Законодавство

1.
Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №41. – Ст.546.

2.
Про екологічну експертизу. Закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №8. – Ст.54.

3.
Про ратифікацію Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Закон України від 19.03.1999р. // Відомості Верховної Ради України, 1999, № 18, ст. 153.

4.
Про об’єкти підвищеної небезпеки. Закон України від 18 січня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 6 березня.

5.
Про регулювання містобудівної діяльності Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-VІ // Голос України вiд 12.03.2011 - № 45.

6.
Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №554 // ЗП Уряду України. – 1995. – №10. – Ст.252.

7.
Про порядок передачі документації на державну екологічну експертизу. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. №870 // ЗП Уряду України. – 1996. – №3. – Ст.85.

8.
Про нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996 р. №644 // ЗП Уряду України. – 1996. – №13. – Ст.367.

9.
Про затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. № 483.

10.
Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля Наказ Мін природи 18.12.2003 N 168.

11.
Державні будівельні норми (ДБН А.2.2-1-2003) визначено «Проектування. Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд», затверджені Наказом Держбуду України від 15.12.2003р. № 214

Про затвердження Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи. Наказ Мінекобезпеки від 07.06.1995р. (втратив чинність).


^ ТЕМА 6 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.
Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.

2.
Поняття та зміст екологічної безпеки.

3.
Стандартизація і нормування у сфері забезпечення екологічної безпеки.

4.
Поняття та види державних стандартів.

5.
Поняття і види екологічних нормативів.

6.
Поняття і види екологічних вимог щодо окремих видів діяльності.

7.
Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.

8.
Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.

9.
Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1.
Назвіть пріоритетні заходи охорони довкілля визначені Основними напрямками державної політики України та Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року.

2.
Назвіть ознаки екологічної безпеки

3.
Чому екологічна безпека вважається складовою національної безпеки?

4.
Яке значення для досягнення безпечного для життя і здоров'я довкілля мають державні стандарти? Наведіть приклади.

5.
Які екологічні нормативи можете Ви назвати? Що покладено в основу екологічного нормування?

6.
Що таке екологічні вимоги? Для яких об’єктів та видів діяльності їх встановлюють?

7.
Як впливають на забезпечення екологічної безпеки генетично модифіковані продукти?

8.
Назвіть заходи забезпечення радіаційної безпеки.

9.
Як поділяється територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання?

10.
У чому суть Генеральної схеми планування територій України?

11.
Письмово скласти проект правил благоустрою населеного пунку.

^ ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Група мешканців с.Солонка Львівської області звернулись до керівників автозаправки “Лукойл” з вимогою перенести автозаправну станцію за межі вказаного населеного пункту.

В обґрунтування своєї вимоги громадяни зазначили, що випари бензину негативно впливають на здоров’я людей, викликаючи головокружіння, нудоту, приступи астми та загострення хронічних захворювань, алергічні реакції. Особливу стурбованість викликає здоров’я дітей. Крім цього, відстань між будинками та автозаправкою є меншою за нормативно визначену. А часткові витоки бензину під час заправки автомобілів забруднює ставок загального користування, який знаходиться поблизу.

Керівник екологічної служби «Лукойлу» пояснив, що умови зберігання бензину відповідають нормам екологічної безпеки, тому у населення Солонки немає підстав для хвилювання, а захворюваність населення залежить від загального погіршення екологічного стану довкілля в Україні. До того ж, забруднення ставка нафтопродуктами не має ніякого значення, бо селищна рада ще торік наклала заборону на купання і вилов риби у ставку.

Після цього громадяни звернулись до Державного управління екології Львівської обл. Не отримавши відповіді, вони звернулись до суду з позовом до “Лукойлу” з вимогами про перенесення автозаправки за межі селища, захист порушеного права на екологічну безпеку у вигляді фінансування побудови нового корпусу дитячої лікарні та закупівлю обладнання на власні кошти.

Окреслити коло суспільних відносин, що склались.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.


2. Конструкторське бюро Жидачівського целюлозно-паперового комбінату внесло на розгляд дирекції комбінату раціоналізаторську пропозицію, відповідно до якої пропонувалось внести зміни у технологічний процес, оздобивши устаткування спеціальними агрегатами, які дозволяють суттєво збільшити обсяги виробленої продукції. У техніко-економічному обґрунтуванні раціоналізаторської пропозиції зазначалось, що, запровадивши таку новацію, комбінат спроможний буде виробляти продукції більше на 2,5 млн. грн. щорічно. Дирекція підприємства своєю вказівкою запровадила пропозицію на виробництві.

