Клас (3 бали). 1.Із літер кожного рядка можна утворити прізвища українських письменників: Франко, Глібов, Шевченко

Клас (1 бал)

1. Із літер кожного рядка можна утворити прізвища українських письменників: Франко, Глібов, Шевченко, Білоус, Павличко. 200 років тому
(9 березня 1814 р.) народився великий український поет Т. Г. Шевченко. Відповідь: в.

2. Залишившись без батьків, Т. Г. Шевченко в рідному селі Кирилівка пас громадську череду. У вірші він згадує про це так:

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом. Відповідь: г.

3. Т. Г. Шевченко залишив нам у спадок багато своїх живописних творів. Він написав понад 1000 картин. За свої малюнки Т. Г. Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями. Малював портрети, автопортрети, пейзажі, картини про життя народу. Відповідь: в.

4. Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Відповідь: б.

5. У народі кажуть: Обмазаний, як порося, Голодний, як вовк, Неповороткий, як ведмідь, Упертий, як осел і Колючий, як їжак. Відповідь: в.

6. У вірші Т. Г. Шевченка «Світає, край неба палає...» зеленіють верби. Відповідь: в.

7. Антоніми – слова, протилежні за значенням. Характерною рисою пари антонімів є спільність лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова, пов’язані значеннями: друг – ворог (ставлення). В антонімічні відношення вступають не всі слова нашої мови. Не входять в антонімічні зв’язки іменники з конкретним значенням. Саме їх подано в інших рядках. Відповідь: д.

8. Здавна в нашого народу існує звичай: усіх, хто приходить із добром, на знак поваги й дружби зустрічати хлібом-сіллю. Відповідь: в.

9. Відчиняти можна те, що відхиляється, відводиться вбік, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні: вікно, браму, двері, шафу, коли ж ідеться про початок функціонування якогось закладу чи установи або про виявлення раніше непоміченого, то слід вживати слово відкривати: відкрити новий парк, відкрити острів. Відповідь: б.

10. 1831 року Т. Г. Шевченко приїздить до Петербурга, а вже наступного року пан Енгельгардт віддає Т. Г. Шевченка на чотири роки В. Ширяєву – різних живописних справ майстру. Відповідь: д.

11. У всіх реченнях, крім «Потрібний, як людині повітря», слово потрібний ужито в протилежному значенні – ‘непотрібний’. Відповідь: б.

12. Внук – син сина або дочки, правнук – син онука або внучки.

Праісторія – давня історія;

Прамова – давня мова;

Праобраз – конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа.

Друге слово кожної з цих пар утворено додаванням до першого слова префікса пра-.

Щур – рід гризунів, пращур – далекий предок. Відповідь: в.

13. У всіх парах – слова-паліндроми (від грецьк. – ‘той, що рухається назад, вертається’), перевертні, які можна читати задом наперед, крім слів тіло – літо. Відповідь: б.

14. Дід зробив Бичка з соломи й обліпив смолою, сонечко пригріло, припекло, та й розтанув Солом’яний Бичок. Відповідь: в.

15. У народі є вислів ведмежа послуга – ‘безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності’. Відповідь: г.

16. У Петербурзі Т. Г. Шевченко знайомиться з І. Сошенком,
Є. Гребінкою, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським,
К. Брюлловим. У квітні 1837 р. К. Брюллов створює портрет відомого поета
В. Жуковського, який було розіграно в лотереї за 2500 карбованців – за ці гроші було викуплено Т. Г. Шевченка з кріпацтва, а 25 квітня 1838 р. йому було вручено відпускну. Відповідь: б.

17. Прочитаймо ребус (для цього, звісно, треба знати деякі правила розшифровки ребусів): а) в а р (з) е (бра) (ві) ник и; б) р (рюкзак) я (щірка) (б) = ж анка; в) га (йка) лу (па) (поду) шки; г) млин ц (ап) і (ндик); д) п (о) = а м (ідор) пу (льт) ш к и (на).

Усе, крім ряжанки, – назви виробів із борошна, ряжанку ж роблять із молока. Відповідь: б.

3–4 клас (5 балів)

18. У наш час фразеологізм комар носа не підточить уживається на означення бездоганно виконаної роботи, у якій важко знайти недоліки.

Спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди, камені, між якими важко було просунути навіть такий тонкий і гострий предмет, як комариний ніс. Відповідь: г.

19. Якщо тканина в клітинку, то українською мовою скажуть, що вона картата. Відповідь: в.

20. У вірші «Село! – і серце одпочине...» Т. Г. Шевченко порівнює українське село із писанкою:

Село! – і серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка, село,

Зеленим гаєм поросло. Відповідь: г.

Дата добавления: 2015-05-08