Психостимулятори : пояснити класифікацію, розкрити механізм дії, назвати покази до застосування на прикладах окремих представників

Психостимулятори – це лікарські препарати, під впливом яких вибірково стимулюється психічна діяльність і покращується розумова і фізична працездатність, поліпшується настрій і зменшується відчуття втоми, голоду і спраги, зникають сонливість і негативні емоційні хвилювання.

Класифікація

1. Похідні пурину (кофеїн-бензоат натрію);

2. Похідні фенілалкіламіну (фенамін, сиднокарб);

3. Похідні піперидину (меридил).

Сиднокарб – найпотужніший сучасний психомоторний стимулятор. Його стимулюючий вплив на ЦНС розвивається поступово, триває довго, не супроводжується руховим збудженням і ейфорією, тому до нього не розвивається лікарська залежність. По закінченні його стимулюючого ефекту не з’являється слабість і сонливість.

Сиднокарб стимулює норадренергічні і дофамінергіч­ні структури головного мозку; він сильніше впливає на норадренергічні механіз­ми збудження.

Показання:

- призначають при астенічних станах, які супроводжуються загальмованістю, апатією, підвищеною сонливістю;

- ефективний при лікуванні ступорозних і субступорозних станів, астенічних і неврастенічних розладів у хворих, які перенесли інтоксикації, інфекції чи травми головного мозку;

- усуває також астенічні прояви, які можуть виникати при застосуванні нейролептичних препаратів, а також побічні ефекти, які розвиваються в процесі лікування препаратами бензодіазепінового ряду;

- при лікуванні хворих на алкоголізм (для усунення астеноневротичних реакцій, проявів абстиненції тощо).

Кофеїн -алкалоїд, що міститься в листках чаю, зернах кави, плодах какао, горіхах і в деяких інших рослинах, про стимулюючі властивості яких відомо дуже давно. Так, напій з чаю люди використовують близько 5 тис. років.

Механізм дії. У високих концентраціях ці речовини пригнічують фермент, який сприяє збільшенню вмісту внутрішньоклітинного цАМФ. Збільшення внутрішньоклітинного рівня циклічного АМФ призводить до активації процесів глікогенолізу, стимуляції метаболічних процесів у різних органах і тканинах, зокрема в м’язах і мозку. Така дія кофеїну в організмі повинна призводити до стимуляції діяльності серця і зменшення тонусу гладенької мускулатури внутрішніх органів. Але при застосуванні терапевтичних доз така висока концентрація цАТФ не створюється, тому цей механізм дії метилксантинів залишається малоймовірним.

Показання: при інфекціях та інтоксикаціях, при яких спостерігається пригнічення ЦНС і серцевосудинної системи, при мігрені. Його використовують також як збуджуючий засіб при розумовій і фізичній втомі, для усунення сонливості, при лікуванні неврозів (у поєднанні з бромідами) тощо. Призначають кофеїн у порошках і таблетках по 0,1 г 2-3 рази на день, а кофеїн-бензоат натрію – підшкірно по 1 мл 10 % чи 20 % розчину.

Дата добавления: 2015-05-08