Через деякий час виявилось, що збільшення обсягів вироблення продукції призводить до збільшення обсягів відходів виробництва. Тому надлишкову кількість відходів, які вже не могли утилізуватись у межах первісно визначеного обсягу валового виробництва, дирекція вирішила вивозити на пустир, який знаходився неподалік заводу, а щоб звалище відходів не псувало навколишній краєвид, було прийняте рішення засипати відходи чорноземними ґрунтами, які бралися по домовленості із КСП “Колос” з його полів, тимчасово не зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

При перевірці державною екологічної інспекцією додержання заводом вимог екологічного законодавства на це підприємство було накладено штраф і зобов’язано усунути виявлені порушення.

Вважаючи таке рішення неправомірним завод звернувся до господарського суду із вимогою скасувати акт нормативного характеру.

Визначити коло суспільних відносин.

Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.


3. До районної державної екологічної інспекції звернулась громадянка за захистом своїх порушених екологічних прав і розповіла про те, що кожного вечора невідомий забруднювач довкілля здійснює викиди забруднюючих речовин з неприємним запахом (аміак, пил) в атмосферне повітря. На думку громадянки, це здійснює підприємство, що знаходиться на сусідній вулиці. Крім цього, двірник уже декілька днів спалює сухе листя і побутове сміття біля будинку. На вимогу громадян-мешканців будинку припинити спалювання листя та сміття він послався на те, що його немає куди вивозити, адже діяльність міського сміттєспалювального заводу тимчасово заборонена (зупинена) органами державного санітарного нагляду.

Визначити коло суспільних відносин, які виникають.

Які існують форми захисту права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля?

До яких органів, крім зазначеного вище, можна звернутись за захистом порушених прав громадян у ситуації, що склалась?

Вирішити справу.


ЛІТЕРАТУРА

1.
Андрейцев В.І. Екологічний ризик у системі правовідносин екологічної безпеки// Право України 1999,– №1,– с.62-69

2.
Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади національної екологічної безпеки // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 2001. – Вип. 41. – С. 5-20.

3.
Андрейцев В. І. Право громадян на екологічну безпеку: превентивні гарантії реалізації та захисту // Право України. – 2001. - № 12. – С. 15-20.

4.
Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення // Право України. – 2001. – № 4. – С. 8 – 11.

5.
Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 54. – С. 103 – 109.

6.
Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну безпеку: система спеціально-правових способів захисту (продовження) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 55. – С. 147 – 153.

7.
Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібн. – К.: Знання-Прес, 2002. – 331 с.

8.
Андрейцев В. І. Проблеми кодифікації законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. - Випуск 42. – С. 5-14.

9.
Андрейцев В. І. Проблеми конституціоналізації об’єктного складу права екологічної безпеки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2000. - Випуск 40. – С. 5-13.

10.
Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні: / Київський національний ун – т ім. Т. Шевченка. – К.– 196 с.

11.
Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаев та ін.; За ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана. – Харків: Право, 2001. – 479 с.

12.
Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г.І. Балюк, М.В. Краснова, Ю.С. Шемшученко та інші; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2005. – 848 с.

13.
Кобецька Н.Р. Екологічне право України. Навчальний посібник. – К. Юрінком Інтер, 2007. – 352с.

14.
Право довкілля (екологічне право): навч. посібник. Для студ. Вищ. Навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.І. Федорович, М.Я. Ващишин (та ін.); за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – с. 21.

15.
Природноресурсове право України: Навч. посібник / За ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005. С.121-134.

Законодавство

1.
Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 30. - Ст. 141.

2.
Про основи національної безпеки України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 39

1.
Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. - Додаток до N 28. - Ст. 573.

2.
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - N 16. - Ст. 200.

3.
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - N 41. - Ст. 546.

4.
Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - N 50. - Ст. 678.

5.
Закон України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - N 52. - Ст. 68.

6.
Закон України “Про Цивільну оборону України” від 3 лютого 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 14. - Ст. 124.

7.
Закон України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 31. - Ст. 338.

8.
Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - N 5. - Ст. 21.

9.
Лісовий кодекс України від 21 січня 2006року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - N 17. - Ст. 99.

10.
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - N 27. - Ст. 218.

11.
Кодекс торговельного мореплавства України від 9 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - N 47. - Ст. 349.

12.
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - N 12. - Ст. 81.

13.
Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 8. – Ст. 54.

14.
Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - N 14. - Ст. 91.

15.
Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - N 21. - Ст. 152.

16.
Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - N 24. - Ст. 189.

17.
Закон України “Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду” від 12 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 44. - Ст. 222.

18.
Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 47. - Ст. 256.

19.
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – Ст. 170.

20.
Закон України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - N 1. - Ст. 1.

21.
Закон України “Про відходи” від 5 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - N 36-37. - Ст. 242.

22.
Закон України “Про війська Цивільної оборони України” від 24 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 19. - Ст. 172.

23.
Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.

24.
Закон України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 31. - Ст. 246.

25.
Закон України “Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року” від 3 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 31. - Ст. 254.

