звук видобувається ударами паличок по струнах.

Кобза (2) – український лютнеподібний струнний музичний інструмент. На кобзі грають, притискуючи пальцями струни на грифі в поєднанні зі щипком відкритих струн на корпусі.

Ліра (3) – струнний смичковий інструмент, у якому роль смичка виконує колесо. Тембр гугнявий, що обумовило переважно сумний, церковно-моралізаторський репертуар.

Бугай (бербениця) (4) – музичний інструмент, який за тембром нагадує ревіння бугая. Невеличка діжечка, в якій верхній отвір обтягнуто шкірою. До шкіри в центрі прикріплено пучок конячого волосся. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся, й залежно від того, де зупиниться рука, змінюється висота звучання.

Окарина, зозулька (5) – керамічна або порцелянова флейта сферичної форми. Має казковий тембр, імітує завивання звірів, спів птахів, особливо зозулі. Відповідь: г.

27. Т. Г. Шевченко присвятив В. І. Штернбергу поему «Іван Підкова». Відповідь: б.

28. За принципом набору SMS-повідомлень можемо скласти шифри для кожної назви. Шифр слова Прометей, на відміну від інших, починатиметься цифрою 6, а слова Катерина – 4, що не відповідає нашому завданню. Другою цифрою в коді слова нещасний має бути 2, а слова музикант – 7. Тепер перевірмо слово наймичка: н – 5, а – 1, й – 4, м – 5, и – 4, ч – 9, к – 4, а – 1. Таким чином, маємо код слова 51454941.

1963 р. на Київській кіностудії імені О. Довженка було знято музичний фільм за мотивами опери М. Вериківського, в основі сюжету якої – однойменна поема Т. Г. Шевченка «Наймичка». Відповідь: б.

29. У першому рядку наведено слова 1-ї відміни твердої групи. У другому – іменники панчохи та шкарпетки – форми множини від слів панчоха та шкарпетка (тверда група 1-ї відміни), а іменник колготки не має форми однини й не належить до жодної відміни. У третьому рядку – іменники 2-ї відміни твердої групи; у четвертому – 4-ї; у п’ятому – 3-ї. Відповідь: б.

30. Вірш «Титарівна-Немирівна» (1860 р.) за жанром належить до ущільненої філософської медитації – філософської мініатюри. Відповідь: д.

Дата добавления: 2015-05-08