Переваги АБД

Режим роботи ЕОМ

Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей доступу користувача до машинних ресурсів й особливостей організації програмного та технічного забезпечення. Державними стандартами України Розрізняють такі режими оброблення інформації в автоматизованій інформаційній системі (АІС):

1) пакетний;

2) режим телеоброблення інформації;

3) інтерактивний;

4) реального часу;

5) розподілу часу.

Основою для виокремлення пакетного, діалогового та інтерактивного режимів є можливості користувача мати доступ до машинних ресурсів. У пакетному режимі користувач не має безпосереднього доступу до машинних ресурсів, а в інтерактивному та режимі телеоброблення інформації — має. Режим реального часу вирізняється залежно від особливостей програмного й технічного забезпечення та організаційних форм використання ЕОМ, а режим розподілу часу — лише залежно від особливостей згаданого забезпечення.

Банк даних розглядають як інформаційно-довідкову систему, основним призначенням якої є накопичення та підтримка в робочому стані сукупності відомостей, які складають інформаційну базу всієї автоматизованої системи або деякого набору задач, які в ній розв'язуються; видача потрібних задачі або користувачу даних; забезпечення колективного доступу до інформації, яка в ній зберігається; забезпечення необхідного керування використанням відомостей, які містяться в інформаційній базі.

Основні принципи реалізації банків даних враховують специфіку банків даних як інформаційно довідкової системи. Ця специфіка визначається характером інформації, що зберігається (яка, зазвичай, складається із масивів відомостей фактичного характеру), певною обмеженістю вимог до реалізації довідкової функції та необхідністю здійснювати регулювання доступу до інформації та захист її цілісності та секретності при обслуговуванні різнорідного контингенту користувачів. Ефективна організація функціонування банку даних передбачає здійснення доступу абонентів до інформації, автоматичну підтримку каталогу даних, що зберігаються та параметрів їхньої поточної організації, аналіз процесу функціонування банку даних, а також організацію інформаційної бази у відповідності із змінами параметрів потоку вимог до видачі інформації.

Використання банків даних в автоматизованих системах керування є наслідком комплексування та інтеграції функцій керування та обробки, застосування принципів єдності інформаційної бази в побудові системи, автоматичного ведення масивів та разового введення інформації в систему.

8) Характеристика загальних аспектів розробки систем зі штучним інтелектом

Створення систем штучного інтелекту (ШI) — це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем. На рис. 28 наведено чотири групи проблем досліджень у галузі штучного інтелекту. Перша група проблем пов’язана з імітацією творчої розумової діяльності людини. Сутність цього напрямку полягає в розробці комп’ютерних програм, які здатні до відтворення процедур, пов’язаних із творчими розумовими процесами. До таких процедур можна віднести гру в шахи, математичні задачі тощо. Частка робіт, пов’язаних з імітацією творчих процесів у загальному обсязі робіт, що мають на меті створення систем з ШI, є невеликою. Ці дослідження, насамперед, цікаві з погляду психологів, а також для вироблення фундаментальних положень теорії ШI.

Друга група проблем пов’язана з інтелектуалізацією ЕОМ. Iнтелектуалізація ЕОМ полягає в тому, що разом з обчислювальними операціями значна увага приділяється вмінню ЕОМ виконувати логічні операції і розумові висновки з орієнтацією на користувачів-непрофесіоналів.

Третя група проблем присвячена розробці нових технологій розв’язування задач. Ця технологія базується на нових принципах обробки, в яких виконується маніпулювання не лише даними, а й знаннями таким чином, як це роблять спеціалісти, виконуючи творчу роботу.

Четвертим важливим напрямком у створенні систем з ШI є створення інтелектуальних роботів, здатних до цілеспрямованого поводження, які сприймають інформацію про зовнішнє середовище і залежно від цього виконують певні дії.

