Контрольні запитання до теми 6

1. Дайте визначення поняття господарського зобов’язання.

2. Дайте визначення поняття господарського договору і назвіть його ознаки. Проведіть класифікацію господарських договорів.

3. Що складає зміст господарського договору?

4. Назвіть види умов, що складають зміст господарського договору.

5. Які умови є істотними для господарського договору?

6. Охарактеризуйте звичайні умови господарського договору.

7. Поясніть правову природу випадкових умов господарського договору та наведіть їх приклади.

8. Які умови господарського договору бажано погоджувати та включати у відповідний договір для ефективного захисту інтересів сторін договірного процесу?

9. У якій формі укладаються господарські договори і чому?

10. Назвіть модифікації письмової форми, що застосовуються під час укладання господарських договорів.

11. Дайте поняття терміна «укладання господарського договору».

12. Які способи укладення господарських договорів Вам відомі?

13. У яких випадках застосовуються неконкурентні способи укладання господарських договорів? Назвіть їх види.

14. Яка процедура укладення господарського договору за допомогою способу проведення прямих переговорів?

15. Дайте правову характеристику способу оферти та її акцепту та назвіть його стадії.

16. Дайте поняття оферти та назвіть притаманні їй ознаки.

17. Дайте поняття акцепту та назвіть його ознаки.

18. Яким чином може бути зроблений акцепт?

19. У яких випадках укладається протокол розбіжностей і протокол узгодження розбіжностей?

20. Назвіть правові підстави для передачі неврегульованих розбіжностей, що виникли під час укладання господарського договору на розгляд суду.

21. Назвіть види конкурентних способів укладення господарських договорів.

22. В яких нормативно-правових актах зафіксовані способи укладення господарських договорів.

23. Розкрийте особливості укладання господарських договорів за допомогою проведення торгів та назвіть їх види.

24. Які нормативно-правові акти регулюють проведення торгів?

25. Поясніть відмінності в проведенні аукціонів і тендерів.

26. Розкрийте особливості укладання господарських договорів за допомогою проведення конкурсів.

27. Розкрийте особливості укладання господарських договорів за допомогою конкурентних переговорів (двоступеневих торгів) як виду конкурентних способів.

28. Розкрийте особливості укладання господарських договорів за допомогою запиту цінових пропозицій як виду конкурентних способів.

29. Поясніть особливості укладання попередніх договорів згідно норм господарського та цивільного законодавства.

30. Дайте порівняльну характеристику попереднього договору та протоколу про наміри.

31. У чому полягають особливості укладення господарських договорів за державним замовленням та за рішенням суду?

32. Розкрийте особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів.

33. Дайте визначення поняття способів забезпечення виконання зобов’язань.

34. З якою метою застосовується цей інститут цивільного права?

35. Назвіть способи забезпечення виконання зобов’язань.

36. Які ознаки притаманні способам забезпечення виконання зобов’язань?

37. Проведіть класифікацію способів забезпечення виконання зобов’язань.

38. Які зі способів забезпечення належать до речово-правових і що для них характерно?

39. Які зі способів забезпечення належать до зобов’язально-правових і що для них характерно?

40. Дайте визначення поняття поруки як способу забезпечення виконання зобов’язань.

41. Прокоментуйте ознаки, що притаманні поруці.

42. Назвіть права та обов’язки поручителя і боржника.

43. Що означає солідарна та субсидіарна відповідальність боржника та поручителя?

44. Назвіть підстави для припинення поруки.

45. Дайте визначення поняття гарантії як способу забезпечення виконання зобов’язання.

46. Назвіть ознаки, притаманні гарантії.

47. У чому полягає особливість суб’єктного складу гарантії?

48. Окресліть обсяг відповідальності гаранта перед бенефіціаром за порушення принципалом зобов'язання.

49. Яку відповідальність несе гарант під час невиконання добровільно взятого на себе зобов’язання щодо обов'язку відповідати перед кредитором у разі порушення боржником основного зобов’язання?

50. Порівняйте правовий статус поруки та гарантії як способів забезпечення виконання зобов’язань.

51. Дайте визначення поняття застави як способу забезпечення виконання зобов’язання.

52. Назвіть ознаки, що притаманні заставі.

53. Що є підставою для виникнення застави?

54. Дайте визначення поняття предмета застави.

55. Що не може бути предметом застави і чому?

56. Назвіть сторони в договорі застави.

57. Розкрийте зміст і форму договору застави.

