Внутрішньополітичний розвиток України у 1991-2013 рр. На початку 1990-х рр. економіка Україна переживала глибоку кризу

На початку 1990-х рр. економіка Україна переживала глибоку кризу. Її прояви: закриття підприємств, втрата висококваліфікованих кадрів, зростання цін на продовольчі та промислові товари, інфляція і гіперінфляція (осінь 1992 р. - рівень інфляції - 50%, в 1994 р. - 10200%), падіння курсу рубля, дефіцит продовольчих і промислових товарів, який пояснюється деформованою структурою економіки (на споживчий ринок працювало лише 29% промислового потенціалу, тоді як у розвинених країнах Заходу - 50-60%); низькі зарплати (у 1994 р. - середня зарплата в еквівалентному перерахунку становила $25. Ринкові реформи почалися в Україні на початку 1992 р. Українська економіка була тісно пов'язана з російською. Україна в цей період лише пристосовувала її до ринкового господарства сусідніх країн. Для контролю економічних процесів уряд мав мати власну грошову одиницю. У 1992 р. Україна вийшла з рублевої зони і ввела купоно-карбованці як перехідні розрахункові знаки до введення повноцінної валюти - гривні. У жовтні 1994 р. Президент України Леонід Кучма запропонував програму економічних перетворень: відпуск цін, обмеження дефіциту бюджету, запровадження вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі, проведення строгої монетарної політики, масова приватизація великих підприємств, проведення земельної реформи.

Цю програму схвалила Верховна Рада. Держава знизила максимальну ставку податків з фізичних осіб, знизився податок на прибуток і на додану вартість, що призвело до пожвавлення діяльності малого й середнього бізнесу. Прискорилася приватизація. У 2000 р. близько 70% обсягу промислової продукції вироблялося на недержавних підприємствах.

Вжиті заходи дали позитивний результат. У 1998 р. спад виробництва був припинений і почалося його поступове зростання. У 2003 р. він склав 15.8%. Україна відмовилася від іноземних позик і успішно почала виплачувати зовнішній борг. На початку 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Основні законодавства про культуру», де викладено основні напрямки культурного будівництва. У цьому документі культура розглядається як один з головних чинників національного відродження, збереження національної самобутності українців та представників національних меншин, що населяють Україну. Україна - держава з багатонаціональним складом, широким спектром релігійно-політичних і релігійно-культурних відмінностей, релігійною неоднорідністю. 23 квітня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про свободу совісті та релігійні об'єднання», який закріпив новий характер ставлення держави до церкви, відкрив широкі можливості для задоволення релігійних потреб людини, надав релігійним організаціям право на просвітницьку та іншу суспільно-корисну діяльність. Віруючим стали повертати храми й інші культові споруди; знову відкрилися монастирі, духовні училища і семінарії. За роки незалежності держава повернула віруючим понад 3,5 тис. храмів, побудовано більш 3 тис. нових культових споруд.

Дата добавления: 2015-05-08