26.
Закон України “Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 6 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 34. - Ст. 296 (див. також саму Конвенцію).

27.
Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14 грудня 1999 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 4. - Ст. 25.

28.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 25-26. - Ст. 131.

29.
Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 28. - Ст. 222.

30.
Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 8 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 40. - Ст. 337.

31.
Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13 липня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 42. - Ст. 348.

32.
Закон України «Про стандартизацію»

33.
Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»

34.
Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами»,

35.
Закон України «Про електроенергетику»

36.
Закон України «Про захист людини від іонізуючого випромінювання»,

37.
Закон України «Про залізничний транспорт»,

38.
Закон України «Про космічну діяльність»,

39.
Закон України «Про захист прав споживачів»,

40.
Закон України «Про питну воду та водопостачання»

41.
Закон України "Про благоустрій населених пунктів"

42.
Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів"

43.
Закон України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання"

44.
Законом України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

45.
Закон України “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” від 14 вересня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 44. - Ст. 374.

46.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Урядовий кур’єр. – 2001. – 25 листопада.

47.
Закон України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - N 14. - Ст. 96.

48.
Закон України “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою” від 4 липня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - N 35. - Ст. 260.

49.
Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища” від 29 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - N 46. - Ст. 637.

50.
Постанова Кабінету Міністрів України N 554 від 27.07.1995 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку»

51.
Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року N 173

52.
ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"

53.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 р. N 105

^ ТЕМА7. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.
Поняття та види відповідальності за екологічні правопорушення.

2.
Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.

3.
Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.

4.
Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.

5.
Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.

6.
Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.

7.
Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.

8.
Проаналізуйте Постанову Верховної Ради “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища”, дайте їй правову оцінку (письмово).

^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ

1.
Дайте визначення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

2.
назвіть особливості екоправової відповідальності. Наведіть аргументи «за» і «проти» її існування.

3.
Назвіть специфічні санкції екоправової відповідальності.

4.
У чому суть такс як інструменту відшкодування екологічної шкоди.

5.
Визначте особливості та елементи складу екологічного правопорушення.

6.
Які особливості відшкодування моральної шкоди завданої в результаті забруднення довкілля.

^ ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Керівництво заводу "Автонавантажувач" не ввело нове складне очисне обладнання, оскільки не мало відповідних спеціаластів і проводило скидання стічних вод у ріку без очистки, що призвело до значного погіршення стану води в річці.

Які види відповідальності передбачені за забруднення вод? Де встановлений перелік екологічних правопорушень та санкції за них?

2. В результаті прориву нафтопроводу, який належить концерну "Оріана", та розливу нафтопродуктів було заподіяно значної шкоди забрудненням прилеглих земель та озера, з якого жителі с.Вишенька забирали воду для сільськогосподарських потреб та яке використовували для рибної ловлі і рекреаційних потреб.

Яка відповідальність передбачена в діючому законодавстві за такі діяння?

3. Гірничодобувному підприємству із земель сільськогосподарського підприємства було надано земельну ділянку для розробки корисних копалин у тимчасове користування. По завершенню встановленого строку діяльність гірничодобувного підприємства була припинена, земельна ділянка не приведена у стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

Які порушення законодавства допущені в даному випадку? Які види відповідальності передбачені в законодавстві?

4. Громадянам м.Радехова стало відомо, що в їх місті планується будівництво заводу білково-вітамінних препаратів, який може мати значний негативний вплив на здоров'я населення. Вони звернулися в міську Раду народних депутатів із проханням надати їм інформацію про будівництво заводу. Міська Рада відмовила у наданні інформації, мотивуючи, що проектні матеріали ще не готові. Крім того громадянам стало відомо, що проект затверджений без позитивного висновку екологічної експертизи.

Дайте правовий аналіз ситуації. Що слід зробити громадянам? Чи є у діях міської Ради склад екологічного правопорушення?

5. Лісгосп пред'явив позов громадянину Нестеренку. про відшкодування шкоди, заподіяної самовільною порубкою лісу і випасанням худоби в лісі. Відповідач позову не визнав і пояснив, що він мав на це дозвіл лісничого Гелиша. У суді було встановлено, що лісничий надавав громадянам ділянки лісу для заготівлі деревини та здійснення інших видів лісокористування.

Хто повинен нести відповідальність у даному випадку? Які види відповідальності слід застосувати?


ЛІТЕРАТУРА

1.
Андрейцев В.І. Екологія і закон: еколого-правова відповідальність. – К., 1991.

2.
Балюк Г.І. Поняття “ядерного” та “радіаційного правопорушення” як підстави юридичної відповідальності в сфері використання ядерної енергії// В кн. Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян в Україні. Розділ І. Конституційно-правові засади реалізації та захисту прав і свобод громадян в Україні, – К., КНУ ім. Т. Шевченка, 2004, – с.21-24

3.
Боровська І. Право фізичних осіб на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля // Право України. – 2004. - № 9. – С. 58-60.