58. Назвіть момент виникнення застави.

59. Хто несе ризик випадкового знищення заставного майна?

60. Хто має право користування та розпоряджання предметом застави?

61. Розкрийте правовий статус наступної застави.

62. Яка процедура реалізації предмета застави?

63. Назвіть види застав.

64. Дайте визначення поняття іпотеки як виду застави та проведіть її правову характеристику.

65. Дайте визначення поняття закладу як виду застави та проведіть його правову характеристику.

66. Назвіть підстави для припинення застави.

67. Дайте визначення поняття притримання як способу забезпечення виконання зобов’язання.

68. Назвіть ознаки, характерні для притримання.

69. Проаналізуйте права та обов’язки кредитора, що притримує річ.

70. Дайте визначення поняття завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язань.

71. Назвіть характерні риси завдатку.

72. Які правові наслідки настають для боржника та кредитора в разі невиконання одним з них основного зобов’язання, забезпеченого завдатком?

73. Проведіть порівняльний аналіз завдатку та авансу.

74. Порівняйте завдаток рухомого майна та заклад.

75. Розкрийте процедуру зміни та розірвання господарських договорів.

Тести для проміжного контролю до теми 6

1. Зобов’язальні правовідносини – це:

а) зобов’язання, що виникає між працівником та роботодавцем, згідно з яким працівник повинен виконувати роботу, закріплену в трудовому договорі;

б) зобов’язання, що виникають з приводу зберігання навколишнього середовища та поліпшення екологічної ситуації;

в) зобов’язання, що виникають з приводу сплати податків та інших обов’язкових платежів;

г) зобов’язання, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

2. Суб’єкти в зобов’язальних правовідносинах називаються так:

а) страхувальник і страховик;

б) боржник і кредитор;

в) покупець і продавець;

г) усі варіанти правильні.

3. Право вимоги в зобов’язальних правовідносинах виступає в ролі:

а) суб’єкта;

б) об’єкта;

в) змісту;

г) юридичного факту.

4. Зобов’язання, у яких в однієї сторони є лише права, в другої – лише обов’язки, називають:

а) взаємними;

б) оплатними;

в) односторонніми;

г) багатосторонніми.

5. Зобов’язання, у яких є один боржник і один кредитор, називають:

а) простими;

б) багатосторонніми;

в) складними;

г) усі варіанти правильні.

6. Зобов’язання, призначене для забезпечення виконання головного зобов’язання, називається:

а) основним;

б) акцесорним;

в) пріоритетним;

г) головним.

7. Залежно від підстав виникнення, виділяють такі види зобов’язань:

а) односторонні та взаємні;

б) прості та складні;

в) часткові, солідарні, субсидіарні;

г) договірні і недоговірні.

8. Згідно з ГК, не є підставами для виникнення господарських зобов’язань:

а) акти управління господарською діяльністю;

б) нікчемні правочини;

в) факти заподіяння шкоди;

г) господарські договори.

9. Найбільш розповсюдженими підставами виникнення господарських зобов’язань є:

а) господарські договори;

б) накази президента;

в) нікчемні правочини;

г) односторонні правочини.

10. Принцип належного виконання зобов’язання встановлює, що:

а) зобов’язання повинно виконуватися найекономічнішим для кредитора способом;

б) під час виконання зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти другій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г ) зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов зобов’язання, вимог закону.

11. Принцип економічності виконання передбачає, що:

а) зобов’язання повинно виконуватися найекономічнішим для кредитора способом;

б) під час виконання зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти другій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г ) зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов зобов’язання, вимог закону.

12. Принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників передбачає, що:

а) зобов’язання повинно виконуватися найекономічнішим для кредитора способом;

б) під час виконання зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти другій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г ) зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов зобов’язання, вимог закону.

13. Принцип реального виконання передбачає, що:

а) зобов’язання повинно виконуватися найекономічнішим для кредитора способом;

б) під час виконання зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти другій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г ) зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов зобов’язання, вимог закону.

14. Якщо строк виконання зобов’язання не вказаний у договорі чи визначений моментом пред’явлення вимог, боржнику надається:

а) 14-денний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

б) 7-денний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

в) 10-денний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

г) 30-денний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги.

15. Виконання зобов’язання, предметом якого є передача грошових засобів, відбувається:

а) за місцем проживання кредитора;

б) за місцем проживання боржника;

в) за місцезнаходженням банку боржника;

г) на розсуд боржника.