19) База даних і системи управління базами даних

Загалом базу даних можна визначити як сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежно від прикладних програм. Зв’язок кінцевих користувачів (прикладних програм) з базою даних відбувається з допомогою СУБД. Остання являє собою систему програмного забезпечення, яка містить засоби обробки мовами баз даних і забезпечує створення бази даних та її цілісність, підтримує її в актуальному стані, дає змогу маніпулювати даними і обробляти звернення до БД, які надходять від прикладних програм і (або) кінцевих користувачів за умов застосовуваної технології обробки інформації. До складу мов бази даних, які використовуються для вивчення і звертання до даних, належить мова опису даних (МОД) і мова маніпулювання даними (ММД).

Мова опису даних призначена для визначення структури бази даних. Опис даних заданої проблемної області може виконуватися на кількох рівнях абстрагування, причому на кожному рівні використовується своя МОД. Опис на будь-якому рівні називається схемою. Найчастіше використовується трирівнева система: концептуальний, логічний і фізичний рівні. На концептуальному рівні описуються взаємозв’язки між системами даних, що відповідають реально діючим залежностям між факторами та параметрами проблемного середовища. Структура даних на концептуальному рівні називається концептуальною схемою. На логічному рівні вибрані взаємозв’язки відбиваються в структурі записів бази даних. На фізичному рівні розв’язуються питання організації розміщення структури запису на фізичних носіях інформації.

20) Бази моделей і системи управління базами моделей

Дані та моделі є центральними елементами СППР. Система управління моделями є одним із компонентів універсальної СППР. Функціями цього компонента є класифікація, організація і доступ до моделей, тобто ці функції аналогічні функції системи управління базами даних. База моделей СППР містить оптимізаційні і неоптимізаційні моделі. До складу оптимізаційних моделей належать моделі математичного програмування — лінійного, нелінійного, динамічного; моделі обліку; моделі аналізу цінних паперів для визначення інвестиційної стратегії; моделі маркетингу і т.ін. До неоптимізаційних моделей належать статистичні моделі; методи прогнозування часового ряду; альтернативні методи моделювання тощо. У більшості відомих з літературних джерел систем для маніпулювання і зберігання моделей використовувались поняття і методи подання знань, а також реляційний базис, аналогічні реляційні моделі даних. Системи управління базами моделей (СУБМ), як узагальнені програмні засоби, забезпечують користувачам широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення та зміну бази моделей.

Основні функції системи управління базами моделей (СУБМ) такі:

· створення нових моделей;

· каталогізація і оцінювання широкого діапазону моделей;

· зв’язування компонентів моделей у базі моделей;

· інтеграція складових елементів моделей;

· виконання набору загальних функцій управління СУБМ.

Програмне забезпечення для СУБМ розроблене значно менше, ніж для СУБД чи користувацького інтерфейсу; наявним системам СУБМ притаманне розмаїття, а комерційні пакети СППР нерідко містять основні комбінації аналітичних методів розв’язування, статистичних пакетів та інших засобів моделювання. Повний комплект усіх сімей і підсімей методів моделювання зустрічається рідко, а частіше вмонтовані в систему процедури і засоби користувацького інтерфейсу; СУБМ для систематизованого формулювання, аналізу та інтерпретації моделей часто бувають спрощеними і обмеженими за своєю природою. Перспективним напрямком створення ефективних СУБМ є структурне моделювання. Роз­роблено також кілька мов програмування досить високого рівня, спеціально пристосованих для створення елементів СУБМ для СППР.

49) Групові системи прийняття рішень

Групова система підтримки прийняття рішень (Group Decision Support Systems — GDSS) — це інтерактивна, комп’ютерно основана система, яка полегшує колективне вирішення неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою ОПР. Зокрема, вона допомагає групі менеджерів аналізувати проблемні ситуації і втілювати колективно прийняті рішення в життя. Групова система підтримки прийняття рішень об’єднує технологію гру­пового продукту з технологією СППР. ГСППР складаються з апаратних засобів, програмного забезпечення і процедур для полегшення генерації і оцінки альтернатив, а також охоплює засоби, щоб полегшити удосконалення групової динаміки. Однак, ГСППР не є переконфігурація існуючого СППР, а є спеціально розроблена система, яка інтегрує СППР і технології групового продукту (забезпечення).

Дата добавления: 2015-05-08