| Готовність особи проявити активність у сфері пізнання і реалізації права. Вона становить конкретну програму поведінку в певних умовах, яка формується з усіх належних суб'єктові правових (правомірних і протиправних) знань, оцінок, думок, настроїв, звичок, навичок, сподівань, ставлень до кого-небудь і до чого небудь, що переходять в інтереси і прагнення
|
| Являє собою життєві, часом поверхневі судження про право особи, яка стикається з правом у повсякденній трудовій, сімейній, суспільній та іншій сферах життя. Така правосвідомість складається, насамперед, на основі рівня отриманого юридичного виховання і «замикається» на правовій психології, тобто на почуттєвому його елементі
|
| Загальний спосіб існування людини, її діяльності та об'єктивний результат цієї діяльності
|
| Містить у собі структурні елементи, властиві всім громадянам (правову психологію, правову ідеологію, правову поведінку), а так само функціонує в єдності і взаємодії з політичним, естетичним, етичним та іншими видами свідомості суспільства
|
| Обумовлені правовою культурою суспільства, ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особи, що забезпечують її правомірну діяльність
|
| Вольовий бік правосвідомості, який являє собою процес переведення правових норм у реальну правову поведінку. Вона складається із елементів, що визначають ії напрям (характер), мотивів правової поведінки, правових настанов
|
| Система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ
|
| Система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом
|
| Сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ
|
| Виражає ставлення до права, правових явищ, їх оцінку з боку соціальних груп, формальних і неформальних колективів, відображає їх загальні інтереси та потреби, їх співвідношення з інтересами всього суспільства
|
| - правова освіта (правовий всеобуч); - правова пропаганда; - юридична практика державних органів та інших організацій; - правомірна поведінка громадян, їх особиста участь у здійсненні (реалізації) та охороні правових норм; - самовиховання
|
| Сукупність основних частин (елементів) право виховного процесу, яка забезпечує його певний порядок і організацію
|
| Формування правової настанови на поєднання прагнень і сподівань особи з інтересами і сподіваннями суспільства, тобто процес вироблення непохитних правових ідей і принципів формування правової культури у правосвідомості виховуваних
|
| Цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування в неї правової культури і активної правомірної поведінки
|
| Порядок перенесення правових ідей і настанов, що містяться в суспільній правосвідомості, у свідомість виховуваних (особи, громадської групи)
|
| - нормативно-правові акти, акти застосування норм права; - ознайомчі і роз'яснювальні матеріали про правові акти у пресі; - правові радіо- і телевізійні журнали; - юридичні газети, метою яких є поширення правових знань; - організаційно-освітні: прес-конференції, брифінги, зустрічі та ін.
|
| Правові спонукання до законослухняної поведінки, які створюють умови для задоволення власних інтересів суб'єкта. Правові стримування протиправної поведінки, які створюють умови для задоволення інтересів контрсуб'єкта, охорони і захисту суспільства
|
| Деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір
|
| Єдина' загальнодержавна система вивчення законодавства, яка охоплює всі верстви населення, усіх державних службовців
|
| | |