16. Термін «господарський договір» використовується в таких значеннях:

а) як угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників господарських відносин;

б) як зобов'язання сторін (учасників господарських відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді;

в) як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін;

г) усі варіанти правильні.

17. Яке визначення господарського договору є неправильним:

а) це угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників підприємницьких відносин;

б) це зобов'язання сторін (учасників підприємницьких відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді;

в) це правовий документ, у якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін;

г) це односторонній правочин, що породжує, змінює і припиняє господарсько-договірні зобов’язання.

18. Яка з наведених ознак не є характерною для господарського договору:

а) особливий суб'єктний склад;

б) тісний зв'язок з плановим процесом;

в) обмеження договірної свободи;

г) виступає юридичним фактом, що породжує цивільно-правові відносини.

19. До ознак господарського договору не належать:

а) обмеження договірної свободи для захисту інтересів споживачів;

б) рівність сторін при укладанні будь-якого господарського договору;

в) тісний зв'язок з плановим процесом;

г) особливий суб'єктний склад.

20. За суб'єктним складом розрізняють такі види господарських договорів:

а) дво- і багатосторонні;

б) одно- і двосторонні;

в) плановані;

г) вертикальні.

21. Договори, що укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів, називаються:

а) горизонтальні;

б) планові;

в) прості договори;

г) генеральні.

22. Договори, що укладаються між нерівноправними суб'єктами – органом підприємницького керівництва та підпорядкованим йому підприємством – називаються:

а) вертикальні;

б) регульовані;

в) кореговані;

г) основні.

23. Середньострокові договори – це договори, що укладаються на строк:

а) до одного року;

б) до трьох років;

в) від одного до п’яти років;

г) понад п’ять років.

24. Договори на реалізацію майна – це:

а) договір купівлі-продажу;

б) договір оренди;

в) договір підряду на капітальне будівництво;

г) договір перевезення вантажів.

25. Договори щодо охорони об'єктів – це:

а) договори для надання інших послуг;

б) засновницькі договори;

в) транспортні договори;

г) підрядні договори.

26. Господарські договори, що визначають основних учасників договірних відносин та фіксують взаємозв’язки між ними, це:

а) субдоговори;

б) акцесорні договори;

в) генеральні договори;

г) попередні договори.

27. За регулятивними функціями розрізняють такі види господарських договорів:

а) формальні, реальні і консенсуальні;

б) майнові та організаційні;

в) основні і попередні;

г) кореговані і некореговані.

28. Залежно від способу виникнення розрізняють такі види господарських договорів:

а) формальні, реальні і консенсуальні;

б) майнові та організаційні;

в) основні і попередні;

г) кореговані і некореговані.

29. Господарські договори, у яких одна сторона наперед встановлює умови майбутнього договору у формулярах або інших стандартних формах, – це:

а) типові договори;

б) примірні договори;

в) договори приєднання;

г) консенсуальні договори.

30. Умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення підприємницьких зобов'язань, – це:

а) зміст підприємницького договору;

б) мета підприємницького договору;

в) об’єкт підприємницького договору;

г) порядок укладення підприємницького договору.

31. Істотними умовами господарського договору є умови:

а) визнані такими за законом або за іншим нормативно-правовим актом;

б) необхідні для договорів цього виду;

в) щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода;

г) всі варіанти правильні.

32. Умови, які сторони зобов'язані погодити у будь-якому разі та включити у договір, називаються:

а) істотними;

б) звичайними;

в) випадковими;

г) вимушеними.

33. Умови передбачені чинним законодавством для відповідного виду господарського договору які вступають у дію з моменту укладання цього договору, без окремого погодження їх сторонами, називаються:

а) істотними;

б) звичайними;

в) випадковими;

г) вимушеними.

34. Умови, що віддзеркалюють специфіку договірного зв'язку, але не впливають на юридичну силу договору і навіть не є для нього характерними називаються:

а) істотними;

б) звичайними;

в) випадковими;

г) вимушеними.

35. Забороняється укладати господарський договір у таких формах:

а) усній;

б) письмовій;

в) типовій письмовій формі;

г) нотаріальній письмовій формі.

36. Форма господарського договору, яка затверджується виключно КМУк називається:

а) примірною;

б) типовою;

в) рекомендованою;

г) імперативною.

37. До конкурентних способів укладення господарських договорів належать:

а) спосіб прямих переговорів;

б) спосіб оферти та її акцепту;

в) обмін проектами договорів;

г) торги і конкурси.