4.
Власенко В.В. До питання про відповідальність володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – Вип. 43. – С. 63 – 68.

5.
Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля України: Проблеми теорії, застосування та розвитку кримінального законодавства. – К.: Верховна Рада України. Інститут законодавства, 2002. – 660с

6.
Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г.І. Балюк, М.В. Краснова, Ю.С. Шемшученко та інші; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2008.

7.
Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ.навч.закладів / А.П.Гетьман В.К.Попов, М.В.Шульга та ін.; за ред.А.П.Гетьмана та М.В.Шульги – Харків.: Право, 2009. –С..

8.
Ивакин В.И. Теория юридической ответственности за экологические правонарушения и практика ее осуществления. – М.: право и государство, 2004. – 257с.

9.
Котелевець А. В. До питання про визначення шкоди, заподіяної довкіллю // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - № 6 (58). – С. 39-38.

10.
Кравченко С.Н. Имущественная ответственность за нарушение природоохранительного законодательства. – Львов: Вища школа, 1979. – 184 с.

11.
Краснова М.В. До питання компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2003. – Вип. 53. – С. 88 – 90.

12.
Куцевич М.П. Кримінальна відповідальність за екоцид: міжнародний та національний аспекти // Автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право” / М.П. Куцевич.– К., 2007. – 20 с.

13.
Куян І.А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення // Дис. автореф. дис. на здобуття канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 “Земельне право, аграрне право, екологічне право, природоресурсове право”. – К., 2001. – 15 с.

14.
Навроцкий В.О. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони природи. – Львів, 1996.

15.
Петров В.В. Экологические преступления: понятия и составы // Государство и право. – 1993. – №8. – С.88-99.

16.
Петров В.В. Экологическое право России. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 557 c.

17.
Поліщук Г. Кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля // Право України, 2003р., № 3.

18.
Решетник Л. Правові проблеми юридичної відповідальності в галузі екології // Право України 2003р., № 8.

19.
Хіміч О. Адміністративне-екологічне правопорушення: проблемні питання // Право України, 2003р., № 4.

20.
Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии. – К. Наук. думка. 1989.

ЗАКОНОДАВСТВО

1.
Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

3.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.

4.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131

5.
Кодекс Законів про Працю України. – Кодекси України. – Книга 2. – К., 1997.

6.
Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст.27.

7.
Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст.189.

8.
Лісовий кодекс України в редакції Закону України від 8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - N 21. Ст. 170.

9.
Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - N 36. - Ст. 340.

10.
Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №41. – Ст.546.

11.
“Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” Закон України від 14 січня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 12. – Ст.95.

12.
“Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст.96.

13.
“Про захист прав споживачів” Закон України в редакції Закону України вiд 01 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України – 2006. – № 7. – Ст. 84.

14.
Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Постанова Верховної Ради України №2991-XII від 20 жовтня 1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №46. – Ст.637.

15.
Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №554 // ЗП Уряду України. – 1995. – №10. – Ст.252.

16.
Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р., № 17.

17.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України” від 19 квітня 1993 р. N 287 // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. - N 10. - Ст. 195.

18.
Про затвердження Порядку відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. №966 // ЗП Уряду України. – 1996. – №12. – Ст.453.

19.
Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. №521 // Офіційний вісник України. – №16. – 1998. – Ст.600.

20.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу” від 23 липня 2008 р. N 665 // Офіційний вісник України. – 2008. - N 56. - Ст. 1868.

21.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів” від 8 квітня 1999 р. N 559 // Офіційний вісник України. - 1999. - N 14. - Ст. 579.

22.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу” від 19 січня 1998 р. N 32 // Офіційний вісник України. - 1998, N 3. – ст. 96.

23.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем)” від 27 грудня 2008 р. N 1139 // Офіційний вісник України. - 2008. - N 100. - Ст. 3330.

24.
Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері питного водопостачання і водовідведення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)” від 14 січня 2009 р. N 16 // Офіційний вісник України. – 2009. - N 4. - Ст. 100.

25.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” 27 грудня 2008 р. N 1164 // Офіційний вісник України. – 2009. – N 4. - Ст. 99.

26.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них” // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. - N 10. - Ст. 318.

27.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Зелену книгу України” від 29 серпня 2002 р. N 1286 // Офіційний вісник України. – 2002. - N 36. - Ст. 1692.

28.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України” від 1 червня 1993 p. N 399 // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. - N 11,. - Ст. 226.

29.
Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету лісового господарства України “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)” від 18 липня 2007 року N 332/262 // Офіційний вісник України. – 2007. - N 58. - Ст. 2319.