Лікування

На догоспітальному етапі проводиться симптоматична або посиндромна терапія.

Госпітальний етап лікування:

1. Дієта №5, №7 або індивідуальний стіл.

2. Режим ліжковий.

3. Протилептоспірозний імуноглобулін. Призначають донорський титрований імуноглобулін внутрішньом'язово 3-5 мл, у тяжких випадках його ін'єкції повторюють 1-2 рази.

4. Антибіотикотерапія 7-10 днів. Препаратом вибору є пеніцилін, який призначається в дозах 100-300 тис.ОД/кг на добу в залежності від тяжкості захворювання, або напівсинтетичні пеніциліни і левоміцетина сукцинат натрію. При лікуванні хворого на тяжку форму або при відсутності позитивного ефекту при базисній терапії необхідно призначати цефалоспорини IV генерації. Тривалість антибіотикотерапії від 7 до10-16 днів.

5. Детоксикаційна терапія проводится глюкозо-сольовими розчинами, за показаннями проводиться інфузія розчину альбуміну та свіжомороженої плазми.

6. При тяжких формах призначають глюкокортикоїди до 5 мг/кг/добу курсом 5-7 днів.

Ускладнення:

(лікування згідно відповідних протоколів)

гостра ниркова недостатність; інфекційно - токсичний шок (ІТШ); синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром); поліорганна недостатність; іридоцикліт; міокардит; плеврит; пневмонія./

Лептоспироз — зоонозная инфекция, протекающая у человека в виде острого лихорадочного заболевания с выраженной интоксикацией, поражением почек, печени, центральной нервной системы, развитием геморрагического синдрома.

Впервые лептоспироз был описан как самостоятельная нозологическая форма немецким ученым Вейлем в 1886 г. и русским ученым Н.П. Васильевым в 1888 г. под названием «инфекционная желтуха». В 1907 г. Stimson в почках больных, умерших якобы от желтой лихорадки, обнаружил ранее неизвестные микроорганизмы и назвал их Spirochaeta interrogans. Японские микробиологи под руководством Inada в 1916 г. из крови больных с желтухой выделили спирохету, получившую название Spirochaeta icterohaemorrhagiae. Название Leptospira для обозначения вновь открытых микроорганизмов предложил в 1917 г. Noguchi. В 1985 г. ВОЗ отнесла лептоспироз к наиболее значимым зоонозам.

Несмотря на многочисленные исследования, посвященные лептоспирозу, применение современных методов терапии, включая экстракорпоральные методы детоксикации, летальность при тяжелой форме иктерогеморрагического лептоспироза достигает 25–30 %. Кроме этого, у реконвалесцентов могут развиваться тяжелые осложнения со стороны нервной системы, глаз, почек и других органов. Все вышеперечисленное определяет актуальность инфекции.

Дата добавления: 2015-05-08