38. До неконкурентних способів укладення господарських договорів належать:

а) проведення конкурсу;

б) спосіб оферти та її акцепту;

в) двоступеневі торги;

г) запит цінових пропозицій.

39. Найбільш простим способом укладання господарського договору, за організаційною складовою, є спосіб:

а) прямих переговорів;

б) оферти та її акцепту;

в) запиту цінових пропозицій;

г) проведення торгів.

40. Розробка проекту договору та протоколу розбіжностей – це елементи способу укладення договору, який називається:

а) способом прямих переговорів;

б) укладенням підприємницького договору на основі державного замовлення;

в) укладенням підприємницького договору на основі зразкового або типового договору;

г) способом оферти і її акцепту.

41. Для прийняття рішення щодо оферти контрагенту надається:

а) 10 днів з моменту її отримання;

б) 20 днів з моменту її отримання;

в) 30 днів з моменту її отримання;

г) будь-який термін на розсуд сторони, яка отримала цю пропозицію, але не більше двох місяців.

42. Для правового регулювання конкурентних способів укладання господарських договорів не застосовується такий нормативно-правовий акт:

а) Закону України «Про здійснення державних закупівель»;

б) Закон України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти»;

в) Закон України «Про приватизацію державного майна»;

г) Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств».

43. У торгах і конкурсах з обмеженою участю можуть брати участь:

а) всі виконавці, що відповідають встановленим вимогам;

б) лише претенденти, які пройшли попередню кваліфікацію;

в) лише спеціально запрошені претенденти;

г) лише претенденти, які внесли грошовий або майновий завдаток за участь.

44. Процедура проведення двоступеневих торгів для укладання господарських договорів застосовується якщо:

а) замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт);

б) для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

в) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт;

г) усі варіанти правильні.

45. Строк подання учасниками двоступеневих торгів попередніх пропозицій на першому етапі:

а) становить не менше 10 днів з дня опублікування оголошення про їх проведення;

б) становить 15 днів з дня опублікування оголошення про їх проведення;

в) становить не менше 30 днів з дня опублікування оголошення про їх проведення;

г) законодавчо не регламентується і встановлюється за взаємною згодою учасників цих торгів.

46. Строк подання учасниками двоступеневих торгів остаточних пропозицій із зазначенням ціни:

а) становить не менше 10 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу цих торгів;

б) становить не менше 15 днів з дня повідомлення учасника про результати першого етапу цих торгів;

в) становить не менше 15 днів з дня опублікування оголошення про їх проведення;

г) законодавчо не регламентується і встановлюється за взаємною згодою учасників цих торгів.

47. Процедура запиту цінових пропозицій для укладання господарських договорів застосовується:

а) якщопредметом договору є товари і послуги, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тис. грн;

б) у будь-яких випадках, за умови, що однією зі сторін цієї угоди є державне підприємство;

в) у будь-яких випадках, за умови, що товари оплачуються за рахунок коштів державного бюджету і їх вартість перевищує суму 300 тис. грн;

г) усі варіанти правильні.

48. Строк подання учасниками цінових пропозицій під час укладання господарського договору шляхом запиту цінових пропозицій:

а) встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 10 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель;

б) встановлюється учасником залежно від виду товару чи послуги, які має намір придбати замовник;

в) встановлюється замовником, але не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій;

г) чинним законодавством не регулюється і встановлюється за взаємною згодою учасників цієї процедури.

49. Загальний строк для розгляду цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі:

а) становить 30 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель;

б) не повинен перевищувати п'яти днів з дня розкриття цінових пропозицій;

в) встановлюється сторонами залежно від виду товару чи послуги, які має намір придбати замовник;

г) чинним законодавством не регулюється;

50. Згідно з умовами, передбаченими попереднім договором, сторони зобов’язуються укласти основний договір:

а) не пізніше ніж протягом шести місяців від моменту укладення попереднього договору;

б) не пізніше ніж протягом одного року з моменту укладення попереднього договору;

в) не раніше ніж через рік з моменту підписання протоколу про наміри;

г) чинним законодавством не регламентується і узгоджується сторонами безпосередньо.

51. Норми закону України «Про здійснення державних закупівель» регулюють відносини, що виникають під час закупівель товарів, які здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує суму:

а) 50 тис. грн;

б) 100 тис. грн;

в) 150 тис. грн;

г) 200 тис. грн.

