Клас (3 бали). 16.Найбільшим транспортним шляхом стародавності, що пролягав на території України, був шлях із варяг у греки – основний водний торговий шлях Київської Русі

16. Найбільшим транспортним шляхом стародавності, що пролягав на території України, був шлях із варяг у греки – основний водний торговий шлях Київської Русі, що зв’язував північні райони країни з південними руськими землями та скандинавські країни з Візантійською імперією. Виник шлях у кінці 9-го ст., занепав 1204 р. після руйнування Константинополя хрестоносцями.

Гостинець брацлавський – шлях із Брацлава до Києва, що проходив через Звенигородку та Черкаси (16 ст.). Дорогу цю також називали «гончою», бо нею курсували підводи, тобто громадська пошта.

Залозний шлях – один із давніх торговельних шляхів, що з’єднував Київ з Тмутороканню, Малою Азією та країнами Сходу. Залознийшлях згадується в літописах під 1168 і 1170 роками. Про напрямок цього шляху та походження його назви висловлюються різні припущення. Деякі дослідники пов’язують назву шляху з тим, що він проходив «за лозами», тобто за дніпровими плавнями й територією на схід від них, де росла лоза. Залозний шлях також мав важливе значення в торгових та політичних зв’язках Давньої Русі.

Великий шовковий шлях – це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виник у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

Муравський шлях – один із найважливіших стратегічних шляхів 16–18 ст., який пролягав з Південної України на північ до кордону з Московською державою. Муравським шляхом користувалися загони кримських і ногайських татар під час грабіжницьких наскоків на Лівобережну та Слобідську Україну. Після спорудження в кінці 17 ст. кількох укріплених пунктів, татари припинили вторгнення в Україну по Муравському шляху, і він поступово перетворився на торговельний шлях. Відповідь: г.

17. Слово санітар належить до твердої групи відмінювання 2-ї відміни, решта – до м’якої. Відповідь: в.

18. Карл Брюллов, ознайомившись з малюнками Тараса, відчув у них міцну основу чудового художника. Брюллов запросив цього «діаманта в кожусі» відвідувати свою майстерню, познайомив зі своїми друзями. 1838 року, одразу після викупу з кріпацтва, Т. Г. Шевченка було прийнято в Академію мистецтв до класу К. Брюллова. Відповідь: а.

19. Подані слова однаково закінчуються. В інверсійному словнику слова розташовуються з урахуванням алфавіту не від початку слова до кінця, а від кінця до початку; такий словник може стати в пригоді при вивченні словотвору або може використовуватися як словник рим. Саме за допомогою інверсійного словника можна підібрати ще багато слів, що закінчуються на -вець. Відповідь: а.

20. Слово, словосполучення чи віршований рядок, який може читатися однаково зліва направо й навпаки, називають паліндромом, раком літеральним (раками літеральними) та перевертнем. Відповідь: г.

21. Комірник – той, хто завідує коморою, складом; лихвар – той, хто позичає гроші за великий процент; крамар – те саме, що торговець; економ – завідуючий поміщицьким господарством, економією; гендляр – баришник, спекулянт. Відповідь: б.

22. Т. Г. Шевченко працював у всіх жанрах, крім роману. Відповідь: г.

23. Заспівав би, – був голосок,

Та позички з’їли.

Отаке-то лихо тяжке,

Батьку ти мій, друже! – пише Кобзар у творі «До Основ’яненка». Портрет Г. Ф. Квітки-Основ’яненка подано другим (б). Решта світлин –
І. П. Котляревський (а), Є. П. Гребінка (в), П. П. Гулак-Артемовський (г),
П. О. Куліш (д). Відповідь: б.

24. Одним із щирих і вірних друзів Т. Г. Шевченка був відомий співак і композитор, автор першої національної опери «Запорожець за Дунаєм» Семен Степанович Гулак-Артемовський. Він не раз допомагав Т. Г. Шевченкові під час заслання, листувався й зустрічався з поетом. Музику на текст народної пісні «Стоїть явір над водою» С. Гулак-Артемовський присвятив саме
Т. Г. Шевченку. Ця присвята стоїть на титульній сторінці видання пісні 1860-го року. Народилася ж мелодія в один із музичних вечорів у Петербурзі, у присутності Тараса Григоровича. Згодом вона стала його улюбленою піснею. Відповідь: б.

25. Прочитаймо ребус (для цього, звісно, треба знати деякі правила розшифровки ребусів): а) по Т і к (іт); б) ві (кно) т (ачка) ре = ер; в) (со) ро (ка) з у М; г) сл (он) (пом) ід (ор); д) ш (арф) ля х (ліб).

У народі кажуть: кидати гроші (слова) на вітер, шукай вітра в полі,
у нього вітер в голові. Відповідь: б.

9 клас (5 балів)

26. У кружечках записано слово гутництво – виготовлення скла й виробів з нього, що набуло значного розвитку ще за часів Київської Русі. Ремісники-склярі виготовляли різноманітні сорти зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне й лампове скло, кухонний, горілчано-винний посуд (пляшки, баклаги, штофи, чарки, стакани), тарілі й тарілки, вази тощо. Відповідь: в.

27. Слова козак і осавул походять з тюркських мов, де означали: козак – ‘вільна, незалежна людина; шукач пригод, бродяга’; осавул – ‘розпорядник, виконавець наказів’; слово гетьман українська мова запозичила через польську із середньоверхньонімецької, де воно означало ‘командир, командувач’; отаман – слово з кримсько-татарської мови – ‘великий батько, найстарший’. Відповідь: а.

28. Відповідно до поданого переліку імен письменників портрети розташовано в першому рядку: Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, Григорій Савич Сковорода, Іван Семенович Нечуй-Левицький, Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич), Іван Петрович Котляревський. Відповідь: а.

29. Історичний центр Львова, або Старе Місто – перший район Львова; політичний, економічний і культурний центр міста. Найдавнішу частину Старого Міста 1998 р. занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідь: а.

30. Ідеться про Соломію Крушельницьку (1872–1952) – українську оперну співачку, педагога. Ще за життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо та Федір Шаляпін.

Оксана Петрусенко (1900–1940) – українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано). Одна з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу.

Зоя Гайдай (1902–1965) – співачка (сопрано). Володіла міцним і водночас гнучким голосом красивого тембру широкого діапазону.

Марія Литвиненко-Вольгемут (1892–1966) — співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Дебютувала в українській трупі М. К. Садовського. Мала сильний чистий голос, високорозвинену вокальну техніку. Її репертуар містив понад 70 оперних партій.

Марія Стеф’юк (1948 р.н.) – солістка (лірико-колоратурне сопрано) Київського театру опери та балету, викладач Київської консерваторії. Відповідь: д.

Дата добавления: 2015-05-08