52. Норми закону України «Про здійснення державних закупівель» регулюють відносини, що виникають під час замовлення робіт, які фінансуються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість замовлених робіт дорівнює або перевищує суму:

а) 10 тис. грн;

б) 100 тис. грн;

в) 200 тис. грн;

г) 300 тис. грн.

53. Способи забезпечення виконання зобов’язань – це правовий інститут:

а) який має свій особливий предмет регулювання – правопорушення у сфері господарювання;

б) який регламентує процедуру відновлення майнового стану учасника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта – правопорушника;

в) який передбачає сплату боржником кредиторові штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань;

г) який фіксує спеціальні заходи, що у достатній мірі гарантують виконання основного зобов’язання і стимулюють боржника до належного поводження.

54. До зобов’язально-правових способів забезпечення виконання зобов’язань належить:

а) застава;

б) завдаток;

в) порука;

г) притримання.

55. До речово-правових способів забезпечення виконання зобов’язань не належить:

а) завдаток;

б) заклад;

в) гарантія;

г) притримання.

56. До ознак, що притаманні поруці, не належать такі:

а) автоматичне виникнення у боржника обов’язку надати винагороду поручителю;

б) набуття всіх прав кредитора поручителем, який виконав за боржника його зобов'язання;

в) поручителем може бути, як одна, так і декілька осіб;

г)у ролі поручителя може виступати, як юридична, так і фізична особа.

57. Характерною ознакою поруки є така:

а) це тристоронній договір;

б) поручителем може виступати лише юридична особа;

в) це письмовий договір;

г) усі варіанти правильні.

58. Не є підставою для припинення поруки:

а) закінчення строку, встановленого в договорі поруки;

б) зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

в) небажання особи виконувати функції поручителя;

г)переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не дав поруки за нового боржника.

59. Договір поруки є:

а) двостороннім і укладається між поручителем та боржником;

б) двостороннім і укладається між поручителем та кредитором;

в) двостороннім і укладається між кредитором та боржником;

г) тристороннім і укладається між кредитором, боржником та поручителем.

60. Договір гарантії є:

а) двостороннім і укладається між гарантом та боржником;

б) двостороннім і укладається між гарантом та кредитором;

в) двостороннім і укладається між кредитором та боржником;

г) тристороннім і укладається між кредитором, боржником та гарантом.

61. Не є учасниками відносин, пов'язаних з видачею гарантії:

а) бенефіціар;

б) гарант;

в) принципал;

г) сервітут.

62. У ролі гаранта можуть бути:

а) будь-які дієздатні юридичні та фізичні особи;

б) лише фізичні особи;

в) банки та страхові компанії;

г) корпорації та концерни.

63. До ознак, що притаманні гарантії, не належать такі:

а) сума, яка підлягає сплаті бенефіціару гарантом у разі невиконання зобов’язання боржником передбачена законом і не може змінюватися;

б) сума сплати за гарантією встановлюється договором і може бути як меншою, так і більшою, ніж реально завдані порушенням зобов’язання збитки;

в) гарантами можуть бути лише банки, інші кредитні установи або страхові організації;

г) обсяг відповідальності гаранта перед бенефіціаром за порушення боржником-принципалом зобов'язання, забезпеченого гарантією, обмежується сплатою суми, на яку її видано.

64. Гарант у разі сплати кредитору грошової суми відповідно до умов гарантії має право:

а) на оплату своїх послуг;

б) на частину майна кредитора, яка переходить до боржника після виконання зобов’язання;

в) на відшкодування суми, що була оплачена за гарантією у двократному розмірі;

г) усі варіанти правильні.

65. Гарантія припиняється у разі:

а) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

б) закінчення строку дії гарантії;

в) відмови кредитора від своїх прав за гарантією;

г) усі варіанти правильні.

66. Бенефіціар звертається до гаранта у разі порушення боржником основного зобов’язання із:

а) заявою;

б) позовом;

в) вимогою;

г) скаргою.

67. У якому з поданих способів забезпечення виконання зобов’язань банк є обов’язковим суб’єктом:

а) порука;

б) завдаток;

в) застава;

г) гарантія.

68. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань може виникати на підставі:

а) договору;

б) закону;

в) рішення суду;

г) всі варіанти правильні.

69. Не регулює правовий статус застави як способу забезпечення виконання зобов’язань такий нормативно-правовий акт:

а) ЦК України;

б) ГК України;

в) Закон України «Про заставу»;

г) Закон України «Про іпотеку».

70. Видом застави є:

а) завдаток;

б) аванс;

в) заклад;

г) емфітевзис.

71. Договору застави не притаманні такі ознаки:

а) це двосторонній договір;

б) має акцесорний характер;

в) предметом договору є вимоги, які мають особистий характер;

г) укладається виключно у письмовій формі.

72. Сторонами договору застави можуть бути:

а) лише фізичні особи;

б) лише юридичні особи;

в) фізичні, юридичні особи та держава;

г) фізичні та юридичні особи.

73. Договору застави притаманні такі форми:

а) письмова та усна;

б) шляхом вчинення конклюдентних дій;

в) письмова нотаріальна;

г) письмова та у випадках, прямо передбачених законом, нотаріально посвідчена письмова форма.

74. Застава вже заставленого майна це:

а) заклад;

б) іпотека;

в) наступна застава;

г) суперфіцій.

75. До предмета застави належить:

а) існуюче майно і таке, що заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо);

б) національні та культурні цінності, що є в державній власності;

в) вимоги, що мають особистий характер;

г) історичні цінності, що занесенні до Державного реєстру національної культурної спадщини.

76. Предметом застави не може бути:

а) наявне майно;

б) майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави;

в) майно (плоди, продукція, доходи), одержане від використання заставленого майна у випадках, встановлених договором;

г) приватизаційні папери.

77. Заставодавець згідно з договором застави має такі права:

а) без згоди заставодержателя відчужувати предмет застави;

б) заповідати заставлене майно;

в) якщо з його вини втрачено заставлене майно, що було у його володінні, замінити або відновити це майно;

г) всі варіанти правильні.

78. Заставодержатель, якщо інше не передбачено договором застави, має такі права:

а) користуватися переданим йому предметом застави;

б) якщо під час реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різницю повернути заставодавцю;

в) вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

г) всі варіанти правильні.

79. Ризик випадкової загибелі предмета застави несе:

а) власник заставленого майна;

б) особа, у якої знаходиться застава;

в) страхова компанія;

г) заставодержатель.

80. Застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя, це:

а) притримання;

б) завдаток;

в) іпотека;

г) заклад.

81. Застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, це:

а) притримання;

б) завдаток;

в) іпотека;

г) заклад.

82. Не можуть бути предметом іпотеки:

а) земля;

б) нерухоме майно;

в) будови та споруди;

г) неподільне майно у разі передачі в іпотеку частинами.

83. Не є підставою для припинення права застави:

а) припинення зобов’язання, забезпеченого заставою;

б) заміна предмета застави у разі втрати попереднього предмета застави;

в) реалізації предмета застави;

г) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

84. Право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі, тримати її у себе до виконання боржником зобов'язання – це:

а) завдаток;

б) заклад;

в) притримання;

г) іпотека.

85. Право на притримання може виникати:

а) на підставі договору;

б) за рішенням суду;

в) на підставі закону;

г) на підставі як закону, так і договору.

86. Предметом притримання можуть бути:

а) речі матеріального світу;

б) роботи;

в) послуги;

г) усі варіанти правильні.

87. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе:

а) боржник;

б) кредитор;

в) поручитель;

г) чинним законодавством це не регламентується і встановлюється на розсуд зацікавлених сторін.

88. Притримувач (кредитор за основним зобов’язанням) має право:

а) негайно повідомити боржника про притримання речі;

б) користуватися річчю, яку він притримує у себе;

в) задовольнити з вартості речі, яку він притримує, свої вимоги до боржника;

г) усі варіанти правильні.

89. Грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання – це:

а) завдаток;

б) заклад;

в) притримання;

г) іпотека.

90. Не є характерними для завдатку такі ознаки:

а) завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов'язання, що виникають із договорів;

б) завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошового зобов'язання;

в) у ролі завдатку виступає лише нерухоме майно;

г) існує лише два види завдатку: грошовий та майновий.

91. Виконання сторонами взятих на себе зобов’язань гарантує така функція завдатку:

а) платіжна;

б) доказова;

в) забезпечувальна;

г) стабілізаційна.

92. Розірвання господарських договорів відбувається:

а) як правило в односторонньому порядку;

б) виключно за взаємною згодою сторін;

в) лише у судовому порядку;

г) за взаємною згодою сторін, а в разі відсутності порозуміння в судовому порядку.

Завдання для самостійної підготовки до теми 6

Дата добавления: 2015-05-10